,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Про користь байдужості
  • 15 мая 2011 |
  • 20:05 |
  • veber |
  • Просмотров: 347801
  • |
  • Комментарии: 8
  • |
0
«Говорити про байдужість жителів Росії та України одне до одного здається дивним взагалі, але особливо після таких подій, як недавні візити до України Владіміра Путіна та патріарха Кирила й сутички у Львові 9 травня», – пише Анатолій Стреляний. Однак водночас взаємна байдужість двох «братніх» народів очевидна. І складно уявити, що могло б змінити це найближчими роками. Слід зауважити, що й до третіх країн вони ставляться не з особливим інтересом. Люди невдоволені життям у своїх країнах, заклопотані своїми проблемами.

Житель України загалом дивиться більше російське телебачення, ніж своє, читає російську пресу. Та вся інформація проходить крізь нього без засвоєння. Насправді українець не знає, хто є хто у Росії і яка там ситуація. Росіянин знає про Україну ще менше, знаючи лише, що «у хохлів цілковитий безлад», з яким тепер нібито борються донецькі. Він не усвідомлює, що безладу стає насправді усе більше – безладу жорстокого, бездумного. Але навіть залишки демократичного ладу ще можуть здивувати людину з Росії, якщо вона до них придивиться.

Ця людина переконалася б, що якщо російськомовний житель України ненавидить свідомих українців, то це ще не означає, що він мріє бути під Москвою. Його думки однаково зайняті суто українськими речами, а не «руським світом», не Москвою, а Києвом, хоча й не «українським світом».

«”Усьо буде Донбас” – ось мрія і план. Збудувати неукраїнську державу, неукраїнське життя в Україні, але аж ніяк не для того, щоб повернути її в Росію. Росія нам, донецьким, не потрібна так само, як і Україна. Нам потрібний Донбас на всю ширину України!» – описує мислення теперішніх правителів України Анатолій Стреляний.

Донбас – це певні порядки, а не регіон, пише автор статті. Це радянське життя, але без райкомів і парткомів, а тому більш грубе, з відвертим правом сильного, з побутовою, підприємницькою і політичною культурою «братків».

Дві країни віддаляються одна від одної на усе більш «пристойну» відстань. Автор пояснює, що людина не терпить, коли інша підсувається до її обличчя ближче ніж на 30 см. Винятком є закохані. Але є люди, позбавлені відчуття такої дистанції. До цих «рятівних» 30 см і наближаються, поступово розходячись, Україна та Росія. Незворотність руху до «фізіологічної норми» завжди буває прикрою новиною для російського суспільства. Останній такий раз – передбачувано невдала спроба Москви змусити Україну вступити до Митного союзу за допомогою одного наполегливого візиту прем‘єр-міністра. При цьому вже стали класичними «рази» патріарха Кирила – ще більш наполегливі, але так само безуспішні з точки зору все тієї ж мети.

ІЗМІ
Отредактировал sankaranarayanan (15 мая 2011)



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх