,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Майстер тендерного мистецтва Бойко попав під «роздачу» — тепер його «мочать» через європейські ЗМІ
-1
З початком нового політичного сезону боротьба у провладних колах загострилася не на жарт, і одним з перших, кого вона зачепила, виявився віце-прем’єр Юрій Бойко. Подейкують, що він всіма засобами намагається втриматися у владних кабінетах, втім «доброзичливці» знайшли спосіб витиснути його зі своєї тусовки. Вони пригадали колишньому міністру палива та енергетики гріхи минулого. Для більшої солідності, вирішили використати для цього європейські ЗМІ.

Так, видання BusinessNewEurope нещодавно розмістило продовження свого розслідування щодо старої афери, яку вітчизняні журналісти охрестили «вишками Бойка». Зі статті оглядача EuropeГрехема Стека випливає, що насправді НАК Нафтогаз придбав бурову установку не у латвійської компанії RigaShipyard, а у норвезької Ferncliff. І не за 400 мільйонів доларів, а за 220.

«У презентації, нещодавно завантаженій на сайт норвезької фінансової компанії Ferncliff, перелічені покупці всіх бурових установок, проданих «дочками» Ferncliff, включаючи StandardDrilling. До цього часу лише один покупець установок Ferncliff залишався невідомим. Це стосувалося покупця установки Standard Drilling B319. У вересні 2011 бурову продали «нерозкритому покупцю, заснованому у Великобританії». Тепер «батьківська» компанія Ferncliff розкрила інформацію про те, що установку продали «Нафтогазу» ще на стадії будівництва, за 220 млн. доларів, після замовлення у провідного сінгапурського виробника KeppelFels в грудні 2010 року за 179 млн. доларів», — наводить журналіст цікаві особливості ведення бізнесу по-українськи.

Журналіст стверджує, хоч RigaShipyard, якою володіє українець за походженням Василь Мельник, і не мала попереднього досвіду будівництва чи ремонту морських бурових установок, «Нафтогаз» розрекламував її перемогу в тендері як тріумф прозорості. «Прозорість полягала у підписані контракту зі справжньою закордонною суднобудівною компанією, а не анонімною офшорною фірмою, як це часто буває. Власник RigaShipyard Мельник особисто відвідав церемонію підписання угоди спільно з міністром економіки Латвії Даніельсом Павлютсом», — йдеться в статті .

Пізніше, Мельник визнав, що сама компанія отримала бурову установку B319 від брокера – за 393,3 млн. доларів і заробила на цьому приблизно 7 мільйонів. Втім, самі акціонери латвійської компанії називають цю угоду фікцією, оскільки весь обсяг оборудки не потрапив до фінансової звітності компанії. «Контракт був укладений через спеціально створену дочірню компанію у Великобританії – Northsale Logistics. Riga Shipyard продала «дочку» за п’ять днів до кінця 2012 року, що, відповідно до латвійського законодавства, звільняє її від обов’язкового включення до консолідованої звітності «батьківської» компанії», — намагається розплутати клубок автор статті.

BusinessNewEurope врешті-решт знаходить істину через свої джерела в авторитетному виданні Lloyds'sList, що називає «Чорноморнафтогаз» компанією, яка отримала установку у власність одразу після її побудови в Сингапурі.

«Схема купівлі через StandardDrilling була повторена «Нафтогазом» у березні 2011 року, коли ідентичну бурову установку виробництва KeppelFells(B312) було придбано також за 400 млн. дол., однак у невідомої британської фірми HighwayInvestmentProcessing», — зводить до купи Грехем Стек наявну в нього інформацію.

От і видається, що перед тим, як провести тендер в Україні, хтось дуже постарався, аби розписати таку мальовничу схему і заплутати її. Так само тепер хтось постарався, аби її розплутати і допоміг європейській пресі розібратися в цьому. До речі, виглядає дивним і несподіване оприлюднення інформації норвезької компанії Ferncliff, яка донедавна вважалась закритою.


Источник



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх