,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
0
Янголята з ясними очима та молоді панни з пухнастиками були улюбленими моделями великого Іваницького. Він був одним з найкращих. Імператори жалували його маєтностями та діамантами. Але чи було то аж таким страшним злочином, щоб розстріляти?

Олексій Іваницький потрапив у хорошу кoмпанію. Він народився у 1855 році, і його товаришами по життю стали однолітки – історик Дмитро Яворницький та художник Сергій Васильківський.

Із Яворницьким у Іваницького було багато спільного: вони обидва походили із досить давніх, але зубожілих шляхетських родів, і окрім ім’я та здібностей іншого статку не мали – Д’Артаньяни свого часу.

З Васильківським Іваницький познайомився іще у Другій харківській гімназії. Але на відміну від однокласника, Іваницький її не закінчив – у родини просто не вистачило грошей. Чотири класи гімназії, ані грошей, ані зв’язків – прекрасний злітний майданчик до вершин та слави. Іваницький зробив себе сам.

Щоправда, загальноімперській славі він був зобов’язаний загадковій катастрофі під Харковом, але "опинитися у потрібний час у потрібному місці" для слави було б замало, якби не було таланту.

Виставка "Життя у фотографії" триває у Харківському художньому музеї.

Адреса музею: Харків, вул. Совнаркомівська, 9 (метро Бекетова).

Фото з фотобанку РА "ІRIS", приватних колекцій родини Іваницьких, В. Оглобліна, О. Багалій, Г.Дерібо та інших.

Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Одна з найкращих робіт Олексія Іваницького. Онука Ірина.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Автопортрет з онучкою Христиною.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Часом фотограф залишав ательє, коли на вулиці відбувалося щось незвичайне: наприклад, Харків перетворювався на Венецію. Вулиця Рибна. Називалася так не тому, що тут інколи риби плавали, а через рибний ринок, який знаходився неподалік.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа ІваницькогоАтельє Іваницького знаходилося у самому центрі міста – на початку Московської вулиці. У Харкові Московська вулиця вела на Ростов, Сумська – на Москву, Катеринославська – на Київ. Попри ці складнощі, дорогу до ательє майстра знаходили звідусіль. На знімку ліворуч – будинок із вивіскою фотографа.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа ІваницькогоСлаветний дослідник Слобожанщини етнограф Микола Сумцов також охоче позував у ательє на Московській. З Університету було йти пішки рівно 5 хвилин.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
До Іваницького харківська інтелігенція ходила родинами. На фото – Наталя і Оля Багалій. Їх батько, майбутній ректор Харківського університету, міський голова та один з засновників Української Академії Наук Дмитро Багалій часом звертався до майстра не тільки для того, щоб сфотографувати дітей: саме роботами Іваницького ілюстрована фундаментальна "Історія Харкова за 250 років його існування"...


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
...Одна з тих ілюстрацій. Східна частина міста – Захарківська слобода, там, неподалік Михайлівської церкви мешкала родина фотографа. Між іншим, Іваницький ілюстрував не тільки книжки Багалія, а й Яворницького. У 1884 році Дмитро Яворницький, Сергій Васильківський та Олексій Іваницький здійснили поїздку "по запорізьким попелищам". Але книжка "Дніпровські пороги" побачила світ тільки у 1928 року - після смерті і без зазначення імені автора фотографій.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Антон Павлович Чехов. У ті часи, коли він ще й не знав, що він – поет! Ялта, 1902 р.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Справжню загальноімперську славу Іваницькому принесла серія фотографій катастрофи в Борках, під Харковом 17 жовтня 1888 року.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Під уламками поїзду загинула 21 людина, але чудесно врятувався імператор із родиною. Іваницький був на місці подій вже наступного ранку, коли уламки іще навіть не почали розбирати.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Серія фотографій була нагороджена Золотою медаллю Всеросійської фотовиставки. Імператор Алєксандр ІІІ на знак вдячності подарував фотографу невеличку ділянку у курортній місцині в Гайдарах, неподалік Харкова, а Ніколай ІІ у десяті роковини трагедії – коштовний перстень із сапфіром та діамантами.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Ліворуч – "дитячий" вагон, у якому їхали найменші діти царя. Праворуч – імператорська спальня, яка протаранила усі попередні і спричинила найбільші руйнування. У цьому вагоні були відключені гальма, щоб їх виск не заважав царю.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Інколи Іваницькому замовляли зйомку промислових об’єктів. На початку ХХ століття Харків бурхливо розвивався. У ті роки харківська канатна фабрика забезпечувала своєю продукцією майже весь близькосхідний ринок.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Сільська ідилія. Хата будівельників, які будували особняк Іваницького на подарованій царем дачі у Гайдарах.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Жіночий портрет завжди залишався улюбленим жанром майстра. Ім’я красуні лишилося невідомим. На відміну від імені автора книжки, яку вона тримає в руках: Жан Рамо не тільки написав роман "ЯН", але й був колегою Іваницького – прекрасним гасконським фотографом.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Деякі шедеври Іваницького дещо постраждали, але не втратили своєї неповторності. Нажаль, більша частина фотоархіву Іваницького була конфіскована НКВД під час арешту його сина Олександра у 1930 році. Решта, скоріш за все, згоріла під час пожежі будинку у 1943 році.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Шедеври Іваницького, наприклад, як цей портрет Нати Гургенової із братом Іосіфом, організатори виставки збирали по домашнім архівам, приватним і музейним колекціям. Ця виставка – результат майже десятилітніх розшуків.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Світ Олексія Михайловича Іваницького. У сірій сукні – дружина майстра, Анастасія Василівна, внучка останнього Кошового отамана Задунайської Січі Осипа Гладкого, поруч – діти Вадим і Зінаїда з супругами, а за її спиною – молодша донька Ніна. Родина спостерігає, як син Олександр грає у солдатики. Під час війни, у 1919 році Олексій Михайлович поїде у Крим, щоб забрати дружину і доньку Ніну з лікування у Кореїзі. Більше про нього, ані Ніна, ані Анастасія Василівна ніколи нічого не чули.


Харків і харків'яни XIX-го сторіччя у кадрах фотографа Іваницького
Таємницю зникнення через 84 роки довідався лише Олексій Олександрович Іваницький – онук фотографа. 7 грудня 1920 року маестро заповнив анкету: 65 років, мешкаю у Харкові, четверо дітей, чотири класи освіти, дворянин за походженням, фотограф. "Ваша участь у жовтневій революції? Цілком співчував... Чи визнаєте Рад. Владу, якщо так, то чому? Визнаю, як визволителів трудового народу з рабства..." У той же день на анкеті з’явилася резолюція: "Дворянин, утік з Харкова. Розстріляти". Розстрільний список Надзвичайної Трійки Кримської Ударної Бригади Управління особвідділів Півпівдзахфронтів 7 грудня 1920 року нараховував 322 прізвища. Вирок мав бути виконаним ударно - у 24 години. У грудні 1920 року світ фотографа Олексія Іваницького тріснув і з кришталевим дзвоном старих негативів розсипався на скалки.


My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх