,


Наш опрос
За последние 30 лет ваша жизнь в Украине
Улучшилась
Изменилась, но не особо заметно
Ухудшилась
Я покинул Украину
Я не проживал в Украине последние 30 лет


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


ЯК ВИНИКЛА РОСІЙСЬКА МОВА? ФАКТИ БЕЗ МІФІВ
  • 29 ноября 2021 |
  • 17:11 |
  • Tol |
  • Просмотров: 0
  • |
  • Комментарии: 25
  • |
0


"...У давнину Русь (тобто Центральна, а з XII ст. і Західна Україна) говорила русинською мовою, по-суті архаїчною українською, з діалектичними особливостями, які були не надто значні, в силу того, що племена слов'ян були близькі одне до одного спільною слов'янською прабатьківщиною, розташованою на тертиорії Волині і Північного Прикарпаття, і етнічними складовими творення цих племен на всій території України - слов'янською і скіфо-сарматським субстратом. Між тим Новгород говорив особливою мовою словен, які прийшли туди або з України, або з Чехії,або навіть з Дунаю, близько 8 століття. Однак новгородці не істотно позначилися на формуванні мови московитів, оскільки були ними майже тотально винищені в 15-16 століттях. На території Залісся в 9-12 століттях говорили переважно місцевими фіно-угорськими мовами. Однак були й вятичі - слов'янський рід, що вийшов із Польщі близько 9 століття, вони говорили слов'янською. На західній крайній межі Росії й Білорусі жили радимичі, а також частина прабілоруського племені дреговичів. Крім того, з початком володарювання Київських князів над Заліссям у містах починають з'являтися дружини і адміністрація з русинів, тобто з українців. Це дуже добре видно по власних назвах у старовинних російських містах. У Рязані є Пучай-река, тобто Почайна, Гробля, тобто гребля, в іншому місті є Трубіж - усе це українські назви. Є в Заліссі українські назви Переяслав-Заліський, а той, що в Україні на Київщині в літописах називався Переяслав Руський. Є Звенигород. Є Галич-Мерський. Ці назви явно принесені з України. Російське місто Володимир-на-Клязьмі, засноване Київським князем Володимиром Мономахом, до 18 століття самі московити називали по-українськи "Володимиром", з цією назвою воно зображувалося на мапах. З 11 століття поступово починається християнізація Залісся священиками, надісланими з Києва, які в проповідях використовували церковнослов'янську, тобто болгарську мову, спеціально створену Кирилом і Мефодієм для християнізації слов'ян. Ця ж болгарська по суті мова стала літературною для всіх земель, підконтрольних Києву, нею писали літописи і вели богослужіння навіть у Молдові до 17 століття. Верхівка міст у Заліссі, а потім, десь з 12-14 століть і більшість населення заліських міст починають говорити локальними слов'янськими койне. Хоча в багатьох містах зберігається велика кількість людей, що говорили фіно-угорськими мовами, це видно по наявності "чудських" кутків - чудскіх концов - у російських давніх містах. Цей процес мовної слов'янізації Московщини тривав століттями. Ще в 17 столітті під Москвою були "мерскіє стани" - тобто поселення і райони, що говорили мовою мері. Є кілька повідомлень іноземців з 16 століття, що "московити говорять угорською мовою". Чимало залишків фіно-угорських народів збереглися досі. Причому відбувалася їхня стрімка русифікація. У ближчі до нас часи це видно по стрімкому зменшенню кількості фіно-угрів між переписами. Близько 14 століття у Заліссі утворюється більш-менш усталений, слов'янський по своїй основі, діалект. Хоча й цей діалект швидше був групою діалектів, бо фізично в Середньовіччі не міг бути однорідним на великих відстанях. Згодом, з політичним посиленням Москви московський діалект почав тіснити інші діалекти, трансформувався в московитську мову, а та у 18 столітті у російську мову. Яка, проте, досі зберігає виразні фонетичні особливості фіно-угорських мов. Зокрема, росіяни назву своєї столиці пишуть за українськими правилами письма "Москва", а вимовляють з явною місцевою вимовою «Маасква»...

-->


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.