,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


"Новоросія" ≠ "Нова Росія"
  • 20 июня 2010 |
  • 13:06 |
  • Stalker |
  • Просмотров: 76142
  • |
  • Комментарии: 9
  • |
Немає нічого дивного, коли знак рівняння ставлять різного роду українофоби.

Дивує, коли українські патріоти починають казати "та давайте віддамо їм цю Новоросію".

По-перше, сама назва "Новоросія", якщо перекласти з грецької її другу частину означає просто "Нова Русь".

По-друге, це була не перша назва. Колись ця територія називалася "Диким полем". Потім, коли Росія почала політику колонізації цих земель (які хоч і не щільно, але вже були заселені українцями: тут були і землі запорожців), частина цих земель носила назву "Нова Сербія", бо серби були одними з перших неукраїнських колоністів. Слава Богу, Сербія має розум не висовувати територіальних претензій через історичну назву.

І тільки в 1764 р. південь України, Ростов та Кубань увійшли у склад Новоросійської губернії, створеної Катериною ІІ.

"Землі давалися російським поміщикам, що привозили із собою кріпаків з центральної Росії, німецьким, сербським та грецьким колоністам. Іноземних поселенців, українці сприймали, здебільшого, як осадників на їхніх землях. Однією з причин того були чималі привілеї, якими користувались іноземці. Проте, попри непривілейоване порівняно з іноземними колоністами становище саме українці, маючи абсолютну перевагу у чисельному відношенні, відігравали провідну
Oe?a?inuea i?aaaa
роль у заселенні й освоєнні земель Півдня України. За дослідженнями В.П. Семенова-Тян-Шанського населення краю складалося в основному з українців (42,4 %) і росіян (31,8 %) " (із статті "Новоросія" на Вікіпедії).

Не так важливо, які національності були серед поселенців. Важливо, що сталося потім: ким вважали себе ці люди через деякий час. Адже кожен народ складається шляхом асиміляції людей різних національностей.

"Російські колонізаційні хвилі на Харківщину й Вороніжчину (тут зустрілися українські поселенці з ними у 17 ст.), а згодом, від кінця 18 ст., на Півд. Україну (старовіри, кріпаки, переводжені російськими поміщиками на дохідніші ґрунти, військ. кантоністи на початку 19 в й утікачі-кріпаки) – були, крім суцільних ареалів, назагал асимільовані укр. сел. довкіллям: від того укр. степ, й слобожанські говірки зазнали в різній мірі рос. впливу (випадки спиненого переходу о в і, перехід наголошеного є в 'о, спорадичне акання, вирівняння типу на рук'і "на руці", двоїнні чоловічі форми типу два года, див. Степові говірки). Суцільніші рос. говіркові ареали збереглися в півд. Басарабії (с. Вознесенка, Введеяка, Павлівна в Арцизькому ір-ні – переселенці з Орловщини й Курщини, згідно з. дослідами Л. Усачової, І. Нелюбової, Л. Дерганової, Ю. Лістрової, І. Ґріцєнка), півн. Одещині (с. В. Плоске Михайлівського району – рос. старовіри з-перед 200 рр., за дослідами М. Тіхомірової, – так само як у районі Віньковецькому Хмельницької області, за дослідами М. Бріцина), в сс.: П'ятидуб Малинського району Житомирської області, Рахвалівці й Красилівці в Іванківському районі на півн. Київщині (за дослідами Є. Самохвалової і Л. Ціпцюри), на Приозів'ї (досліди С. Ґаба) й півн. Харківщині (сс. В. і Малі Проходи Верганівського району, Руські Тишки, Плоске і Липці Харківського району, за дослідами Л. Бузніка, приналежні до півд. групи півн.-рос. говірок Курщини з помітними укр. впливами в наголошуванні дієслів) " (із статті Вікіпедії "Російська мова в Україні").

У 1949 році навіть після трьох Голодоморів (та підселення російських колоністів замість померлих українських селян в деяких районах), російські етнографічні території на території України – це тільки невеликі крапки (що включають і міста) на тлі майже суцільно української етнографічної території (див. карту), яка охоплює і Новоросію з півничним Кримом та поширюється за межі кордонів України, що підтверджують інші українські та російські етнографічні мапи.

Отже на півдні України (крім деяких крапок, що включають міста) живе складова частина українського етносу, незважаючи на те, що в їхній крові є частина російської крові.

Генетика – не є визначальною у національній свідомості. Адже, якщо зважати на неї, то "поскреби русского – найдешь татарина". То що, перейменувати Росію на Татарію?

Тому якщо хтось із українофобів хоче приєднання півдня України до Росії на підставі спільної крові колонізаторів Новоросії, то на такій самій підставі Україна може вимагати приєднання не тільки Кубані, але й частини Сибіру, Далекого Сходу та Поволжжя, де було багато української крові.

Причина ж того, що південь України сьогодні не є патріотично налаштованим, не в Новоросії, а в пізнішій колонізації південно-східних українських міст населенням з Росії, яка набрала особливо великих обертів вже у радянський час (у 1926 році росіяни становили тільки 8,2% від населення України, що не включала шість західноукраїнських областей, а в 1989-му – вже 22,1% населення всієї України), , а також у Голодоморах, які зменшували частку українського населення.

Як свідчення цього: завдяки русифікації* останніх десятилітть в СРСР і навіть до останнього часу в незалежній Україні в містах не тільки півдня та сходу України люди розмовляють переважно російською, але російськомовний Київ, що населений переважно українцями, голосує за "помаранчеві" сили. Отже справа не в мові, а в російській свідомості, яку не встигли втратити не такі давні колоністи з Росії.

____________

* кінопрокат та ТБ багато десятиріч були російськомовними, а кіно, як казав Ленін, – головне з мистецтв (хоч в СРСР випускалось багато книжок українською, але більшість громадян книжки використовували тільки для прикрашення поличок).

____________

P.S.

Безліч війн в Європі навчили європейців забути про територіальні претензії.

Сьогодні територіальні претензії чи сепаратизм – знак поганого тону для будь-якого політика. Це мають пам'ятати політики, які люблять збиратися на з'їзди у м.Сіверодонецьк.

Источник



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх