«В Україні дійсно є мови, які потребують державної підтримки, але це не російська, а кримськотатарська, гагаузька, ромська, караїмська та кримчацька, урумська та румейська, а також ідиш. І саме їх як міноритарні захищає Європейська хартія реґіональних і міноритарних мов. Європейське законодавство захищає мовну різноманітність і спрямоване на захист зникаючих мов», – підкреслено у заяві.
Українські євреї наголошують, що закон «Про засади державної мовної політики» зможе повністю розв’язати руки тим, хто хоче забрати українську мову з обігу в тих регіонах держави, де є більше 10% іномовного населення.
Крім того, Ваад України запевняє, що закон про мови наділяє російську значними преференціями, що відповідно не сприятиме вирішенню в державі мовних проблем.
Українські євреї додають, що закон про мови «не дістав однозначно схвальної оцінки ані в середовищі національних меншин, ані в українському суспільстві. До того ж, жодного разу національні меншини України спільно не обговорювали зазначений законопроект у відкритому режимі, не заслуховували арґументів його авторів та не висловлювали власних позицій і зауважень».
«Національні громади України прагнуть інтеґрації у громадянське суспільство України, вони хочуть будувати спільний дім, який не руйнуватимуть заради кон’юнктурних інтересів», – додають автори заяви.
My Webpage
Українські євреї наголошують, що закон «Про засади державної мовної політики» зможе повністю розв’язати руки тим, хто хоче забрати українську мову з обігу в тих регіонах держави, де є більше 10% іномовного населення.
Крім того, Ваад України запевняє, що закон про мови наділяє російську значними преференціями, що відповідно не сприятиме вирішенню в державі мовних проблем.
Українські євреї додають, що закон про мови «не дістав однозначно схвальної оцінки ані в середовищі національних меншин, ані в українському суспільстві. До того ж, жодного разу національні меншини України спільно не обговорювали зазначений законопроект у відкритому режимі, не заслуховували арґументів його авторів та не висловлювали власних позицій і зауважень».
«Національні громади України прагнуть інтеґрації у громадянське суспільство України, вони хочуть будувати спільний дім, який не руйнуватимуть заради кон’юнктурних інтересів», – додають автори заяви.
My Webpage