,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Дєточка, подвінься, ти мєня прітєсняєш
  • 2 августа 2012 |
  • 06:08 |
  • Alive |
  • Просмотров: 713
  • |
  • Комментарии: 14
  • |
Як я за свої гроші відкривав рахунок білоруською мовою

Історія для прочитання українським сестрам і братам, щоб знали, що буде з їхньою мовою, якщо гору візьмуть необольшевики.

Буває важливо на час зупинитися і виміряти соціум навколо себе, подумати, які його обсяг і тип. На цьому тижні пішов у брестські банки, щоб відкрити рахунок і мати картку, не возитися з готівкою, бо літо, роз'їзди.

Перший був Альфабанк. Кажу підготовлено:

- Хочу відкрити у вас рахунок, щоб з карткою. Важливо, щоб міг знімати гроші в дорозі. Але є умова. У мене всі документи по-білоруськи: і паспорт, і права. І від вас мені потрібно документи моєю мовою.

Оператор банку:

- Сама картачка чтоби па-бєларускі?

Так, кажу, а також усі документи, які залишаться у мене на руках, і всі, які маю підписувати.

- Нєт, ви палучітє доґавар на русскам язикє.

- Ну, тоді і я кажу вам "ні", бо це дискримінація. І навіщо вона мені за свої гроші. Піду в інший банк гляну.

"Пріхадітє, єслі что, патом к нам", - сказала дівчина мені в спину.

Поруч був ще якийсь банк РРБ. Заходжу. Консультант Світлана Петрівна вислухала мою говорилку і сказала, що в транслітерації з білоруської мови, але на латиниці, є тільки міжнародні картки, на них також виконується напис російською мовою. Відкрити їх коштує грошей. Для внутрішнього користування в Білорусії картки надписуються тільки по-російськи (вона сказала: "па-русскі"), зате безкоштовно. То це дискримінація за мовною ознакою, кажу. Я ж не росіянин. Навіщо мені за російську мову та й ще платити. Хочу так, як росіяни в Росії. Адже вони не хочуть по-білоруськи там документи собі виписувати. То чому я повинен тут, у Білорусі, на їх мові згоджуватися.

- У нас даґавор на русскам язикє, - сказала на це Світлана Петрівна.

А нестарий ще співробітник з кутка відгукнувся:
- У нас два язика. Ви далжни знать руссскій.

- Та ні, - кажу, - це ви повинні знати дві мови. Я клієнт, приніс вам гроші. Війни начебто немає, правильно? Була б війна, окупація, тоді зрозуміло, адже мені розстріл не потрібен, - пишу належною мовою. Але війни немає. А я не росіянин, і чого це мені прикидатися.

Обом думка здалася цікавою, вони перезирнулися і засміялися. Але я не дуже поділяв їх веселощі. У 1995 році, говорю, багато сміявся перед референдумом щодо введення другої державної мови. І дружина моя колишня розсудила: буде справедливо. «Зроблять два стоси документів. З якого стосу захочеш, з того й візьмеш». "То де мій стос документів білоруською мовою?" - Запитав РРбанкавскіх. Ті аж сміятися перестали.

- А що значить "РРБ"?

- Банк рєканвєрсіі і развітія.

- А що ви реконверсуєте?

Світлана Петрівна знизала плечима. А хто його знає. Ну що ж, кажу, не можу довірити вам свій мільйон. Піду в Бєларусбанк. Все-таки назва обнадіює. Так, так, закивала мені вслід консультант.

Але в Бєларусбанку дама за віконцем сказала, що і у них мені доведеться підписувати бланк договору російською мовою. І про всяк випадок додала, що можна сходити в головний офіс до заступника директора. «Другий поверх, кабінет двадцять третій. Звідси метрів вісімсот.»

Чи схожий я на піонера, питаю. За мої гроші Ви пропонуєте мені ще й бігати по місту, розшукувати вдень ​​світла. Вибачте, я сама подзвоню. Після п'ятихвилинного з'ясування деталей - копія бесіди в Альфабанку - від моїх грошей відмовилися.

"Це ж які нероби, - озвучив я потік свідомості. - Стільки років балаканини, на кшталт «собака гавкає - вітер носить", стільки брехні нагромаджено, і це замість того, щоб посадити якогось фахівця з мови і нехай би він наперакладав бланків скільки треба в цьому вашому концтаборі для білорусів. Не дам вам ні рубля."

Ось як маємося ми на тренді інтерівского розвитку ... Якщо Україна за нами, - а видає на те, - то через десяток років і з українською мовою таке усмирення відбудеться.

Перукарня. Майстер копається в моєму волоссі, раптом дзвонить телефон. На зв'язку - колега і друг Руслан Горбачов (на відміну від мене - повністю білоруськомовний). Домовляюся на зустріч - звичайно, по-білоруськи. Цирульники, відвідувачі і навіть адміністратор, який прибіг з рецепції, в німій сцені не зводять з мене очей. Навіть мухи, схоже, здохли...
Першою приходить до тями мій майстер.
- Ну, ні фіґа сєбє, какіє к нам клієнти ходят! - Чи то в захваті, чи то від жаху видихає вона.
- Кстаті, ано у вас даже как-та красіва палучаєца! - Відважує мені «комплімент» один з відвідувачів.

* * *
2010 рік. Веду сина перший раз у перший клас. Розривається мобільник - Алесь Михалевич. Виходжу в коридор, щоб не турбувати батьків і вчителів. Не встигаю закінчити розмову, як до мене підходить чоловік і тисне руку.
«Це ж треба! Перший раз бачу, як у нас по-білоруски говорять! .. Та ще й дівчина!.. Та ще й гарна!..»

* * *
2009 рік.
- Добрий дєнь! Перепісь насєлєнія.
- Добрий день! Заходьте, будь ласка, - запрошую білоруською переписувача - молодого хлопця (з усього видно, студента).
- Какой у вас номєр тєлєфона? - З ходу запитує візитер і вже насмілюється щось позначати.
- Стривайте, а чому ви не питаєте, бланки якою мовою я хочу заповнювати?
- А у мєня толька па-русскі, - розгублено знизує плечима хлопець.
- Але я хочу по-білоруськи. Для мене це - принципове питання.
- Но я нє взял с сабой БЄЛАРУСКІЄ бланкі, - не здається переписувач.
- Що ж, тоді доведеться сходити і взяти. Вибачте, але російською я заповнювати не буду.
- А давайтє, знаєтє что: ми заполнім руссскій, а патом я ета всьо пєрєпішу в бєларускій, - вирішив проявити кмітливість хлопець.
Але я налаштована рішуче.
- Пробачте, що наполягаю, але я хочу відразу заповнювати саме білоруськомовних варіант.
- Ну таґда ізвінітє, - почав збиратися хлопець в явному розчаруванні, пообіцявши принести потрібні бланки через годину.
Але ні через годину, ні через дві, ні через день, переписувач не з'явився. Повернувся він лише в останній день перепису, коли я вже втратила надію бути "переписаною". На щастя, з білоруськомовним бланком. Його ми і заповнили разом: я читала йому запитання по-білоруськи і тицяла пальцем у потрібне місце, а він ставив там «пташку».
* * *

Ремонт у квартирі вже перейшов в стадію стихійного лиха. Даю останні вказівки майстрам:
- На цій стіні шпалери можна не переклеювати - тут буде бібліотека.
- Что будєт? - З явним здивуванням перепитує мене робочий.
- Бібліотека! Ну, книжки там всякі будуть стояти, - немов виправдовуючись, намагаюся пояснювати я.
- А зачєм? - Вводить в ступор питанням майстер. Поки я в розгубленості шукаю відповіді, лунає дзвінок. З полегшенням знімаю трубку - політик В'ячеслав Сивчик. Закінчивши розмову (зрозуміло, по-білоруськи), знову повертаюся до майстрів. Обидва - в заціпеніння.
- Ета ти щас на каком язикє разґаварівала?..

My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх