,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Як гродненська першокласниця захищає білоруську мову
Не сядзіцца ў хаце хлопчыку малому:
Кліча яго рэчка, цягнуць санкі з дому.
– Мамачка-галубка! – просіць сын так міла.
– Можа б, ты на рэчку пагуляць пусьціла?
Я ня буду доўга, зараз жа вярнуся,
Трошачкі на рэчцы ў санках паважуся..,

– читає шестирічна Світланка свій улюблений вірш «На річці зимою» Якуба Коласа.

Світлана каже, що зовсім не боялася, коли міліція везла її з мамою та двох- і п’ятирічними братиками до відділення. Дітям лише було дуже дивно побачити там людей у клітках, наче звірят у зоопарку…

Міліція затримала Світланку, її братиків, тата та маму за те, що вони вийшли до адміністрації міста Гродно на несанкціонований пікет із гаслом: «Хочемо навчатися по-білоруську!»

Родина Астровських була змушена протестувати, вимагаючи виконання свого конституційного права на навчання рідною мовою. В умовах авторитарної Білорусі публічний протест – це вчинок мужніх. І хоча над головою родини Олесем Астровським ще висить загроза адміністративного суду за цей протест, влада все ж пішла на поступки: Світланка буде навчатися в школі на білоруський мові. Одна на 320-тисячне місто.

Чому так сталося у старовинному західнобілоруському місті, яке могло стати «білоруським Львовом»? «Могло бути, могло, але, на жаль, не стало, – зауважує батько Світлани Олесь Астровський. – Як мені казала одна літня людина, після війни тут усе начальство, від директора бібліотеки до секретаря обкому – всі були привезені з Москви і з-за Москви. І в питаннях мови тут досі залишилося дуже реакційне начальство, ще з тих часів».

За викладання білоруською зазнає знущань


Сам пан Астровський та його дружина у дитинстві навчалися на російський мові, за радянських часів у містах Білорусі були лише такі школи. Білоруська мова і тоді вважалася майже музейною, багато кому її можна було взагалі не вивчати.

Пан Астровський закінчив медінститут у Гродно, де і зараз працює професором. У 1995 році він цілком перейшов на викладання білорускою мовою – після того як президент Лукашенко через референдум затвердив державний статус російської мови та почав політику русифікації. Цей вчинок пана Астровського в умовах сучасної Білорусі теж не можна не назвати мужнім.

За викладання та спілкування білоруською професор Астровський терпить різні знущання від адміністрації університету. Але переконаний, якщо за мову та громадянську позицію тепер не розстрілюють та навіть не саджають в тюрму, як це було за часів СРСР, то «дрібні пакості» влади за свої принципи винести можна. Але все ж, визнає він, це не більше, ніж демонстрація. Пан Астровський переконаний, що для того, щоб зберегти білоруську мову, потрібно запровадити її у вищу освіту, лише тоді батьки захочуть, щоб їхніх дітей у школах навчали рідною мовою.

Професор Астровський закликає українців не поступатися...

Професор Астровський чув, що в Україні нова влада готує закон про повернення офіційного статусу російської мови, в тому числі у вишах. «Хай трупом кладуться, хай війну починають, але не допустять… Це йде стара російська імперська політика… Треба триматися і не допустити нізащо. Закликаю українців, як можу», – заявив Олесь Астровський.

Він також зауважив, що приклад Білорусі свідчить, як проросійські сили спочатку оголошують двомовність, а потім швидко русифікують країну.

Професор має надію, що влада в Білорусі зміниться і повернеться до зупиненої у 1995 році політики білорусизації.

А тим часом в родині Астровських підростає середня дитина – син Ян, який наступного року піде до школи. За його навчання на рідній мові теж доведеться боротися.


П.С. Для имперастов главное уничтожить славянские языки Украины и Беларуси, что даст возможность импероисТОРыкам спекулировать на теме что якобы это всегда были российские земли, а культурные различия, это например "пагубное влияние Польши", тоесть продолжать играть на своем старом имперском баяне. Имперасты слишком много говорили о своем особо-теплом отношении к беларусам и поэтому им как-то не с руки открыто признать, что так же как и украинскую, они ненавидят и беларускую мову. А причина проста - наличие своего языка свидетельствует, что беларусы - это отдельная от россиян нация. И тут возникает вопрос а действительно ли Россия, как пишут в российских учебниках "вернула" якобы свои земли, а не оккупировала чужие:)


My Webpage


Кстати вот пример русинского языка. Имперасты очень любят спекулировать названием русины. Типа это те же русские (тоесть ответвление великароссов, которых злые бандеравцы держат в плену).

Я, … , божу ся жывому Богу, Святӱй Тройци, Отцю, Сыну и Святому Духови, Святӱй Пречистӱй Марійи и усім Божым святым, же я, на бӱк положывши ушыток страх, гнïв, любов, свӱй властный хосен албо шкоду и каждый умысленный чоловічий приклад, на каждоє тото, што буду звідованный, по правдï повім, як свої, так иншых тутошньых обывателей можности и ужыткы, добра, шкоды и похыбности сёго села по правдï исповім и из них майменшоє, накӱлько знаю, не затаю, так ми , Боже, помогай и усï святï … и т. д.


Даўно́-даўвно́ о̆та́к роби́ли, шчо така́ бы̊́ла… дьвiду́шникы̊ та.. та ходи́ў, та.. мо́йĭй ма́мi ся сниў якы̊зь дiдо, шчо маў хв’ĭст, хвост, та сниў ї ся. Та ма́ма там п’ĭшла́ до нё́го, та шчозь говори́ла з ним.. та й ма́ма хво́ра бы̊́ла. Та й ма́ма пришла́ дôм’ĭ́, та жĭнкы̊́ дру́гi воды̊́ ї гаси́ли — ци рôзумíєте? — гаси́ли ї во́ду, та ма́ма гет изьбiлíла, ишшế ходи́ли за грани́цю, дêзь дале́ко, та дава́ли ї воды̊́ сьвьяче́ної, та й дава́ли крôв ис пе́рста. Мốї ма́мi. Нно, та в’ĭн мно́го чếляде так шчо.. обы̊́ хво́рi бы̊́ли.


ЧОМУ СЯ СЕРЦЕ РОЗUРВАЛО
После смерти ниє каятя.
Ни страшить русина смирть убога:
В ритмі чардаша скаче житя
По русинськых дорогах.
Море бід на нас гонить габу,
Што нас топить попуд лиха берег.
Я ни знаву тко yбрав судьбу
Вту, што стала житю напоперек...



My Webpage







Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх