,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності
  • 24 января 2011 |
  • 15:01 |
  • ZLO |
  • Просмотров: 35437
  • |
  • Комментарии: 9
  • |
Розпочати нотатки хотілося саме з цих рекламних шедеврів, бо вони таки варті уваги як зразок вміння прогнутися під замовника. Намагаючись надати чавунному лідерові трохи людської подоби, дизайнери так протягли його крізь «фотожопу», що вийшло зовсім навпаки – лідер прибрав рис, що надали йому схожості з качконосом. Дивлячись на цей качиний дзьобик (чи скоріше дзьобище) замість носа я просто млію від захвату перед колегами по цеху. Але, оскільки качконос створіння приємне, то охрещую його туалетною качечкою. Респект, колеги! Ніхто так не в змозі підставити хазяїна, як його фанатичні холуї. І це не аби як підтвердили організатори «свята соборності» на київському Майдані. Але про це трохи далі.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності



Цьогорічне відзначення Дня Соборності в Києві підтвердило, що в Україні вже склалася традиція – влада окремо, громадяни окремо. Із запланованих на цей день заходів відвідали два – святкування на Майдані Незалежності, організоване державною владою, та мітинг на Софійській площі, який в офіційних документах було дипломатично позначено, як захід не державний. Оскільки святкування на Майдані розпочиналося раніше, вирішено було розпочати з нього.
Отож рухаємось потихеньку до центру міста, а вздовж доріг туалетні качечки стоять. Ляпота! Прямуємо по Хрещатику до Майдану: ряди торгових наметів справа та зліва милують око. Гордість за рідну столицю так і розпирає - а то! Втрапили нарешті до Топ-50 найдорожчих торгових вулиць світу.

Ось воно – покращення життя вже сьогодні! Людей, щоправда, не густо, але продавці в національному одязі надихають – свято на дворі. Вдалині, на Майдані, майорять державні прапори України. Рясненько так. Може то ті, хто приєднався до акції «Вийди з прапором або жовто-блакитною стрічкою на вулиці твого міста»? Прискорюємо ходу, аби й собі долучитися до національно свідомих співвітчизників.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Підходимо - і упс! Все зразу стає зрозумілим. Публіку на Майдані представляли традиційні стояльники «за ідею», тобто дві категорії громадян – студенти та пенсіонери, організовано згуртовані в купки та колони.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Між ними походжали чоловіки з раціями, видаючи чи приймаючи розпорядження кого й куди перегнати. Інші «товарісчі» і «товарішкі» зі списками періодично проводили перекличку, аби ніяка вівця не відбилася від стада. Коротше, повний «учот і контроль», аби ніхто не був обійдений спілкуванням з народним мистецтвом.
Нагадує новорічну прогулянку на тюремному подвір’ї…

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Бо новорічна йолка ще й досі, не зрозуміло чому, стирчить посеред Майдану. Може міська влада сподівається, що освячена головним московським попом вона простоїть вічно?

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Оминаємо ялинкову святиню стороною. Впадають в око українські прапори, кинуті купою на сходах консерваторії неначе ганчір’я.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Перебираємось ближче до сцени, з якої артистичні колективи від різних областей України намагаються донести до присутніх свою пісенну творчість. Але дарма. Що відбувалося на тій сцені, нікого не цікавило. А якби навіть когось і зацікавило, все рівно б ніхто нічого не побачив. Для чого і кого був організований той концерт взагалі не зрозуміло. Мало того, що від сцени до металевого паркану, що її відгороджував, було декілька десятків метрів. Так ще й за декілька метрів попереду тієї огорожі турботливо виставили шеренгу молодих хлопців. Що цікаво, зовсім не міліціянтів у цивільному, а типу «надзіраючих» із народу.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Чи то, щоб мистецтво не дуже пішло у народ, чи то, щоб народ не дуже долучався до мистецтва – а то, гляди, ще й сподобається.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Та марно переймалися. Всім було глибоко начхати на те мистецтво – жодних аплодисментів, ні в кого навіть рука не смикнулася.

Зрештою той народ сюди зігнали не артистам аплодувати, а створювати масовість святкування, щасливо розмахуючи прапорами. Зі щастям, правда, трохи не склалося. Хоч їм дали і «зрєліщ», ну і хліба у вигляді бутербродів з вареною ковбасою не забули.

Питаю в однієї літньої жінки: «А бутерброды где-то здесь дают, или вы с собой принесли?» «Да вот бесплатно дали» - киває на жінку з «кравчучкою» поруч, мабуть роздатчицю.
Цікаво, що не зважаючи на велику кількість державних прапорів, більше ніякої національної символіки люди не мали. Навіть малесенької жовто-блакитної стрічечки ні в кого. Така була вказівка?

Мигцем кидаю погляд на банер обабіч сцени. Читаю напис: «З Днем скорботності» Чи вже зовсім здуріли? Придивляюся – та ні! Таки з Днем Соборності. Привиділося ж таке! Та коли вдивляюся в натовп з прапорами, починаю сумніватися: може й не привиділося.

Серед пенсіонерів переважають жінки. Деякі сидять на невеличких похідних стільцях. Запитую, чи надовго тут. «Сколько выдержим» - браво відчеканила одна з бабусь. «А стільчики вам повидавали?» «С собой принесли» - відповідають. Передбачливі виявились бабулі. Мабуть уже з досвідом. Видко, що й на щедрість організаторів не дуже розраховували, бо обставилися торбами з їжею. Так і відбували соборність, кутаючись в хустки та шалі.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Але ж – непорядок! Бо навкруги так зручно вмостившихся жіночок утворився порожній простір. І це не сховалося від гострого ока «смотрящего», який звелів їм забиратися геть, бо дуже багато місця гуляє.

Відразу ж на це місце він пригнав колону хлопців, вдягнутих у схожий темний одяг. Хай бачить хазяїн – на Майдані яблуку ніде впасти. Якимось чином між ними затесалась жіночка пенсійного віку. Підхожу і питаю: «Ви звідки?» Потискає плечима і каже: «Нє знаю. Нас собралі и сюда прівєлі». Бачу, що вона зрозуміла питання буквально, не звідки приїхали, а звідки їх привели на Майдан. Та зрештою і так видко, що не кияни. Як і переважна більшість присутніх. Характерні обличчя, одяг, вираз очей – ясно як Божий день, що панове прибули не з Парижу.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності

Хлопці "из региона"


Більшість студентів – звичайні молоді люди, переважно хлопці. У багатьох приємні, відкриті обличчя.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Загалом нормальна молодь. Дивує, що вони ведуться на ПРдонівські побрехеньки і дозволяють поводитись з собою, як із скотом. Хоча, приробіток до стипендії не зайвий, та й перспектива прогулятися на свято до Києва, мабуть, вабила. От тільки не очікували, вочевидь, що свято матиме такий вигляд, і за крок вліво чи вправо кара не забариться.
Траплялися групки молодиків з дуже красномовними слідами на обличчі. Їх соціальний статус не викликав жодних сумнівів.

В центрі Майдану, на Хрещатику намітилось помітне пожвавлення. Розсікаючи простір Майдану жовто-блакитними хвилями, на територію «зони свята» вплив величезний прапор України, що його підтримували сотні небайдужих рук.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


З цього боку почулися вигуки «Слава Україні!» та «Донецк, с праздником!» І як це всі зразу здогадуються, що за публіку звезли на Майдан? «Да уж… Флаги флагами, а, лицо никуда не денешь». Та й лузгання «сємачєк» видає географію безпомилково. Прокол організаторів – треба було завчасно вилучити пакетики з сємками.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Прапор проплив і багно примусового святкування знову поглинуло Майдан.
Через якийсь час люди почали підмерзати. Ще б пак, стояти, мов істукани вже кілька годин поспіль. Першими не витримують пенсіонерки і пускаються в танок.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності

Дівчата почали тулитися ближче до хлопців. Вони нагадували змерзлих пташенят і їх було шкода.

На годиннику друга. Вирушаємо до Софіївської площі. Людей тут багато і стоять доволі щільно, до сцени не проштовхнутись.
Люди постійно підходять: по одному-двоє, чи невеликими групками.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


І ще хочеться сказати про те головне, що відрізняло дійство на Майдані і Софійській площі. На відміну від Майдану, це була не зона святкового режиму, а вільна територія, де панували дух незалежності і жага свободи. Де люди ще не втратили почуття власної гідності і віри в свої сили.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Повертаємось додому знову через Майдан. Цікаво, чи робочий день «святкувальників» ще не закінчився? Виявилось, що ні, але явно йде до завершення. Гостей міста вже вишикували в колони і готують до відчалення в рідні пенати.

Два світи – дві протилежності, або альтернативні нотатки з Дня Соборності


Пенсіонерів значно поменшало. В київських, мабуть, був короткий день, а завезеним діватися було нікуди. На краю Майдану у вигляді каре вишикувалися в черзі люди. Поприколюватись, чи що на останок? Підхожу до літніх жіночок і запитую: «За чем очередь?» Одна щиросердно і зізнається: «Нас переписывают». Отакий-то фінальний перепис учасників святкування. Типово по ПеРдонські. А то! Донбас же порожняк не гонить.

Скажіть на милість, навіщо все це було зроблено? Навіщо було везти сюди всіх цих людей, мордувати їх українськими піснями, маринувати на холоді, витрачати купу державних коштів? Боялися, що ніхто не прийде, а комунальників, як на відкриття ялинки, не вистачало? Чи перелякались, що прийдуть не ті? Чи хотіли продемонструвати високопоставленому «чавунному діаманту» всенародну любов і «одобрямс»? Хтось скаже – «совок» дрімучий. І помилиться. Бо це перевершило навіть «совок».

My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх