,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Герої УПА
  • 13 января 2011 |
  • 00:01 |
  • umbra1 |
  • Просмотров: 56318
  • |
  • Комментарии: 2
  • |
0
Сучасна молодь потребує героїв.
Українських героїв.
Не так.
Українських героїв що воювали проти Сталіна і Гітлера.
Про боротьбу проти Червоної Армії і без мене написано вдосталь.
Спротив радянський владі вже вчинок. Хай навіть породжений безвихіддю.
Постати проти війська, що переламало карк німецькій військовій машині рівноцінно самознищенню.
Але молоді нав'язується думка про війну на два фронти.
Для сучасної молоді працюють сучасні історики.
Сучасні історики вишукують героїзм де тільки можуть.
Я слідкую за працею сучасних українських істориків бо мені теж цікаву яку "жахливу правду" приховала радянська влада і від мене.
Я наполегливо переглядаю місцеву пресу вишукуючи нові не імена, ні. Подвиги.
Пройшло багато років , а я так і нічого не знайшов. Вже й шукати перестав.
Та нещодавно став свідком розмови двох галицьких юнаків.
Один зізнався другому що "був в шоці" коли на іспитах (я не зовсім зрозумів яких) з постановки питання зрозумів, що ОУН-УПА прийшло разом з німцями. Юнак щиро вірив що ми воювали і з німцями.
А я зрозумів , що вчитель історії в них той самий сучасний історик
Так ми скоро по невігластву американців догонимо і перегонимо.
Знов взявся за першоджерело, місцеву пресу.
Це достовірне джерело.
Ще живі свідки тих подій і як не крути, як не хочеться , а бажане за дійсне видати дуже важко.
Щоправда як кажуть в нашому селі : пізно Йванку до школи.
З приходом до влади Януковича кількість матеріалів про вояків УПА, виселення до сибіру та подібних різко зменшилась.
Ні , ні не хвилюйтесь. Репресії тут ні до чого. Такі ми люди.
Якщо лихо завтра прийде в вигляді президента Симоненка П.М. то ми зуміємо переконати нове начальство , що давно мріяли позбавитись від помаранчевого засилля. А то що голосували за націоналістів то є неправда , а підла інсинуація.
Так і буде. Завіряю Вас.
Ітак:
"Герой постав у граніті"
Поставлено пам'ятний знак сотенному УПА Матвію Сьомаку (Гонті)
Ну то , що на відкритті представники влади, парохи двох церков, голови братств УПА то само собою, то я звик.
Але голова району член Партії Регіонів.
Погодьтеся що присутність регіонала на такому заході виглядає трохи недоречним.
Я б навіть сказав комічним.
До статті додано дві світлини з місця події і на довершення слова про те що "хто не пам'ятає минулого не має майбутнього"
Багато разів звучать слова герой та героїзм.
Тепер про геройський вчинок командувача сотні (цитую)
...наш герой разом з іншими п'ятьма воякамиУПА був застрелений енкаведистами на узліссі неподалік села...
Все.
Ніхто з присутніх ,включаючи родичів, не згадав про інші подвиги Гонти.
Але мене цікавить з ким воювала сотня Гонти до листопада 1946 р.?
Скільки німецьких солдат і офіцерів знищено повстанцями?
Думаю ,що в часі сучасні історики додадуть деталі і останнього бою і обов'зково епізод про сутичку з німцями які хотіли відібрати в селянина корову і ще багато цікавого,
Бо є попит буде і пропозиція.
І на додаток.
Ті самі учасники дійства, крім родичів Сьомака М., виявляли щирі побаження здоров'я-щастя ветеранам Червоної Армії на святкуваннях 9 травня.
Думаєте не можна бути одинаково щирим на таких різних міроприємствах.
Ну якщо ви не галичанин то так.
А от наші можновладці справді були щирим .
Робота така.

Надибав ще одну історію, про сотенного "Довбуша".
Тут був певний героїзм.
"Довбуш" застрелився, але не здався.
Підозрілим мені видаається те , що першоджерело не вказує кому він не хотів здатися.
Якщо це був загін яструбків автор обов'язково би про це написав.
Ризикуючи накликати на себе шквал патріотичної критики припускаю, що його хотіли схопити місцеві селяни.
Вивчаючи "справу нескореного "Довбуша" мене спіткало певне розчарування.
Здатися він просто не міг судячи з скупих біографічних даних.

В 1941-1942 рр. служив в Радянській армії.
В 1942 р. в дивізії «Галичина»
і в 1943 р. в Перегінському, на так званому Широкому полі, приймав присягу на вірність Україні.

Судячи з усього повоювати він міг тільки в лавах Радянької армії.
Дивує, що автор встидливо "забуває" присвоїти дивізії "Галичина" звання СС.
Питання чому? Якщо написати правду що 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» — одна з дивізій Ваффен-СС нациської Німеччини то кількість українських патріотів зменшиться?
Та ніколи в світі! То навіщо брехати? Хай молоді люди роблять вибір самостійно,
але цей вибір повинен бути осмислений.
Змушений робити висновок , що подвигу знову немає.

Залишається вивчити історію третього і останнього сотенного " Хмари"
Про Хмару (сотня базувалась в околицях села Ріпне) нічого не знайшов.
Але я знав одного сотенного. Він здався владі. Був засуджений.
Працював на колимських золотих копальнях. Повернувся в селище багатою людиною.
Побудував дім і купив перший в селі автомобіль. За іронією долі марка авто "Москвич"
До кінця життя не приховував своєї ненависті до радянської влади. Односельчани пам'ятають його як дуже жорстоку людину. Памя'таю лиш одну історію.
До нього привели двох братів що переховувались в лісі від призову до УПА.
Він їх допитував. Визначив що один з них категорично проти служби , а другий самостійно не може прийняти рішення. Відмовцю він розпоров живіт, схопив рукою за тельбухи і почав намотувати їх собі на руку. Все це робилося на очах брата. Бідака змушений був погодитись.
Можливо той сотенний і є "Хмара"

На сам кінець:
Біля пам'ятника повстанцю місцевий священик о. ............. відправив панахиду за вічний упокій його душі.
Я не спеціаліст і не хочу брати гріх на душу, але чи відправляється панахида за упокій душі самовбивці?
Бог їм суд'я.

Читаю, що у нашиш сусідів:
Зранку 17 травня 1954 року криївку командира, замасковану на схилі гори Березовачки біля с. Зелена Надвірнянського району, оточив загін карателів. Ввечері, знищивши архів, полковник „Грім” прийняв кулю.
Я і не думаю глузувати, але що означає прийняв кулю? Застрелився? То так і пишіть!...............
Там де крапочки страшенно хочеться написати щось образливе на Ів-Франківську ОДА звідки взята ця історична довідка. Таке враження що журналісту який написав "прийняв кулю" подобається вислів "аффтар - випєй яду".

источник



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх