,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Уроки державної мови
  • 5 января 2011 |
  • 16:01 |
  • bayard |
  • Просмотров: 61876
  • |
  • Комментарии: 7
  • |
0
“Як правильно сказати: ємкість чи місткість?”

Ось що радить доктор філологічних наук Світлана Єрмоленко. У мовній практиці часом використовують ці лексеми як взаємозамінні. Але взаємозамінність у термінологічних висловах — річ небажана, і зрештою в кожному конкретному звороті утворюється якесь одне термінологічне слово, а інші, якщо вони не мають додаткових значеннєвих відтінків, виходять із літературно-нормативного вжитку.

Саме в таких відношеннях перебувають іменники місткість і ємкість. Коли треба передати поняття об’єму, ставлять місткість у його прямому значенні: місткість кузова, місткість залу, місткість пляшки, міра місткості, баржа місткістю від 2 тис. до 5 тис. тонн і под. У прозорій формі лексеми відбито її зв’язок з такими близькими поняттями, як містити, вміст, місткий (тобто “той, що багато вміщує в себе”). Пор.: місткі засіки, містке судно, місткий тролейбус. Цим, очевидно, зумовлюється продуктивність використання названого слова в сучасних стилях і надання йому переваги з погляду літературних норм.

Ємкість — іменник значно вужчого значення, він не може виступати в словосполученнях типу ємкість літака, ємкість кімнати. Уживається як фізичний термін, пов’язаний з електрикою. У спеціальній літературі замість нього частіше застосовують термін ємність. “При підсиленні вищих частот звукового діапазону значну роль відіграють так звані міжелектродні ємності лампи” (“Основи радіотехніки”). Науково-технічний словник рекомендує вживати словосполучення-терміни ємність станції, ємність системи, електрична ємність, ємність акумулятора, ємність насичення тощо.

Не можна виправдати стилістичне розширення слововжитку ємкість і ємкісний (трапляється навіть ємко) в переносному значенні. Стилістично невдалі фрази, де прислівники містко, ємко, утворені од відповідних прикметників, сполучаються з дієслівними формами, наприклад: “В оповіданні “Доля людини”, що увібрало в себе матеріал роману, надзвичайно містко показано зв’язок людської долі з долею народною” (з журналу); “Ніхто не розповідав про нього (Нюрнберзький процес) так ємко, з таким знанням справи, з такою ерудицією, як Ярослав Галан” (з журналу).

Містко показати, ємко розповісти — штучні вислови, в яких втрачається значення прислівників-означень. Крім того, в переносному розумінні, як і в прямому, доречно послуговуватися тільки нормативним для сучасної української мови прикметником місткий.
* * *

“Як треба писати іменник майдан ( з великої чи з малої літери), коли ним починається назва: майдан Незалежності чи Майдан Незалежності?” Якщо слово, котре виступає в географічному власному найменуванні, означає родове поняття, то воно є загальною назвою і пишеться з малої літери, незалежно від того, чи ним, чи іншою лексемою починається ця назва: бульвар Тараса Шевченка, проспект Перемоги, парк Слави. Отже, і майдан Незалежності.
* * *
“Свято восьме березня чи восьмого березня?”

У словосполученнях, які позначають дати, на зразок перше вересня, восьме березня, відмінюється тільки перша частина: приурочено до першого вересня, до восьмого березня, з восьмим березня. При поєднанні дати зі словами день, свято числівник і назва місяця вживаються в родовому відмінку: привітати зі святом восьмого березня, приготувати до дня першого вересня. Конструкції привітати зі святом восьме березня (перше вересня) належать до сфери розмовної мови.
* * *

“Коли слово напевно (напевне) відокремлюється комами, а коли — ні?”.

Як прислівник у значенні “точно, безперечно, неодмінно, не боячись помилитися” не відокремлюється. “Павлина, хоч і напевно знала, що він отримав свої вісім злотих, вийшла дуже незадоволена з дому Річинських” (Ірина Вільде), “Та я ж таки тебе напевне бачив!” (Леся Українка).

Як вставне слово для вираження ймовірності чогось відокремлюється. “Сагайда дізнався, що полк вийшов у другий ешелон і стоятиме тут, напевне, до завтра” (Олесь Гончар).
* * *
“Як змінюється значення іменника орган з перенесенням наголосу з одного складу на інший?”

Орган — 1. Наголос на першому складі, родовий відмінок закінчується на — а. Частина організму. Лікування хворого органа.

2. Закінчення род. — у: а) Установа. Адміністративного органу. Слідчого органу. б) Періодичне видання. Звернувся до газети — органу Народного руху.

Орган, наголос на другому складі, закінчення род. — а. Музичний інструмент. Звуки органа.
* * *
“Розкажіть про вживання лексеми немов”.

1. Сполучник порівняльний. Використовується для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень (синоніми наче, начеб, начебто, неначе, мов, немовби, ніби). “Там, у степу, схрестилися дороги, немов у серці дикому мечі” (Василь Симоненко).

2. Сполучник з’ясувальний. “Здавалось, немов хтось відчинив двері”.

3. Частка. “Вона того вечора немов віджила і стала такою веселою” (Ольга Кобилянська). Кома перед немов ставиться, якщо це слово виступає сполучником. І не ставиться, якщо воно є часткою.
* * *
“Які бувають форми дієслова наказового способу?”

1. Для української мови характерні прості форми першої особи множини: пишімо, граймо, працюймо, розповідаймо. А в російській форми першої особи множини можуть бути простими і складними. Перші збігаються з відповідними формами дійсного способу (бежим, встанем, летим), другі утворюються за допомогою частки давайте (давайте поработаем, давайте поприветствуем, давайте писать, давайте споем). Нашій мові такі форми не притаманні.

2. Деякі дієслова наказового способу мають дві паралельні форми другої особи однини, які стилістично не диференціюються: визначити — визнач і визначи, застругати — застругай і застружи, креслити — кресль і кресли, плескати — плещи і плескай, провітрити — провітр і провітри, хникати — хникай і хнич і т. ін.

3. У варіантних формах виступають дієслова у другій особі множини: бережіть — бережіте, скажіть — скажіте, несіть — несіте. Давні форми на — іте, вживані в художній літературі, надають висловленню урочистості.
My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх