,


Наш опрос
Насколько Вас заебали посты Нейро_Социум о дегенерате Шарие?
Убрать нахер посты о Шарие!
Разрешить один пост в день
Забанить Нейро_Социум нахуй!


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Імперативний мандат: долю місцевого депутата вирішуватиме партія
  • 14 сентября 2020 |
  • 14:09 |
  • Korvin69 |
  • Просмотров: 318
  • |
  • Комментарии: 0
  • |
0
Відтак він виконуватиме волю не виборця, а олігархічних політичних сил

Від виборів до виборів міцнішає переконання, що «Україну дерибанну» врятує тільки тотальна війна з геть усією поголовно політичною елітою часів незалежності. Адже ж кожен крок, що коїть чергова влада, хоч і подається під соусом «європейських реформ», - проте відкидає і країну, і народ у ще більше злиття криміналу, бариг, олігархів і політиків.

Найсвіжіший приклад. Літо 2017-го, ВР минулого скликання, депутатська недоторканість ще закріплена законодавчо. Працівники НАБУ затримують охоронця нардепа від Блоку Петра Порошенка Борислава Розенблата під час отримання хабара, який давався «народному обібранцю». Відтак Верховна Рада миттєво позбавила його недоторканності (хоча й не дала згоди на арешт - йому було оголошено підозру, але суд призначив 7 млн. грн. застави і зобов’язав носити електронний браслет).

Вересень 2020. НАБУ ловить на отриманні хабара помічника народного депутата від «Слуги наріду» Олександра Юрченка. Тут треба нагадати, що оті «Слуги наріду» в кінці 2019-го трубили в усі фанфари: ми відмінили депутатську недоторканність і тепер кожен парламентар, що скоїть злочин, піде на лаву підсудних, як пересічний громадянин! Так. Стаття 80 Конституції України з 01.01.2020 отримала редакцію, яка не містить положень про те, що народним депутатам гарантується депутатська недоторканність. Але. В грудні 2019-го президент Зеленський підписав прийнятий Радою закон (законопроект №2237), згідно з яким клопотання про дозвіл на затримання, на запобіжний захід (утримання під вартою, домашній арешт), проведення інших слідчих й розшукових дій повинні бути узгоджені з генеральним прокурором.

І що ми бачимо нині? Є депутат-корупціонер, і є генеральний прокурор Ірина Вєнєдіктова, яка не хоче не тільки виписати Юрченкові підозру, але навіть внести його справу у Єдиний реєстр досудових розслідувань. А НАБУ без її підпису не має права продовжувати слідчі дії. І все по закону! Хтось зауважить: згідно Конституції носієм влади у нас є народ. А чи ж може оцей народ, раз його «слуги» рятують від Закону своїх злочинців, народ, який обрав оцього хабарника, - узяти й бодай відкликати його з депутатів? Ніт! За так званий імперативний мандат для себе наш парламент не проголосував.

Хтось знову-таки зауважить: зате узаконив його для депутатів місцевих рад. ОК, давайте подивимось, чи не буде тут так само, як з депутатською недоторканністю.

Отже, згідно із змінами, внесеними в Закон «Про статус депутатів місцевих рад» 16.07.2020, за порушення депутатом закону, пропуск протягом року більше половини пленарних засідань, невідповідність діяльності основним положенням його передвиборної програми, уникання звітування перед виборцями тощо, виборці тепер можуть його відкликати.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text

Теоретично. Бо, по-перше, вони можуть ініціювати процес лише через рік після його обрання. (А перші 12 місяців – індульгенція на будь-які зловживання депутатським мандатом?). По-друге, виборці з округу депутата мають зібрати підписи, кількість яких мусить перевищувати кількість голосів, що були за нього віддані. (Правоохоронці нададуть незаперечні докази, скажімо, хабарництва, але депутат щедро поділиться зі своїми прихильниками й потрібної кількості підписів не набереться і що: хабарюй далі на здоров’я?).

По-третє, підписні листи передаються до територіальної виборчої комісії, що встановила результати відповідних місцевих виборів. Котра скеровує запити до: а) відповідного органу ведення Державного реєстру виборців, який «здійснює відповідну перевірку»; б) до відповідного територіального органу поліції, який «здійснює відповідну перевірку шляхом вибіркового опитування громадян».

Якщо комісія знайшла якусь зачіпку, то вона «приймає рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради». Якщо всі папери ідеальні, а депутат проходив по одномандатному округу, то «територіальна виборча комісія приймає рішення». Як? У оновленому законі не прописано не те, що ретельно, а навіть поверхнево: або віслюк здохне, або падишах гигне, десь так. («Обібранець», який встиг добре «нацарювати», щедро поділиться з членами комісії і депутатствуватиме собі далі; такий варіант – фантастика чи, на жаль, українські реалії?).

І, по-четверте, найголовніше. Варіант, коли всі папери ідеальні, а депутат, що викликав своєю діяльністю/бездіяльністю народне обурення, обирався за партійним списком. В такому разі комісія звертається у… вищий керівний орган політичної партії, від якої обирався неборака. Відтак має скликатися конференція місцевого осередку партії, яка і розглядатиме питання щодо відкликання. Але позбавити депутатських повноважень мацапуру, яка вийшла з довір’я своїх виборців можна лише в разі, коли дві третини делегатів конференції проголосують «за».

А тепер скажіть, ознайомившись з цією схемою, кого боятиметься депутат місцевої ради за таким «імперативним мандатом», - свого виборця, чи свою партію? (Чи треба комусь в нашій державі нагадувати, що в Україні, - за виключенням хіба партій національно-патріотичного спрямування, - немає жодної із топ-списку, за якою б на маячила зловісна фігура того чи іншого олігарха; вона, партія, отримує від нього кошти і в радах будь-якого рівня – від Верховної до сільської – лобіює виключно його інтереси, які корелюються з чаяннями громади так, як щире бажання вовка перегнати отару овець на краще пасовище).

Такий депутат ніколи не боятиметься брати хабарі, пускати наліво громадську землю, отримувати відкати з бюджетних коштів, виділених на будівництво місцевих доріг, лікарень, шкіл, дитсадків. Він боятиметься одного: не поділитись з партією (олігархом) чи не виконати її (його) вказівки. Все! І виборець на виборах 25 жовтня має твердо собі уяснити: за списками традиційних олігархічних і барижних партій, котрі зараз віщають з кожної праски і з кожного електрочайника, які вони хороші та красиві, він обиратиме статистів, маріонеток, кнопкодавів. Крапка. Ці люди не матимуть жодної власної думки, а сліпо виконуватимуть волю Коломойського, Порошенка, Ахмєтова, Медведчука, Фірташа та інших, яким плювати на запити громади у якомусь районі якоїсь області якоїсь України.

Отим «імперативним мандатом» чергова влада виступила в ролі гори, котра вродила мишу. Більш того, не «проєвропейськи реформаторську», а якусь азійську мишу. Так, європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) заявила, що отакий закон про «партійну диктатуру» не відповідає європейським стандартам. «У відповідності до своїх попередніх коментарів щодо Конституції, Венеційська комісія вважає, що надання партіям таких повноважень суперечить міжнародним стандартам і де-факто позбавляє громадян (електорат) здійсненого ними вибору. Право партій прибирати кандидатів зі свого списку після того, як вибори вже відбулися... має бути переглянуте і приведене у відповідність до європейських стандартів», - йдеться у висновках «Венеційки».
https://glavcom.ua/news/venecianska-komisiya-vimagaje-pereglyanuti-zakon-pro-partiynu-diktaturu-356152.html

«Ми отримаємо повну залежність депутатів від органів партії та її лідерів. Це дуже часто буде проявлятись в корупційних голосуваннях на місцевому рівні – щодо земельних питань, виділення торгових точок і так далі. Ця проблема буде поширена на всі заможні громади, які розташовані біля великих міст. А імперативний мандат закріпить політичну рабовласницьку систему, коли депутата можна буде контролювати. Прикриватись при цьому можна чим завгодно – хоч «народною ініціативою», хоч «духом нації», - каже Олексій Кошель, голова Комітету виборців України.
https://glavcom.ua/publications/imperativniy-mandat-kabala-chi-spravedlivist-yak-teper-vidklikatimut-deputativ-694746.html

Звісно, до 25 жовтня нічого вже не зміниться ні від рекомендацій «Венеційки», ні під тиском здорової частини українського політикуму. Тож нам, виборцям, лишаються два варіанти: перший – змиритись за принципом «голосуй – не голосуй…»; другий – віддати свій голос новим, молодим, патріотичним політичним силам, які одні зараз здатні зламати хребет оцій номенклатурно-партійній системі зграї вовків-дерибанщиків у партійних овечих шкурах.

Владислав Коренок

-->


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх