,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Кабаре Дмитра Табачника
  • 14 января 2013 |
  • 12:01 |
  • Batman |
  • Просмотров: 1417
  • |
  • Комментарии: 7
  • |
-15
Ринок інтелектуальної власності затамував подих в очікуванні змін правил гри.

Причина цього - бажання Адміністрації президента взяти його під свій контроль, посунувши міністра освіти Дмитра Табачника.

В листопаді 2012 року указом Віктора Януковича головою Державної служби інтелектуальної власності призначено Миколу Ковіню - маловідому ринку людину.

Попередника Ковіні - Миколу Паладія - Янукович звільнив в червні 2012 року. За твердженням джерел ЕП - через корупцію в Держслужбі інтелектуальної власності та підконтрольних їй підприємствах.

Як відзначають співрозмовники, Паладій був людиною екс-спікера парламенту Володимира Литвина і робив акцент на промисловому праві - "Укрпатент".

Авторськими правами займався його заступник Олексій Янов - довірена особа Табачника. Після звільнення Паладія виконуючим обов'язки став Янов, якого Табачник вже бачив у кріслі голови ДСІВ. Як відомо, Держслужба підпорядковується Міністерству освіти і науки.

Однак плани Табачнику поламало оточення президента, призначивши Ковіню. До 2007 року він працював експертом в "Укрпатенті". Потім, до 2012 року, мав приватну практику патентного повіреного в Німеччині та США. В лютому 2012 року він обійняв посаду патентного повіреного в юрфірмі "Василь Кисіль і партнери".

За інформацією співрозмовників видання, Ковіню президенту рекомендував Микола Азаров, оскільки той брав участь у патентуванні торгового знака Партії регіонів.

Галузь чекає від нового голови врегулювання ринку. Однак цього може не статися, адже Янукович залишив Табачника в кріслі міністра. Річ у тім, що для міністра освіти та його брата Михайла галузь інтелектуальної власності - це, перш за все, бізнес.

Зокрема, мова йде про колективне управління - збір роялті з використання музичних і відеотворів з комерційною метою та його розподіл серед правовласників. Однак для початку слід розглянути, що таке колективне управління.

Як мухи на мед

За використання музики в комерційних цілях в місцях скупчення людей необхідно сплачувати роялті авторам музики та слів - авторські права - та виконавцю і виробникам фонограм - суміжні права.

Так, кафе, бар чи ресторан - фахівці скорочують до "кабаре" - щомісяця зобов'язані сплачувати роялті за використання музики. Такий обов'язок мають торгові центри, телеканали, в тому числі кабельні, радіостанції, організатори концертів і вистав.

Роялті в Україні збирають організації колективного управління - ОКУ, які стоять на обліку в Державній службі інтелектуальної власності - ДСІВ. Зараз на обліку - 15 ОКУ.

Ставки роялті за використання музики закріплені законодавчо: 1% від доходу закладу - за авторські права і 1% від доходу - за суміжні права, але зазвичай оператори домовляються із закладами індивідуально.

Наприклад у Києві, ставки коливаються в межах 20-40 грн за місце для відвідувача. Базова ставка для ТРЦ і супермаркетів - 800 грн за тис кв м. Для нічних клубів місячний чек за музику може сягати 15 тис грн.
Кабаре Дмитра Табачника


Зібране роялті ОКУ, взявши свій відсоток - в Україні він в середньому становить 30% від зібраних сум, - розподіляють між правовласниками на основі звітів, отриманих від користувачів. У 2011 році всі ОКУ, згідно із звітами, зібрали 51 млн грн. У 2010 році було приблизно 39 млн грн.

Донедавна в Україні існували уповноважені організації колективного управління, які мали монопольне становище на ринку збирання "публічки".

Зокрема, це Український музичний альянс - УМА, який збирав кошти з телеканалів, радіо, імпортерів і виробників дисків та флеш-накопичувачів, а також Українська ліга музичних прав - УЛМП, яка збирала "публічку" з "кабаре", ТРЦ та супермаркетів.

Однак, влітку 2012 року Держслужба інтелектуальної власності позбавила УЛМП статусу уповноваженої, а УМА втратив монополію у зв'язку із скасуванням Вищим адміністративним судом 17 жовтня 2012 року наказу Міністерства освіти №1175 про порядок визначення уповноважених ОКУ.

Основою цього наказу був принцип репрезентативності, тобто уповноваженою ОКУ може бути тільки та структура, якій довіряє більша кількість власників прав.

"Після визнання ВАСУ нечинним наказу МОН нема жодного нормативного документа, який би скасовував наказ №309. Значить, він чинний. Це означає, що уповноваженими ОКУ згідно з наказом №309 є Всеукраїнське агентство з авторських та суміжних прав, Український музичний альянс та Українська ліга музичних прав", - каже директор УЛМП Олексій Гуменчук.

В той же час скасування наказу №1175 вигідне багатьом ОКУ, бо тепер можна, не маючи в колективному управлінні відповідних прав, стати уповноваженою і збирати роялті за будь-які фонограми та виконання.

У зв'язку з цим на ринку виникла нетипова ситуація, коли до власника кафе почали звертатися кілька організацій з проханням оплатити рахунок за музику. А що буде, якщо не робити цього?

"Якщо людина використовує чужу власність безкоштовно,то їй буде погано. За нелегальне використання авторського права є адміністративна відповідальність - штраф до 3,4 тис грн і конфіскація відео- та аудіообладнання, цивільна - штраф 10-50 тис мінімальних зарплат, а також кримінальна відповідальність", - каже юрист Української ліги авторських та суміжних прав Олександр Нікін.

Крім того, на ринку публічного виконання між його учасниками розгорілася дискусія про те, як правильно розподіляти зібране роялті: на основі плей-листів радіостанцій чи звітів, складених вручну керівниками "кабаре"?
Кабаре Дмитра Табачника


Ми отримуємо звіти від наших користувачів, у яких вони перераховують твори, які використовували протягом звітного періоду. Ми розуміємо, що багато хто це робить халатно або не робить взагалі. Недавно ми отримали цікавий звіт. Видно, людям було ліньки заповнювати, і вони написали, що цілий квартал слухали Адріано Челентано. Але, тим не менше, це звіт", - каже Нікін.

Однак його колеги по цеху вважають, що метод складання звітів вручну надто суб'єктивний і створює багато можливостей для зловживань. Наприклад, можна домовитися з адміністрацією ресторану, що ті у звітах вказуватимуть твори потрібних виконавців, тоді як в закладі насправді звучала інша музика.

УЛМП ж розподіляє "публічку" на основі 28 ротацій найбільших радіостанцій країни, оскільки стежити, хто, скільки і які кліпи та музику транслював у закладі, неможливо.

"Ось ви керівник бару, навіть якщо у вас не звучить радіостанція, але вам хочеться заплатити, щоб голова не боліла, ви пишете, що тоді-то звучала така-то радіостанція. І виходить, що за реальну музику, яка звучала, ніхто не платить, бо розподіл здійснюється за плей-листами радіостанцій", - не згоден директор Всеукраїнської ліги авторів Микола Сосновський.

Директор ОКУ "Оберіг" Сергій Ступак переконаний, що продюсери певних виконавців оплачують ротації на радіостанціях і, таким чином, через отримання роялті від ОКУ отримують дивіденди від своїх інвестицій.

"Можна порахувати. Припустимо, що одна ротація на одній станції коштує 50 грн. За розподілом Ліги, в яку потрапляло до 40 тис пісень за квартал з 28 радіостанцій, найбільша вартість однієї ротації - 2 грн. В чому економіка?" - заперечує Гуменчук.

Іншим аспектом, як стверджують керівники ОКУ, є так званий ефект заробляння грошей з повітря. Річ у тім, що закон "Про авторське право та суміжні права" дозволяє збирати роялті, крім свого каталогу, за тих суб’єктів авторського права, які не передали їм таких прав.

Тобто право збирати за третю особу і є тим привабливим моментом, який всіх мотивує отримати свідоцтво колективної організації. Адже для того, щоб правовласнику забрати свої кошти, потрібно знати, що якась ОКУ зібрала винагороду за використання його творчої праці.

"Кожен, хто створив ОКУ, хоче збирати і за себе, і за тих, хто йому не передав ці права. Ось ти зібрав 100 грн, з них взяв собі 20%. Залишилося 80 грн. З них ти 40 грн віддав, бо знаєш, кому їх віддати, ще 40 грн у тебе залишилося. Тепер ти шукаєш, кому їх віддати. Але ти не знайшов, і через три роки, відповідно до законодавства, ці 40 грн стають твоїми", - каже Сосновський.

Саме такі залишки і формують другий після комісійних компонент доходу ОКУ.
Кабаре Дмитра Табачника


Паралельно з приватними операторами на цьому ринку працює радянський атавізм - ДП "Українське агентство з авторських і суміжних прав", яке вважається найбільшою організацією.

Це підприємство не є неприбутковим, як того вимагає світова практика, але також має право збирати винагороду для правовласників і представляє інтереси ОКУ іноземних держав: США, Великобританії, Німеччини, Франції, Росії, Італії, Іспанії.

В Україні ця організація представляє інтереси понад 6 тис українських авторів, а також інтереси більш ніж 2,5 млн іноземних авторів.

Наразі ДП переживає не кращі часи. Воно призупинило виплату роялті через проблеми з розподілом зібраних сум. Крім того, ДСІВ вже вдруге ініціює ліквідацію організації, перекидаючи її спадок на підконтрольні чиновникам ДСІВ організації під патронатом міністра освіти Дмитра Табачника та його брата Михайла.

"Свічний заводик" Табачників

Восени 2010 року в Києві за однією адресою - вулиця Березняківська, 8 - було створено дві структури: Українську лігу авторських та суміжних прав - УЛАСП - та Організацію колективного управління авторськими та суміжними правами - ОКУАСП.

Засновниками цих організацій були одні і ті ж юридичні особи: "Комершлінновейшнз груп", "Технолоджізінвестменс груп", "Проінвест-консалтинг" та "Бізнес-груп".
Кабаре Дмитра Табачника


Кабаре Дмитра Табачника


Кабаре Дмитра Табачника


Кабаре Дмитра Табачника


В угодах йшлося про те, що УЛАСП отримує право від цих організацій збирати роялті за використання відео- та аудіотворів в комерційних цілях. "Ми уклали угоду з УЛАСП, бо вона запропонувала власникам прав збільшити збори", - каже Гуменчук.

За свої посередницькі послуги УЛАСП брала 50% комісійних. Однак з УААСП склалася цікавіша ситуація. "За нашими даними, впродовж півтора року чи навіть більше УЛАСП жодного разу не виплачувала кошти державному агентству", - каже директор ОКУ "Оберіг" Сергій Ступак.

Але "шлюб" між уповноваженими ОКУ і УЛАСП тривав недовго. У 2012 році між УЛАСП та УЛМП розгорівся конфлікт, оскільки перша не надавала другій звіти, на основі яких потрібно розподіляти зібране роялті між правовласниками.

В результаті договір було розірвано, і УЛМП вийшла із складу УЛАСП. Друга уповноважена організація - Український музичний альянс - зробила те саме. Останній не встиг зайти на ринок збору "публічки" з телебачення та радіо, де працює УМА.
Кабаре Дмитра Табачника


"Ми розуміли, що за ними стоїть міністр Табачник і Держслужба інтелектуальної власності. Щоб зберегти існуючу систему зборів та розподілів, ми пішли на таку співпрацю і якийсь час працювали. У нас не було вибору. Зараз ми з ними не працюємо", - каже директор УМА Павло Калениченко.

Тоді ж Держслужба інтелектуальної власності під керівництвом Янова позбавила Українську лігу музичних прав - УЛМП - статусу уповноваженої. Основні аргументи ДСІВ полягали в тому, що УЛМП розподіляла роялті за плей-листами радіостанцій, тоді як, на думку чиновників, розподіл слід було здійснювати на основі звітів.

Неофіційна причина позбавлення УЛМП статусу уповноваженої полягала в тому, що Янов хотів розчистити ринок від конкурентів на користь афілійованих з Табачником ОКУ: Української ліги авторських та суміжних прав та Організації колективного управління авторськими та суміжними правами.

Зокрема, одним з акціонерів УЛАСП і ОКУАСП є компанія "Бізнес-груп", генеральний директор і засновник якої - Наталя Нікіна, близька родичка Олександра Нікіна.
Кабаре Дмитра Табачника


Кабаре Дмитра Табачника


Кабаре Дмитра Табачника


Останній, як повідомляла ЕП, навчався в одній групі з Яновим в Запорізькому державному університеті і в 2009 році за хабар отримав два роки умовно, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки начальника харківської філії "Центру державного земельного кадастру".

До роботи в Держслужбі інтелектуальної власності Янов працював директором юридичної фірми IP&CConsult, в якій обслуговувалися фірми, близькі до Табачників. Зокрема, це компанія "Дирекс-телеком" - створює єдину інформаційну базу МОН, а також мережа заправок "Тіко", яку Табачники продали "Лукойлу".

Кабаре Дмитра Табачника


До речі, Янов досі значиться в переліку штатних юристів компанії IP&CConsult.
Кабаре Дмитра Табачника


"В середині 2010 року, після того, як Табачник став міністром, Янов заступив на посаду першого заступника Паладія. В листопаді виникли ці дві організації - УЛАСП і ОКУАСП. І коли дослідили ситуацію, хто такі Нікін і Янов, виявилося, що вони однокашники. Далі вони обслуговували фірми Михайла Табачника. І ось так весь цей менеджмент було штучно приведено на ринок", - резюмує Ступак.

Інформацію про те, що брат екс-міністра Михайло Табачник є патроном Янова та Нікіна, виданню підтвердили й інші керівники ОКУ. Зокрема, за їхніми даними, пряме керівництво схемою з роялті здійснює Михайло Табачник, а його брат Дмитро забезпечує прикриття діяльності Янова на міністерському рівні.

"Нікін - це друг Янова і довірена особа Табачника. Зараз Нікін працює радником керівника УААСП. До цього Нікін сидів в УААСП як сірий кардинал і наказував, куди які гроші направляти", - каже Сосновський.

Своєю чергою Нікін, який представився начальником юридичного відділу УЛАСП, свій зв'язок з Яновим та Табачником спростовує.

"Мене така інформація смішить. Тісно працювати з кимось потрібно і є смисл тоді, коли від цієї людини щось потрібно. Нам від Держслужби інтелектуальної власності нічого не потрібно. Навіщо нам тісно співпрацювати з Яновим, а тим більше з Табачником? Це просто маячня", - обурюється Нікін.

Державне корито

Влітку 2012 року, після того, як стало відомо, що УЛАСП за свої послуги брала 50% комісії, договір між нею і ДП УААСП було переписано. Цього разу в угоді було вказано інший відсоток комісійних УЛАСП - 30%. В іншому ж ситуація не змінилася.

"Коли платники приходили в УААСП підписати з ними угоду, їх просто відправляли в УЛАСП. Тобто ринок був повністю відданий цій організації. В УААСП кошти не надходили, і ми не виключаємо, що вони і зараз не надходять", - каже Ступак.

Крім того, підпорядковані Янову інспектори Державної служби інтелектуальної власності були "розіслані" по кафе і барах "заганяти" платників в УЛАСП. Вони повинні були укладати одну-дві угоди на день. Якщо бізнесмен відмовлявся, інспектор погрожував перевірити комп'ютери на наявність піратських програм.

Звісно, для директора чи бухгалтера це було серйозним аргументом. "Система така: невелику частину зібраного роялті інспектори виплачують певним невідомим правовласникам, а велику частину залишають як свій відсоток. Плюс є ще частина нерозподілена, яка теж залишається їм", - каже один з керівників ОКУ.

Також чиновники Табачника вирішили взятися до зачистки ринку "публічки". Робилося це шляхом "перекидання" договорів з правовласниками від ДП УААСП, ліквідацію якого було ініційовано, на свою другу організацію - ОКУАСП, яка має спільних засновників з УЛАСП.

Зокрема, 18 вересня 2012 року з'явився наказ за підписом Янова про поетапну ліквідацію державного УААСП.
Кабаре Дмитра Табачника


Цікаво, що наказ Янова про ліквідацію УААСП з’явився наступного дня після листа директора цього ДП про готовність приступити до ліквідації.
Кабаре Дмитра Табачника


Кабаре Дмитра Табачника


Фактично ОКУАСП була створена як майбутній правонаступник державної організації. В самому УААСП планують завершити ліквідацію ДП до квітня 2013 року. Наразі ж УААСП не поспішає виплачувати роялті правовласникам, акумулювавши на своїх рахунках за три квартали 2012 року близько 10 млн грн.

Зокрема, за даними ЕП, у першому кварталі агентство зібрало 6,4 млн грн, а виплатило 2,9 млн грн. За другий квартал було зібрано 6,2 млн грн, а правовласникам виплачено 2,3 млн грн. У третьому кварталі зібране роялті становило 4,7 млн грн, а виплати - 3,5 млн грн.

ДП не приховує інформацію про проблеми, які виникли з розподілом роялті. Зокрема, на його сайті під гаслом "Краще не розподіляти, аніж розподіляти невірно" зазначено, що програмне забезпечення для розподілу винагороди використовує суперечливі джерела інформації. До слова, за розробку ПЗ установа заплатила 2,8 млн грн.

Щоб розв'язати проблему, керівництво УААСП вирішило придбати іноземне програмне забезпечення, процес впровадження якого може тривати від шести місяців до року. Це при тому, що ліквідувати УААСП планують до квітня 2013 року.

Після його ліквідації, як зазначено в договорі між УААСП і УЛАСП, збирати роялті за тих авторів, які були у ліквідованої сторони, буде остання. Автори, за можливості, будуть переведені у ОКУАСП.
Кабаре Дмитра Табачника


"Зараз картина виглядає так: коли автори приходять в УААСП отримувати кошти, їм бухгалтери кажуть: ми ліквідовуємося, буде нова організація, підпишіть, будь ласка, з нею угоду. Дають угоду з ОКУАСП в одному примірнику",- каже Ступак.

При цьому ОКУАСП стверджує, що вона не збирає винагороду з ринку, а її обслуговує УЛАСП. А це означає, що за свої послуги УЛАСП бере як мінімум 30%, перераховуючи кошти в ОКУАСП, яка, перш ніж розподіляти гроші між правовласниками, візьме з перерахованого роялті комісійні на своє утримання.

"Платника вони зараз заганяють в УЛАСП, автора - в ОКУАСП. Автор - він же наївний, всім довіряє", - обурюється Ступак.

Однак плани чиновників Табачника з експансії ринку колективного управління, вважають співрозмовники видання, можуть бути зірвані. Тим більше на п'яти наступають правоохоронні органи.

За даними Генпрокуратури проти директора УЛАСП порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого статтею 192 "Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою" Кримінального кодексу. Інших подробиць ГПУ не повідомляє, оскільки триває досудове слідство.
Кабаре Дмитра Табачника


"Ці хлопці планували, що сучасний УААСП перейде в ОКУАСП. Вони хотіли перевести угоди з правовласниками від першої до другої, але почалися проблеми, і зараз невідомо, чи це у них вийде. Прийшов новий голова в держслужбу, і автори почали писати листи з обуренням президенту", - каже співрозмовник видання.

За словами Калениченка, нині Янов намагається уникнути скандалу, оскільки змінилося його керівництво і невідомо, які перспективи чекають на чиновника.

Тимчасом новий голова Держслужби інтелектуальної власності Ковіня листувався з Табачником. Своїм наказом від 27 листопада чиновник ввів фінансову дієту для підконтрольних підприємств.

Зокрема, Ковіня наказав директорам Інституту промислової власності, УААСП та директору ДП "Інтелзахист" звітувати про всі платежі та погоджувати з ним платежі від цих організацій на суму більше 5 тис грн.

Міністерство освіти відреагувало миттєво. Своїм наказом за підписом Табачника відомство поінформувало Ковіню, що він своїми діями порушує з десяток законів та підзаконних актів, а сам наказ суперечить Конституції.

На що Ковіня відповів, що його наказ залишається чинним, а керівники підприємств ДСІВ персонально відповідають за його виконання.





Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх