,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Влада врахувала "побажання" корупціонерів в антикорупційному законі
-4
Влада врахувала "побажання" корупціонерів в антикорупційному законі



Президент України Віктор Янукович підписав антикорупційний закон. Як заявив глава держави, в ньому враховані пропозиції представників міжнародного співтовариства і передовий світовий досвід, зокрема, він подякував антикорупційній організації GRECO. Щоправда, за його словами, рекомендації міжнародних організацій в Україні виконуються недостатньо - необхідно змінити ситуацію.

А її змінили таким чином. Закон "Про засади запобігання та протидії корупції в Україні" Верховна Рада прийняла в цілому ще 7 квітня. Але 12 травня внесла уточнення до документа, який не був направлений на підпис Президенту, як тоді пояснили в парламенті, «через певні неузгодженості». Цією «неузгодженістю» був принцип заповнення декларацій. У них планувалося зазначати як витрати на майно, що є в приватній власності, так і на майно, яке перебуває в оренді. І ще один момент - передбачалося, що фінансові операції підлягають обов`язковому фінмоніторингу, якщо їхня сума дорівнює або перевищує 50 тис. грн. Депутати «уточнили» цю статтю, збільшивши контрольовану суму втричі - до 150 тис. грн.

Тут дуже хочеться нагадати слова Президента - внаслідок корупції суспільство щорічно втрачає 20 млрд. грн. «Ми з вами добре знаємо, що корупція перетворилася в Україні у спосіб існування бюрократичного апарату і є причиною масштабної тінізації економіки, несе загрозу безпеці нашої країни. Розкрадання коштів і стратегічних ресурсів України, землі, надр - це стало постійною новиною в нашій державі», - сказав В.Янукович. Він також висловив ідею, щоб при виявленні корупційних дій особи, які скоїли цей злочин, віддали державі втричі більше. Влада буде працювати в цьому напрямку, всі ініціативи будуть враховані у новому Кримінальному кодексі.

І ще один важливий фактор. Не можна обійтися без цитування Президента - «закон надає главі держави право створити спеціальний уповноважений орган з питань антикорупційної політики. Цей орган координуватиме реалізацію органами виконавчої влади антикорупційної стратегії, яку визначить Президент України. Поки ж, до створення спеціального уповноваженого органу його функції буде виконувати Міністерство юстиції із залученням можливостей Служби безпеки».

Іншими словами, якщо врахувати, що і парламент, і Кабмін, і фіскальні органи, і суддівська система в нашій країні не є самостійними, всі важелі управління зосереджені на Банковій, то корупціонерів ми будемо винищувати також за рішенням все тієї ж Банкової. Але, як то кажуть, риба псується з голови, і від таких законодавчих нововведень стає трохи похмуро. Щоправда, В.Янукович сказав, що така міра є тимчасовою і продиктована вона вимогами негайної реалізації положень антикорупційних законів. Хоча, немає нічого більш постійного, ніж щось тимчасове...

Що ж до «поправок» в антикорупційний закон, то найбільше обурення викликає збільшення суми витрат чиновників, які підлягають обов`язковому декларуванню.

Голова парламентського комітету з питань правової політики Сергій Міщенко (фракція БЮТ) відзначає, що спочатку в поданому до Верховної Ради законопроекті взагалі не була вказана ця сума. За його словами, потім комітет подав свою пропозицію - сума повинна бути еквівалентною середньомісячному доходу чиновника за минулий рік. Але коли законопроект розглядався в другому читанні, то головуючий на засіданні парламенту з голосу назвав цифру 50 тис. грн., і депутати проголосували за цю пропозицію. А потім із незрозумілих причин виникли 150 тисяч грн. «Звідки вони взяли ці 150 тисяч, не голосуючи за ці зміни, ці поправки», - задається питанням депутат.

Він вважає, що влада зробила все для того, аби чиновники та члени їхніх сімей декларували витрати, що перевищують 150 тис. грн. «Це абсурд, це взагалі нівелює питання декларування доходів суб`єктів корупційних діянь та членів їхніх сімей», - підкреслив С.Міщенко. Він роз`яснив, що тепер чиновник повинен декларувати тільки одноразові витрати, які будуть перевищувати 150 тис. грн.

Між тим, голова Верховної Ради Володимир Литвин в інтерв`ю телеканалу "Рада" заявив, що зміни до закону будуть сприяти посилення контролю над витратами держслужбовців.

За його словами, дана норма закону жодним чином не спрямована проти громадян. Він пояснив, що багато людей фактично все життя збирали гроші на придбання нерухомості чи автомобіля, не користуючись послугами фінансових установ. «Якщо знизити цю суму, у нас більшість людей буде ходити під фінансовим моніторингом», - вважає голова ВР.

А заповнення державним службовцем податкової декларації із зазначенням витрат дозволить зіставити їх із вартістю придбаних будинків або машин, підкреслив спікер. «Якщо стане зрозуміло, що доходи не дозволяли це зробити, то виникне питання до державних службовців», - сказав він.

І тут головна заява - «потрібно провести широку роз`яснювальну роботу, в першу чергу, серед державних службовців та осіб, які до них прирівнюються, працівників органів місцевого самоврядування, які повинні під розписку ознайомитися з цим документом. У сукупності це повинно відразу дисциплінувати тих, хто перебуває на державній службі».

Тобто, тим, хто краде, потрібно обов`язково пояснити, що цього робити не можна, їх тепер каратимуть - парадокс... А роз`яснювальну роботу, скоріше, потрібно провести серед населення, для якого навряд чи прийнятні такі нововведення, і не потрібно згадувати про людей, оперуючи сумами для них захмарними...

Що ж до міжнародних організацій, співпрацювати з якими закликає Президент, то, як писали ЗМІ ("Дзеркало тижня. Україна" від 28 травня), Група держав із протидії корупції Ради Європи (GRECO) напередодні підписання закону заявила про провал України у боротьбі з корупцією. Такі висновки GRECO зробила 24 травня на засіданні в Страсбурзі.

За результатами моніторингу, в 2009 році Україна не мала невиконаних рекомендацій - вони були реалізовані частково або перебували в стадії вирішення. Через півтора року Україна стала першою державою-учасником європейської антикорупційної ініціативи, якій експерти знизили ступінь виконання трьох рекомендацій GRECO.

Організація угледіла в діях команди В.Януковича позитивні результати, але їх не визнали достатнім свідченням ефективної антикорупційної політики. Ряд найважливіших антикорупційних рішень, які вже були розроблені і затверджені, за останні півтора року виявилися заблоковані і навіть дезавуйовані. Причому в Європі склалося враження, що виконання програм інтеграції для української влади є не більш ніж іміджевої акцією.

Так що ж насправді являє собою антикорупційна політика влади, свідченням якої і є підписаний Президентом закон. Як вважає екс-міністр економіки Віктор Суслов, «основний недолік цього закону полягає в тому, що він не передбачає жодних спеціальних засобів боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади».

За словами В.Суслова, в першу чергу, даний документ спрямований на боротьбу з неорганізованою корупцією на низовому рівні влади, але не на боротьбу зі створенням великих корупційних схем, у яких беруть участь як політичні сили, так і високопоставлені посадові особи.

На його думку, випадки корупції за участю народних депутатів мали б бути виписані в законі окремо, з урахуванням їхнього особливого статусу й недоторканності. «Закон забороняє депутатам лобіювати інтереси комерційних структур, але жоден депутат не був притягнутий за це до відповідальності. Не було механізму і немає його», - підкреслює В.Суслов.

У свою чергу голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначає, що в питанні боротьби з корупцією законом передбачена як кримінальна, так і адміністративна відповідальність. «Розмежування диспозицій цих статей є дуже складним. Якщо отримання певної речі розцінюється як подарунок, то це - адміністративна відповідальність, а якщо слідчий розцінить це як хабар, то це буде кримінальна відповідальність», - пояснив І.Коліушко.

Президент Інституту правової політики, екс-міністр юстиції Микола Оніщук вважає, що з часом закон повинен бути поліпшений. "З дня набрання чинності закону будуть реалізовані положення Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, Конвенції ООН проти корупції та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, які були ратифіковані в Україні, відповідно, у 2005 і 2006 роках", - нагадав він.

За словами М.Оніщука, незважаючи на те, що конвенції були ратифіковані, в прийнятому законі не враховано ряд положень цих міжнародних документів. "Зокрема, це стосується рекомендації, за якою в системі антикорупційних заходів повинна була б передбачатися відповідальність юридичних осіб приватного права (Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією)", - зазначив він.

Висновок напрошується один - реалізація дієвих заходів боротьби з корупцією залежить тільки від політичної волі влади і розроблених нею ж механізмів. Перед законом всі повинні бути рівні, що, на жаль, рідкісний випадок останнім часом для України...

Олена Бистрицька (УНІАН)





Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх