,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Україна-Росія: кому стане гірше від розлучення?
  • 9 ноября 2013 |
  • 18:11 |
  • polvic |
  • Просмотров: 308
  • |
  • Комментарии: 1
  • |
-1
За роки незалежності Україна зробила Росії чимало щедрих "подарунків" - і ядерну зброю безкоштовно віддала, і газові угоди кабальні підписала, і Севастополь подарувала, і "українську" в мовне гетто прописала.
Можна згадати ще безліч антидержавних політичних і економічних кроків, які б мали привести нас ще вчора до неминучої катастрофи. Але поки що північно-східний сусід не тільки не здатен скористатись з української безпорадності, але й сам все робить для зміцнення української незалежності.
Останнім часом шалений інформаційний тиск Москви пророкує Україні, щонайменше, економічний та політичний євроапокаліпсис.

Спробуємо розглянути, поточну суспільно-економічну ситуацію у РФ більш детально, оскільки, події за останні місяці підвели ситуацію в РФ до критичної.

Економічна прірва

Отже, останні новини з економічних фронтів Російської Федерації.

Прем`єр-міністр РФ Дмитро Мєдвєдєв, таки, знайшов вільний час між інтенсивними прокляттями та обіцянками кари небесної Україні, і зустрівся з російськими сенаторами.

Виявилось, що на Росію чекає "самий складний бюджет за останні роки" і скорочення соціальних видатків єдиний вихід із ситуації. Ще цитата - "доходів, нема, зовнішні ринки закриті, а бюджет треба поповнювати".

І це все на тлі масового офшорного вивозу капіталу з країни. Тільки у 2012 році -56,8 мільярда доларів. І це вже не кажучи про корупцію. Більш детально проблеми виглядають наступним чином.

Газпром, становий хребет російської економіки. За даними міжнародної аудиторської компанії Pricewaterhouse Coopers, капіталізація Газпрому з 2008 року знизилась в тричі з 302 мільярдів доларів до 102 мільярдів., перемістивши компанію з 4 на 58 позицію за капіталізацією в світі. В цьому також є і заслуга України.

За вісім місяців 2013 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, "Нафтогаз України" скоротив закупівлі газу на 29% - 6,1 мільярда кубометрів, до 15,3 мільярда.

А з 2005 року, коли Україна споживали 74,6 мільярда кубометрів, в 2013 року споживання скоротилось до 46 мільярдів кубічних метрів, або на 38%.

У перспективі ще більше зниження закупівель газу у Газпрому - переоснащення металургійних виробництв, зростання видобутку шельфового газу, закупівля у третіх країн, сланцевий газ врешті-решт.

На тлі скорочення у декілька разів геологорозвідувальних робіт, виснаження родовищ, та накопичені Газпромом борги - 59 мільярдів доларів на кінець вересня - ситуація для Газпрому може стати фатальною.

Та й взагалі сировинна економіка не рятує Росію. За словами голови "Внєшекономбанку" РФ Володимира Дмітрієва, щорічно на 2-3% скорочується видобуток на старих дешевих родовищах Західного Сибіру, де собівартість барелю нафти складає 20 доларів. У східному Сибіру собівартість вже дорівнює 60 доларам, а у Карському морі складе 80доларів.

Загальне скорочення промислового виробництва у РФ також триває другий місяць поспіль.

Громадян сировинної "наддержави" чекає скасування з 2016 року материнського капіталу, підвищення пенсійного віку, та позбавлення безробітних росіян медичної страховки.

Російська Федерація вже сьогодні згорнула другий рівень пенсійної системи, фактично "пограбував" громадян на 244 мільярди рублів, спрямувавши ці кошти з накопичувальної - індивідуальних грошей - в загальний казан пенсійного фонду.

Більше того, пенсійні кошти громадян будуть враховуватись для розрахунку майбутньої пенсії в абстрактних балах, а не живих грошах, що дасть можливість державі "крутити пенсіями, як цигану сонцем". Звичайно, не на користь пенсіонерів.

Митний конфуз

Митний союз, в який так уперто Кремль кличе Україну, теж не надихає євразійських пропагандистів. По факту він знижує торгівельні оберти. Обсяг зовнішньої торгівлі між країнами цього об`єднання за січень-квітень 2013 року склав 297,1 мільярда доларів, що на 1,3% менше аналогічного періоду 2012 року.

Торгівля в середині Митного союзу скоротилась за 4 місяці ще більше - на 10% до 20,4 мільярда доларів. Зокрема між РФ та РБ торгівля зменшилась на 16% і склала майже 13 мільярдів доларів, між РБ та Казахстаном впала на 12%, до 252 мільйонів доларів і тільки між РФ та Казахстаном показник зріс на 2% до 7 мільярдів доларів.

Додамо до цього скандальний демарш білоруського президента з арештом голови "Уралкалію" щоб до кінця зрозуміти - такий союз Україні не потрібен. Ця історія відбулась настільки невчасно для Кремля, що кращого подарунку для українських критиків Митного союзу годі було чекати.

Військова і наукова наруга

Історія з ракетою для підводних човнів "Булава" яскравий, хрестоматійний приклад повної військової безпорадності та деградації російського ВПК. В неї було "вбухало" астрономічні кошти, побудовано два сучасних підводних ракетоносця. І все - кінці у воду.

Систематичні невдачі з ракетами та майже провал побудови і впровадження супутникової навігаційної системи "Глонас" свідчать про технологічний та науково-технічний крах Російської Федерації, вичерпання радянського ресурсу у цій сфері.

Навіть маючи гроші, Росія вже не здатна відтворити ланцюжок високотехнологічних виробництв, оскільки кадрову та наукову базу втрачено - від професійно-технічної до академічної освіти.

Це довела нездатність Росії розширити виробництво протиповітряних комплексів С-300 - банально немає кому працювати, а більшість підприємств-постачальників компонентів для ракет вже зникло.

Всі ми чули про чудо-інноваційний центр "Сколково" у порівняні з яким "Кремнієва долина" у США повинна була здатись провінційним гуртком юних техніків, а також про меганаукову корпорацію "Роснано". Наведемо невеличку історію, що ілюструє цю російську наукову авантюру.

Якось до нобелевського лауреату Андрія Гейма на одній науковій конференції підійшов англомовний ізраїльтянин, який російською крім слова "здравствуйте" нічого не знав. Гейм спитав у нього про враження від "Роснано", а ізраїльтянин чистою російською відповідає - "Откат". Його перепитали - що це? А він знову - "Откат". Гадаю, далі про перспективи російської науки і техніки можна не продовжувати.

Тому не дивно, що розумні військові у Росії вже давно зрозуміли, що купляти французькі вертольотоносці "Містраль" та німецькі танки "Леопард" краще, ніж зв`язуватись з російським ВПК.

Бездумна реформа Академії Наук Росії набула широкого розголосу у суспільстві, але інтереси Кремля спрямовані не на науку, а на "дерибан" та покарання незалежних академіків, які не дозволяють втручатись у справи Академії "блатних" на зразок Михайла Ковальчука, наближеного до президента та прем`єра РФ бізнесмена.

Підсумовуючи економічну складову ситуації в Російській Федерації, зауважимо, що за останні 10 років розрив між доходами у північно-східного сусіда виріс з 39,5% до 42% (в Україні- 28,2%), а реальна зарплата росла значно повільніше ніж в Україні.

У структурі ВВП РФ до населення доходить менше половини валового продукту, в Україні - більше 70%.

Кара небесна і земна істерика

Здається навіть небо пішло війною на РФ. Катастрофічна повінь на Далекому Сході та у Сочі, де через кілька місяців має відбутися зимова Олімпіада. Такого навіть стратегічному партнеру не побажаєш.

Всі ці природні катаклізми потягнуть з казни шалені гроші - на сочинську зимову олімпіаду вже витрачено біля 50 мільярдів доларів, і це на тлі економічної кризи та політичної війни з усім світом. Більшість грошей, звичайно, буде вкрадено місцевими "покращувачами".

Що вже казати про глобальні проблеми, що загострюються у РФ з кожним днем - міграція кавказців та мусульманських народів у "першопрестольну" - бунт в Бірюльово, расистські акції "Білий вагон" у московському метрополітені тощо, демографічна прірва, китайська експансія та здача Китаю прикордонних територій, зовнішньополітична ізоляція, провал євразійської інтеграції...список можна продовжувати і продовжувати.

Путінська влада хитається. Про це яскраво свідчать нещодавні вибори мера в Москві. ЗМІ вже достатньо висвітлили цю тему, тому зупинятись на ній не варто. Зауважимо лише низьку явку, та падіння особистих рейтингів російського президента.

На цьому тлі істерика російського політ- та медіа-бомонду зрозуміла. Втрата України для РФ катастрофічна. "Хохли нас залишили Китаю" - написав колишінй віце-прем`єр уряду РФ, экс-голова Держкоммайна Росії Альфред Кох.

Якщо залишити осторонь Глазьєва та Жириновського - навіть народжений у Львові, ліберальний демократ, донедавна публічний захисник України у Москві журналіст Матвій Ганапольський, і той не витримав і у прямому ефірі у розпачі закликав Україну змінити свій зовнішньополітичний вектор.

Як стверджують люди, які тісно спілкувались у вузькому колі з російським генералітетом, Москва втратила можливість захоплення України через дві чеченські війни, які виснажили і відволікли значні ресурси РФ.

"Ми би вам показали!" сумують вони за часами минулої могутності, беручи 100 грам "на груди". Виявляється епатажний філософ-пропагандист Дмитро Корчинський мав рацію, коли виправдовував присутність українських нелегальних добровольців у тих війнах.

А роки три тому, штатний євразійський ідеолог Олександр Дугін, до речі, приятель Корчинського, казав, що нема такої ціни, яку Росія не заплатить за Україну, і треба наплювати на все міжнародне право і, якщо треба, ввести війська принаймні у східну Україну, яка не чинитиме опору. Інакше Росії рано чи пізно настане кінець.

Враховуючи економічну кризу у РФ та деградацію її наукової та професійної бази, відмова від продукції українських "Мотор Січі" чи "Турбоатому" - це остаточне самовбивство своєї країни.

А якщо Москва піде на принцип "на зло кондуктору куплю квиток і піду пішки" - зруйнує українську високотехнологічну промисловість ціною власної військової та енергетичної безпеки. То кому від цього стане гірше?

Для України в цьому випадку - одним найбільшим геополітичним ризиком стане менше.

Або просто доживемо до Вільнюса - побачимо.

My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх