,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


ДИВІЗІЙНИК МУХА ПРОДОВЖУЄ БІЙ
  • 31 мая 2011 |
  • 20:05 |
  • bayard |
  • Просмотров: 115279
  • |
  • Комментарии: 12
  • |
0
Дивізійника Муху помітили вже і провідні українофоби, один з них, Д. Корнілов, розродився статтею „История фальшивая. Нацисты настоящие'', де зображує борця за волю України Леоніда Муху „справжнім нацистом".

- Нас продовжують лякати коричневим фашизмом, - говорить на те вояк, відвертаючи увагу від набагато жахливішого - комуно-червоно-російського. Але не той час - і річка не та. Щось таки змінюється. Оприлюднюються таємниці з архівів ЧК-ГПУ-НКВД, що дає можливість пізнати правду.

Леонід Муха народився в сім'ї сотника 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Юхима Мухи, який походив із вільних козацьких поселень на Катеринославщині. Народився Леонід у Варшаві, де по виході з таборів для інтернованих оселився батько.

Над дитячим ліжком свого сина сотник написав: „Не словами, а ділами, не плачем, а мечем". І пісень навчав своїх синів патріотичних:

Скажемо вам веселу новину,
Що ми любим рідну Україну,
Славного ми роду-українці зроду,
Любимо свій край, рідну мову і звичай.

Діди наші на турка ходили,
Бо Вкраїну над життя любили,
Брати наші по тюрмах конали,
Бо Вкраїну над життя кохали.

В історію України Леонід Муха увійшов як кулеметник дивізії „Галичина", а згодом 1-шої дивізії Української національної армії. Стріляв він добре. Його важкий МҐ-42 випускав на хвилину 1200 куль.

Яка пам'ять залишилася в Леоніда Мухи про німців?

- Дивізію „Галичина", перед тим як кинути на фронт, німці рік вишколювали, - відповідає він, - а московські генерали кидали українців на форсування Дніпра чи на карпатські перевали беззбройних та невишколених. А чого їх жаліти? Адже завдання було не тільки німців перемогти, але й українців вигубити. Німці ж за рік вишколили до 600 старшин і 2000 підстаршин - ідейних, свідомих патріотів України.

Та пізно німці побачили в українцях союзників, відтак деспотична Росія у співпраці з „розвиненими демократами" свого досягла - сморід її „побєди" чуємо й досі. Англійці, в зону відповідальности яких потрапив Леонід Муха, протизаконно передали пораненого юнака (мав тоді 19 літ) на муки злочинному смершу. На якій підставі?! Він же ніколи не був громадянином СССР! Чому? Бо Леонід назвався українцем. Саме це і стало причиною депортації з англійської зони окупації у совєтську. Що заважало йому, народженому у Варшаві, прикинутися поляком? Адже називатися поляком означало залишитися на свободі. Але б яке це було пониження! Леонід відповів, не хитруючи:

- Українець.

Сказав тому, що був патріотом, тому, що не міг відцуратися рідної матері-України. Сказав, хоч і знав, що кара за це неминуча.

Таке мав виховання, таким був. Таким і залишився.

- Цікаво, - усміхається Леонід Муха, - а ким би назвався Корнілов, попавши в руки бандерівців?

- Розкажіть, як вас приймали в Херсоні? - питаю я про презентацію книги Дивізія „Галичина" в запитаннях і відповідях, яка відбулася в Херсоні напередодні одіозного „праздніка".

- Було, як і сподівалися, багато крику і галасу комуністичних ортодоксів, кричали „нє пазволім, нє дапустім". Ніяк комуністи не можуть примиритися з фактом соборности України, з тим, що українець хоче і може бути господарем у своїй хаті. І все-таки залишилися незабутні враження, особливо, коли підходили незнайомі люди, тиснули руку, дякували.

- Комуністи зустрічали нас із червоними прапорами, - додав упорядник книги Ярослав Сватко, який разом зі старим кулеметником їздив на презентацію, - робили нам рекламу скандальною поведінкою. Поки Л. Муха тримав удар комуністів, які намагалися зірвати презентацію, я розповів журналістам про цей проект. Потім ми помінялися ролями, і журналісти вдовольнили професійний інтерес, розпитуючи Муху. Тепер уже доповнив Леонід Муха:

- Коли вони кричали, я, щоб оволодіти їхньою увагою, запитав голосно: „А Ви знаєте, що в таких випадках говорив Ленін?" Вони замовкли, бажаючи почути точку зору „вождя пролєтаріата". Ленін казав: „Якщо наш ворог казиться, значить ми, товариші, на правильному путі". Так що я на „правильному путі". Комуністи не знайшли, що відповісти, і далі поводилися вже більш спокійно.

Слід зазначити, що гостей із Західної України охороняли два міліціонери та активісти Всеукраїнського об'єднання "Свобода" .Та навіть і без охорони козак Муха казав би, що думає.

- Я пройшов дивовижну школу виживання на Колимі і залякати мене просто неможливо, - сказав він.

А Корнілову, який аж надривався, паплюжачи дивізійників, називаючи їх фашистами, Леонід Муха відповів словами українського письменника XVII ст. Івана Вишенського:

- Той, хто не був у бою і подвигу ратному і не бачив змагання ратних, як може інших навчати?

Ось такий він кулеметник Муха, член Історичного клюбу „Холодний Яр". З роси й води! Довгих років життя та нових герців!
My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх