,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Звіт ЄС про обмеження демократії в Україні
-4
Звіт ЄС про обмеження демократії в Україні

Європейська комісія та високий представник Євросоюзу Кетрін Ештон оприлюднили звіт, в якому аналізується перший рік президентства Віктора Януковича.

Доповідь по Україні видано серед 12 доповідей щодо розвитку у країнах Європейської політики сусідства протягом 2010 року.

У деяких місцях звіт ЄС просто вбивчий. Зокрема, там, де Євросоюз відзначає погіршення ситуації в України за 2010 рік у сфері дотримання прав людини, основних свобод і верховенства права.

"Українська правда" оприлюднює уривок з 27-сторінкового звіту в частині, яка стосується згортання демократїі в Україні.

1. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА

В цьому документі звітується про загальний прогрес, досягнутий в процесі реалізації Порядку денного асоціації ЄС-Україна за проміжок часу з 1 січня до 31 грудня 2010 року, а якщо вважалося доцільним, то розглядається і діяльність, що проводилася поза межами цього періоду. (...)

У 2010 році Україна зробила правильні кроки у напрямку встановлення структури майбутніх реформ, особливо через повернення до Угоди про кредит "стенд-бай" з Міжнародним Валютним Фондом, шляхом ухвалення Комплексної програми економічного розвитку (під наглядом Комітету з економічних реформ, що був заснований відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2010 року), та досягнення значної фінансової консолідації, з потенціалом для більших досягнень за умови успішної реалізації податкової та пенсійної реформ. Наявність більш стабільної політичної ситуації передбачає, що при правильній мотивації та за бажанням уряд матиме змогу провести низку ключових реформ, що сприятимуть просуванню країни ближче до європейських стандартів та цінностей, про що йдеться в Угоді про Асоціацію. (...)

Економічні реформи розповсюджувалися не на усі сфери: умови ведення бізнесу та інвестиційний клімат потерпають від негативного впливу низки перешкод та негативних факторів, таких як корупція, непрозорі податки (особливо Податок на додану вартість) і митні процедури, а також від відсутності незалежної судової системи та правового середовища, що заслуговує на довіру.

У політичній сфері було менше позитивних зрушень. В Україні мала місце зневага до фундаментальних свобод, зокрема, до свободи засобів масової інформації, свободи зібрань та демократичних стандартів.

Щодо демократії, після, в цілому, доброго проведення президентських виборів на початку року, вибори до місцевих органів влади, що проводилися у жовтні, зазнали жорсткої критики з боку міжнародних та національних спостерігачів, зокрема через неякісну правову структуру та слабке адміністрування виборчої процедури. Прийняття виборчого кодексу, що відповідає європейським стандартам та підтримується основними політичними силами є дуже важливим для забезпечення демократичності майбутніх виборів в Україні. Це питання стоїть на першій позиції порядку денного ЄС в Україні. (...)

Комплексна реформа судової системи та подолання корупції залишаються ключовими завданнями. Для недопущення застосування кримінального законодавства у політичних цілях має бути забезпечено дотримання принципів верховенства права під час розслідування кримінальних справ та судового переслідування, включаючи принцип справедливого, неупередженого та незалежного судового процесу. Необхідно забезпечити прозорість та всеосяжність процесу проведення Конституційної реформи. (...)

2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ І РЕФОРМИ

(...)

Демократія і верховенство права

Впродовж звітного періоду не спостерігався рух уперед стосовно просування інклюзивної конституційної реформи. Національна конституційна рада, що була заснована у 2007 році для розробки проекту нової Конституції, була розформована у квітні 2010 р.

У вересні 2010 року, відповідно до звернення 252 членів Парламенту від правлячої коаліції, Конституційна рада ухвалила рішення, що зміни до Конституції від грудня 2004 р. були внесені з порушенням відповідних конституційних норм. На цій правовій основі була повернута Конституція 1996 року. Згодом Парламент прийняв новий Закон про Кабінет Міністрів України, а також зміни до Регламенту Верховної Ради і 32 інших законів, що були спрямовані на приведення правової основи у відповідність до положень Конституції 1996 р.

Експерти вважають, що низка таких змін надала більш широких повноважень Президентові та послабила парламентський контроль за виконавчою владою.

У грудні 2010 року Венеціанська Комісія дійшла висновків, що Конституція 1996 року не забезпечує достатнього контролю та балансу влади та підштовхує українську владу до початку всеохоплюючого процесу конституційної реформи на основі встановлених процедур та з залученням усіх відповідних сторін.

У листопаді 2010 року, Президент створив Комісію зі зміцнення демократії та принципів верховенства права, завданням якої було "поєднання зусиль державних органів влади, політичних партій, громадських та інших організації громадянського суспільства з метою зміцнення демократії та принципів верховенства права". Її основним завданням був розгляд конституційних змін та доповнень (зокрема тих, що необхідні для подальшого реформування судової системи та Прокуратури), рекомендацій Венеціанської Комісії та виконання Україною її зобов'язань перед Радою Європи (РЄ). Невдовзі після закінчення звітного періоду, Президент створив спеціальну робочу групу для підготовки концепції майбутньої Конституційної Асамблеї, яка розроблятиме проекти змін та доповнень до Конституції.

Як вже зазначалося у звіті за попередній рік, загальна процедура проведення президентських виборів на початку 2010 року отримала позитивну оцінку Міжнародної Місії Спостереження за виборами. Водночас, практика зміни виборчого законодавства у середині виборчого процесу зазнала критики. Вибори до місцевих органів влади були перенесені з весни на жовтень 2010 року.

У липні 2010 року Верховна Рада ухвалила новий варіант Закону "Про місцеві вибори", який широко критикувався національними та міжнародними експертами з виборчих процедур. У серпні, на надзвичайному пленарному засіданні, Верховна Рада ухвалила додаткові доповнення до цього Закону. Ці доповнення охоплювали низку питань, але не торкалися декількох важливих аспектів.

Найбільш незалежні національні та міжнародні спостерігачі піддали критиці процедуру проведення місцевих виборів, як таку, що робить крок назад у порівнянні з виборами 2005 року. Міжнародна Місія Спостерігачів Конгресу місцевих та регіональних органів Ради Європи підкреслила декілька слабких місць та, зокрема, зауважила, що вибори до місцевих органів влади "не відповідали нормам які [ми] хотіли би бачити" оскільки Україна "вже продемонструвала, що вона може діяти краще".

У листопаді 2010 року Президент створив робочу групу для вдосконалення виборчого законодавства з метою його приведення у відповідність до міжнародних демократичних норм та прискорення процесу його кодифікації. Починаючи з 2002 року, Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі – Відділ Демократичних Організацій та Прав Людини (ОБСЄ/ВДОПЛ) порекомендувала прийняти єдиний виборчий кодекс.

Зі свого боку ЄС профінансувала розробку проекту виборчого кодексу (на основі знань та досвіду ОБСЄ/ВДОПЛ), який було зареєстровано у Парламенті та який одержав позитивну оцінку від Венеціанської Комісії. Незважаючи на це, робоча група не використала цей проект виборчого кодексу у якості вихідного документу для підготовки проекту майбутнього законодавства.

Робоча група не включила до свого складу (у якості повноправних членів) ні незалежних експертів, а ні представників громадських організацій, а також вона не залучила достатньої кількості представників опозиції. Після закінчення звітного періоду ЄС одержала запевнення стосовно розширення представництва робочої групи і це питання буде ретельно відстежуватися впродовж 2011 року.

Відновлення Конституції 1996 року призвело до невизначеності щодо дати парламентських виборів. Після закінчення звітного періоду, у лютому 2011, Верховна Рада ухвалила низку конституційних змін та доповнень, запропонованих правлячою коаліцією, якими строк повноважень Верховної ради та місцевих рад був подовжений з чотирьох до п'яти років. Проект змін також передбачає проведення наступних парламентських виборів у жовтні 2012 року, а наступних президентських виборів у березні 2015 р.

Деякі положення діючого законодавства про політичні партії і надалі суперечать іншим законодавчим нормам, як і положенням Європейської Конвенції з Прав Людини та європейським нормам, що стосуються політичних партій. Проблемою, що має бути вирішена, залишається залежність політичних партій від приватних джерел фінансування.

Нова Адміністрація Президента в стислий термін розробила пакет законів із судової реформи, які були ухвалені у липні 2010 року, без очікування висновків Венеціанської Комісії. У жовтні Венеціанська Комісія підготувала висновки щодо закону про Судову систему та статус суддів. У висновках визнавався факт досягнення деяких успіхів з певних питань, але ряд аспектів зазнав сильної критики, зокрема, йшлося про ризик того, що виконавчі органи влади матимуть більший контроль над судовою системою.

Закон послаблює повноваження Верховного Суду та одночасно наділяє Вищу Раду Юстиції більшою владою щодо призначення та звільнення суддів. Такі недоліки потребують негайного усунення. Цей процес розпочався у грудні, коли голова Внутрішньої Служби Безпеки України був позбавлений членства у Вищій Раді Юстиції: цією дією вдалося уникнути можливого гострого конфлікту інтересів та ризику для незалежності судової системи. У звіті немає чого сказати про позитивні зрушення стосовно ухвалення проекту Кримінально-процесуального кодексу або законів, що стосуються реформування Прокуратури, які пройшли у першому читанні у 2009 році.

Так само, немає позитивних досягнень і в реформуванні адвокатури та в створенні професійної Асоціації адвокатів. Наприкінці року було ініційовано ряд кримінальних розслідувань проти колишніх урядовців, включаючи колишнього Прем’єр-міністра. Ці дії викликали критику щодо можливого використання кримінальної судової системи в політичних цілях.

Що стосується боротьби з корупцією, позитивних зрушень у цьому питанні у 2010 році не спостерігалося. Нажаль у грудні Парламент скасував дію пакету антикорупційних законів та інших актів, ухвалених у 2009 р. але не реалізованих. Того самого дня Парламент прийняв у першому читанні проект закону щодо принципів попередження та боротьби з корупцією. Невдовзі по закінченні звітного періоду, була розпущена комісія, відповідальна за боротьбу з корупцією. (...)

Права та основні свободи людини

У сфері прав людини, основних свобод та верховенства права спостерігалося погіршення ситуації. ЄС висловлював занепокоєння щодо зниження рівня поваги до основних свобод та демократичних принципів в Україні. Такі тенденції також критикувалися Представником ОБСЄ зі свободи ЗМІ у жовтневій резолюції по Україні, що була видана Парламентською Асамблеєю РЄ та у заяві міжнародних та національних організацій з прав людини. Були зареєстровані випадки утискання та переслідування активістів, що борються за права людини.

По закінченні звітного періоду, у січні 2011 року, Верховна Рада ухвалила Закон "Про доступ до суспільної інформації", що віталося Представником ОБСЄ зі свободи ЗМІ. Інші зобов'язання щодо суспільного мовлення, прозорості власності на ЗМІ та приватизації печатних видань, а також скасування "закону суспільної моралі" залишаються невиконаними.

Що стосується свободи ЗМІ, впродовж звітного періоду зросла кількість випадків насилля над журналістами та їх залякування при цьому не було досягнуто значних успіхів у розслідуванні таких випадків. Як повідомляється, у Києві та в регіонах все частіше проводяться перевірки приміщень ЗМІ. Не було завершене розслідування щодо зникнення у серпні харківського журналіста Василя Клементьєва.

І надалі викликає занепокоєння хід виконання рішень Європейського Суду з Прав Людини. Велика кількість незакінчених процесів проти України відображує наявність структурних проблем всередині судової системи при розгляді справ, що стосуються прав людини.

Громадські організації та опозиційні партії скаржились на обмеження свободи зібрань. Зокрема, опозиційні партії висловлювали незадоволення тім, що правоохоронні органи віддають перевагу прибічникам Партії Регіонів. Люди, що брали участь у мирній демонстрації проти нового Податкового кодексу, переслідувалися за пошкодження бруківки на площі, де вони збиралися.

У червні 2010 року Парламент ухвалив в першому читанні проект закону про мирні зібрання, якій зазнав критики з боку деяких громадських організацій за накладення обмежень на свободу зібрань. У жовтні 2010 року Венеціанська Комісія схвалила новий проект, як крок уперед в порівнянні з попереднім, але визначила низку питань, які потребують доопрацювання для приведення у відповідність до європейських та міжнародних норм. Жодних успіхів не було досягнуто у справі ухвалення нового закону про громадські організації, не зважаючи на численні обговорення цього питання. Діючий закон, що набрав чинності у 1992 році, має низку суттєвих недоліків.

Ні про які успіхи не повідомлялося стосовно ухвалення всебічного антидискримінаційного законодавства, що було рекомендоване моніторинговими органами ООН та РЄ. (...)

Повний текст звіту читайте тут:

http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/eu_uk_chronology/enp_report_2010_ukraine_uk.pdf




Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх