,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Кінець "рожевого періоду" Януковича
  • 30 июля 2010 |
  • 16:07 |
  • Batman |
  • Просмотров: 32559
  • |
  • Комментарии: 7
  • |
0
Кінець "рожевого періоду" Януковича

Під тиском МВФ уряд підвищив ціни на газ для населення на 50%. Отже, українці заплатять за блакитне паливо двічі. Перший раз - політично, віддаючи частину свого суверенітету в обмін на знижку на російський газ. Другий раз - вже грошима, з 1 серпня 2010 року.

Найголовнішим ресурсом будь-якої команди, яка демократичним шляхом приходить до влади, є запас довіри виборців.

Нині є усі підстави вважати, що цей найцінніший скарб нова влада починає втрачати. При цьому реформи буксують.

Нещодавно пройдено рубіж, коли влада через певні свої дії, а радше бездіяльність, почала втрачати довіру прихильників. Все менше людей вірять, що держава у нинішній іпостасі зможе вирішити економічні проблеми.

Цим рубежем можна вважати декілька подій, рознесених у просторі, але досить показово поєднаних у часі.

Страйк шахтарів

Страйк шахтарів на малій батьківщині нинішнього президента! Чи можна було це уявити менш ніж за п'ять місяців після інаугурації Януковича? Саме так: шахтарі бунтують, оскільки їм уже три місяці не платять грошей.

Гірники двох єнакіївських шахт - "Червоний профінтерн" і "Юний комунар" - погрожують не підніматися на-гора до тих пір, поки керівництво не погасить борг.

Згадуючи реляції про побудову сильної вертикалі влади на чолі з президентом, дивно чути, що Мінвуглепром вже кілька місяців годує шахтарів обіцянками. Чи не час запідозрити, щось іде не так у побудові моноліту влади?

Схоже на те, особливо якщо звернути увагу на розмір боргу з виплати зарплат шахтарям Донецької області. Держкомстат стверджує, що влада винна їм 365 мільйонів гривень, профспілки говорять про 1,601 мільярда гривень. Вже сам факт таких різних оцінок свідчить про негаразди у найріднішому для Януковича регіоні.

Страйк підприємців

Нелюбов до Юлії Тимошенко, яка врешті-решт скинула її з владних вершин, народилася з бензинової кризи. Тоді уряд силою приборкував торговців нафтопродуктами, однак йому довелося з ганьбою відступити.

Міні-повторення тих подій - дефіцит пального, закриті АЗС і черги - спостерігає народ у виконанні нинішньої влади. Мотивація дещо інша: податкова має своє бачення, скільки власники заправок повинні їй заплатити. Було навіть порушено кримінальну справу. Тепер із 103 заправних станцій на Сумщині не працюють 60.

Влада звинувачує бізнес у шантажі, який, мовляв, вимагає закрити кримінальну справу, і розгортає силовий сценарій. Глава держадміністрації області у відпустці, тоді як аграрії та швидка медична допомога можуть недоотримати пальне.

Очевидно, що силовий тиск, за допомогою якого податківці збираються виконувати плани із збирання коштів до держбюджету, починають викликати обурення у підприємців. Схоже, їм пора об'єднуватися і рішуче захищати свої інтереси, оскільки фіскальні органи почали перетворюватися на хижаків.

Підвищення цін на газ

Під тиском МВФ, а може, і ще якихось обставин, уряд підвищив ціни на газ для населення на 50%. Отже, українці будуть платити за блакитне паливо двічі. Перший раз - політично, віддаючи частину свого суверенітету в обмін на знижку на російський газ. Другий раз - вже грошима, з 1 серпня 2010 року.

Політичні затрати багатьох українських обивателів можуть не обходити. Флот десь далеко у Криму. Шкоди від нього, якщо у Крим не їздити, не побачиш. Проте коли доведеться платити з власної кишені, то багато хто задумається: заради чого влада віддала Крим для розміщення російської бази? У чиї кишені пішла знижка?

Насправді, така реальність - наслідок політики здачі країни у зовнішнє керування.

Директиви, які приходять з Москви і Вашингтона, слабо узгоджені між собою. Росія за газ просить базу для флоту, США за кредитні лінії МВФ вимагають жорсткої бюджетної економії. В результаті, населення країни отримує військову окупацію від одного центру впливу і економічну диктатуру, втім, не позбавлену логіки, з іншого.

Отже, газову війну влада програла двічі - у популістсько-політичному та в популістсько-економічному сенсах. Вона продемонструвала силу ігнорувати думку противників присутності Росії в Криму, але виявила нездатність конвертувати це у реальні економічні позитиви для широких верств.

Розчарування

Наведені приклади свідчать, що держава не почала працювати по-новому, не змогла показати якісні продуктивні рішення. Відповідно, вона втратила імідж новизни і спродукувала песимізм. Перш за все, песимізм економічний: споживчі настрої українців погіршилися уперше за останні десять місяців.

За даними дослідження, проведеного компанією GfK Ukraine та Міжнародним центром перспективних досліджень, індекс споживчих настроїв у червні 2010 року знизився з 97,1 пункту у травні до 94,5 пункту у червні. Для довідки: найменше можливе значення цього показника - 0, найбільше - 200 пунктів.

Характерно, що споживчі ціни при цьому знижуються. Тобто на фоні здешевлення товарів і послуг українці починають сумніватися у своїх економічних перспективах.

На думку експерта МЦПД Максима Бороди, уповільнення економічного зростання в Україні, жорстка бюджетна політика уряду, його плани підвищити пенсійний вік, загрозливий для малого бізнесу проект Податкового кодексу, подорожчання газу і послуг ЖКГ негативно впливають на економічні та інфляційні очікування людей.
Кінець "рожевого періоду" Януковича


Саме так: проблеми з бюджетом, посилення фіскального тиску, зростання цін на газ для населення - це ті гріхи, які українці не хочуть пробачати нинішній владі. Змінюються й політичні уподобання громадян. Ось як проголосували б люди, якби вибори президента відбулися у найближчу неділю.


Травень, %
Червень, %

Анатолій Гриценко
0,9
0,8

Віталій Кличко
0,5
0,3

Володимир Литвин
0,3
0,1

Юрій Луценко
0,2
0,2

Олександр Мороз
0,1
0,3

Петро Симоненко
1,1
1,4

Сергій Тігіпко
6,5
5,7

Юлія Тимошенко
13,2
11,0

Олег Тягнибок
0,4
0,8

Леонід Черновецький
0,1
0,2

Віктор Ющенко
0,8
1,3

Віктор Янукович
42,0
36,7

Арсеній Яценюк
2,8
2,4

Інна Богословська
0,1
0,0%

Проти всіх
11,8
14,8

Не підуть на вибори
9,0
11,8

Важко відповісти
10,2
12,3

Всього
100,0
100,0

Дані GfK Ukraine

Отже, "рожевий період" Януковича закінчився. Під землею його чекають злі шахтарі, на поверхні - розлючені водії, в хатах з газовим опаленням - сумні бабусі.

Час для змін ще є, ще існує можливість відкинути старі звички і провести реформи - формалізацію прав власності, земельну і податкову трансформації, радикальну дерегуляцію бізнесу, переформування державного апарата.

Проте зворотній відлік запущено. Бюрократична система пристосовується під нових правителів і тихенько робить їх своїми заручниками, творячи все ті ж неподобства - тепер уже від імені Януковича і Азарова, знищуючи їх авторитет.

Так звана своя команда на горі не справляється сама з собою, буксує на рівні середньої ланки чиновників і не демонструє належної компетенції та енергетики.

Реформи в Україні можна робити лише в період зачарування новою владою. Тому якщо у найближчі місяці реформ не буде, їх не буде ніколи.

Ігор Луценко, радник міністра економіки на громадських засадах
epravda




Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх