,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Письмо харьковского историка Западной Украине
  • 7 марта 2014 |
  • 13:03 |
  • Thor |
  • Просмотров: 2147
  • |
  • Комментарии: 18
  • |
+17
Письмо харьковского историка Западной Украине


ИстокЪ

Ну что я могу сказать) я вот вчера на основе предыдущего поста написал Відкритий лист до Західної України зі Сходу. Открыл как тему на forum.lvivport.com. Тему снесли через сорок минут (как только проснулся модератор, видимо). На втором видимо снесут вот-вот. Вешаю письмо здесь, хотя на ФБ никто с Западной Украины меня не читает. Просто в качестве иллюстрации моей позиции - и того, что подобную позицию там мало кто готов хотя бы признать, как существующую

Співгромадяни з Заходу, до вас звертаюсь, я мешканець (і, хочу додати, корінний) Сходу, міста Харків, активний учасник харківського антимайдану та спротиву нової (вашої) владі. Я один з тих, кого ви називаєте «малоросом» «східняком» чи якось ще. Хоча мене жодне з цих прізвиськ не ображає.
Я хочу пояснити вам просту, але дуже неприємну и трудну для сприйняття річ – чому я і ті мої земляки, які мислять так само як я, вас не люблять (а ми справді не любимо). Чому у наших серцях не знайшла відгуку ваша відозва про «день єдності зі Сходом» та «день російської мови у Львові». Скажу просто – тому що дуже важко повірити у вашу щирість. Я по переконанням панрусист. Я не сприймаю тези про колоніальне закріпачення Москвою и ін. Для мене Україна та сучасна Росія вийшли з одного джерела, а Російська імперія та СРСР – це держави які ми з ними будували разом. Зокрема, само завдяки ним і виникло на Дикому Полі моє рідне місто. Я не хочу ініціювати дискусію на цю тему, я просто повідомляю – я думаю та відчуваю саме так. І я тут такий не один. Тому нападки на ці історичні спільноти я сприймаю фактично як нападки на себе. І саме тому я не люблю вас – бо ворожістю та ненавистю до них просякнута вся ваша гуманітарна сфера. Історична наука, література, навіть філософія та соціологія. І не треба казати що це не так. Бо це саме так. Я виріс в Україні та отримав вищу гуманітарну освіту тут. Я вивчав зародження ідеології ОУН у Галичині, у часи коли самої ОУН ще не було. Я читав що писали ті люди, які стояли у підвалин сучасного західноукраїнського націоналізму (Шептицький, Огоновський – якщо треба якісь імена назвати). І тому я знаю – ненавистю до того, що для нас святе, у вас просякнуто абсолютно все. Ця ненависть та їдь аж ніяк не зменшилася, коли Україна стала незалежною державою. Достатньо хоча б глянути у український сегмент вікідепії. Стільки заідеологізованності, недоброзичливості та ледь скритої ненависті до Росії, російськокультурного населення, російської та радянської доби епохи Україна (зокрема Східної) нема ніде. Жодної ознаки об’єктивності, неупередженності, жодного дістанціювання від відвертої ксенофобії. Це нонсенс, але створили цей нонсенс ви. Або, щонайменше, ви його терпите і жоден з вас не підняв проти нього голосу.
Далі. Скільки-то років тому, коли стало ясно, що Схід та Південь не бажають приймати вашого способу мислення, я спостерігав за наростаючої неприязню до мешканців цих регіонів – тобто моїх земляків. Вона бриніла скрізь - від приватних розмов, до блогів на zaxid.net, від інтерв’ю Андруховича або Виннічука до пихатих заяв на сайтах на взірець zbruc.eu про вашу «Європу» та наш східний «Мордор». Коли ви це писали – ви щиро вважали що читатимуть тільки ваші? Що жоден з тих, хто думає та відчуває як я, не здатен прочитати текст української мовою? Або що ми, прочитавши це, голосно скрикнемо «Але ж і лайно ми!» та почнемо робити з себе маленьких «западенців»? Ні панове, цього не сталося. Ми читали та слухали це - з наростаючою відразою. І з кожною бундючною заявою, з кожною демонстрацією того, як щиро Захід ненавидить те, що є суттю мого рідного краю і мене (а російське та радянське – невід’ємна його частина, так само як ліва рука – невід’ємна частина мого тіла) росла наша неприязнь до вас.
А тепер ви щиро вважаєте, що все це можна закреслити, оголосивши – раптом – «День російської мови у Львові»? Але кухоль сиропу не підсолодить цистерну гіркої отрути, яку ви вже встигли наварити. В вашу щирість повірити важко, навіть якщо ви самі запевняєте себе, що щирі. Ви багато років демонстрували що ви ненавидіти те, що є частино нас. Ви малювали собі образ таких собі «європейців», яким вкрай огидне все, що хоч трохи нагадує російське чи радянське. Вам вдалося, ми вам повірили – ви справді це щиро ненавидіти. І через те ми аж ніяк не можемо вас любити, та хотіти якогось «Схід та Захід разом». Якщо хочете щоб ми перестали оглядатися за поміччю до Москви, перестали дивитися на вас вовком – вам потрібно змінитися. Сумніваюсь, що ви на це здатні.
Але тоді хоча б давайте без облуди, «днів російської мови» та «єднання зі Східом». Бо це виглядає так, як би якійсь чорносотенний клуб у Росії оголосив «день єднання з євреями».
Дякую за увагу



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх