,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Галицький варіант української мови не був язичієм, - австрійський учений
  • 4 сентября 2011 |
  • 21:09 |
  • bayard |
  • Просмотров: 700
  • |
  • Комментарии: 8
  • |
0
М.Мозер присвятив свою лекцію ґенезі думок в Галичині і Великій Україні щодо випрацювання літературної української мови у ХІХ столітті.

Послідовно, аргументовано він доводить, що накидання на галицький варіант української мови того часу терміну «язичіє» є несправедливим. «Язичія нема. Взагалі варто уникати цього виразу. Якщо порівняти мову у підручниках Галичини того часу і правці Т.Шевченка в оригіналі, написаних згідно з правилами етимологічного правопису, то побачимо, що мова таж сама», – зазначив вчений.

Професор повідомив, що свого часу галичани цілком свідомо переймали хороші зразки української мови, розроблені у Великій Україні. Це, зокрема, стосується творчості Тараса Шевченка. Проте, також пропонували новотвори, що мали працювати на розвиток мови від ужиткової до повноцінної, яку можна було б застосувати у всіх сферах життя.

Професор зазначив, що дуже часто, слідуючи радянській традиції, яка проголошувала, що «в Галичині не постало нічого гідного уваги поза «Руською трійцею», ризикували викинути всю цю мовну спадщину, що на позір виглядала не по-українському. «Там насправді є справжні скарби», - відзначає М.Мозер.

Професор резюмував: «Мовознавці звикли до того, що бачать тільки язичіє в Галичині: і в випрацюванні української мови, і в російській мові Галичини з невеличкими вкрапленнями української, і в церковнослов’янській. Язичіє – це псевдотермін в українському мовознавстві».
My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх