,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Криза як спосіб виживання США?
  • 27 октября 2009 |
  • 11:10 |
  • brauerei |
  • Просмотров: 28304
  • |
  • Комментарии: 3
  • |
0
Коли настане кінець "влади долара"? Щоб відповісти на це питання, слід розглянути основні альтернативи.

Перша - юань, однак він не скоро зможе стати світовою валютою. За останніми прогнозами, Китай обжене США за розмірами ВВП приблизно через 15-20 років. Отже, за відсутності серйозних катаклізмів можна орієнтуватися саме на ці терміни, і то у випадку, якщо світова спільнота досягне компромісу щодо юаня.

Друга - SDR, спеціальні права запозичення. Цю квазі-валюту Міжнародного валютного фонду зараз також розглядають як альтернативу долару. Вона була створена у 1960 роках як кошик провідних світових валют.

За підсумками квітневого самміту G-20, під рішеннями якого підписався і президент США Барак Обама, уже проводиться емісія SDR. У серпні МВФ випустив 250 мільярдів доларів для вливання ліквідності у глобальну фінансову систему.
Експерти кажуть, що таким країнам, як Китай, придбання SDR дозволить безболісно зменшити доларові резерви. У березні 2009 року глава центробанку країни Чжоу Чжаочуань закликав МВФ розширити використання SDR і зробити перші кроки до створення "наднаціональної резервної валюти".

Джордж Сорос, агітуючи за використання SDR, пише: "Для їх активації потрібно лише схвалення 85% членів МВФ. Раніше США були проти широкого використання SDR. Створення додаткової грошової маси - краща відповідь на обвал кредитного ринку. США роблять це всередині країни, то чому б не поширити цю практику на весь світ?".

Механізм надання додаткових ресурсів країнам, що розвиваються, для боротьби з кризою зрозумілий. Однак діяльність Сороса завжди була пов'язана з просуванням інтересів США. У світі він уславився як "людина, яка розорила Банк Англії".

У 1992 році після підписання знаменитої Маастрихтської угоди, яка лягла в основу економічної та валютної інтеграції європейських країн, фонди Сороса, граючи на зниження, продали британських фунтів більш ніж на 10 мільярдів доларів.

З урахуванням рецесії у країні, Банк Великобританії не зміг змагатися із спекулянтами і був змушений вивести фунт з європейського механізму регулювання валютних курсів - валютної системи, що передувала євро.

До речі, перед цим подібним чином спекулянти змусили Італію вивести свою ліру з процесу загальноєвропейської економічної інтеграції. Ці дії відтермінували появу першого конкурента долара - євро.

Також варто згадати ідею Сороса про підвищення ролі "справедливих" міжнародних інститутів. Тепер стають зрозумілими вимоги країн БРІК про перерозподіл голосів у МВФ, де досі рішення приймаються за вказівкою американського міністра фінансів.

Іншими словами, питання у тому, хто матиме найбільший вплив у новому "світовому урядові". І очікувати швидкого консенсусу складно.

Третя альтернатива долару - модернізація існуючої системи. Але не всі вважають, що SDR здатні замінити долар. "SDR - номінальна валюта, яка використовується для розрахунків між центробанками", - каже представник банку ING. Багато економістів упевнені, що SDR лише доповнить долар.

Інтелектуали, які представляють інтереси фінансового капіталу, пропонують свій шлях виходу світу з кризи. Його суть - у модернізації економіки із збереженням впливу США через нові інститути або підвищення ролі старих - МВФ та Світового банку, які "піклуватимуться" про "периферійні" країни і стабільність усієї системи.

Через брак реальних альтернатив з такими пропозиціями змушені погоджуватися інші гравці, що й підтвердили два останніх самміти G-20. Але це, по суті, косметичний ремонт старої системи, який полягатиме у ретельнішому регулюванні ринків.

Вересневий самміт G-20 у Піттсбурзі став реальним кроком у напрямку створення "світового уряду". Офіційно визнано, що визначати світову політику повинні вже не вісім, а двадцять країн.

Крім того, створена Рада з фінансової стабільності - РФС, яка "координуватиме роботу урядів та встановлюватиме стандарти міжнародних організацій із створення ефективної наглядової та регуляторної політики у світовому фінансовому секторі".

Самміт закликав міністрів фінансів і глав центробанків країн-учасниць досягти угоди з питань побудови високоякісного капіталу та послаблення циклічних криз. "Ми маємо намір розробити до кінця 2010 року узгоджені правила щодо поліпшення величини і якості банківського капіталу", - йдеться у підсумкових документах зустрічі.

Ці правила, розроблені РФС, будуть запроваджуватися поетапно, в міру економічного відновлення. Остаточно вони повинні набрати чинності до 2012 року.

Процес реалізації домовленостей буде непростим. Наприклад, російський президент Дмитро Медведєв заявив, що взаємний моніторинг макроекономічної політики має застосовуватися до всіх країн "двадцятки".

Медведєв підкреслив, що емісія світових резервних валют повинна бути частиною узгодженої системи моніторингу. Тобто Росія, погоджуючись координувати свою валютну політику у рамках G-20, чекає того ж самого від провідних економік світу.

А це означає запровадження певних обмежень у використанні друкарського верстата, який півстоліття забезпечує Сполученим Штатам глобальні переваги.

Показово, наприклад, що запропонована Німеччиною і підтримана Росією хартія сталого розвитку, яка чітко визначає загальні критерії макроекономічної політики, була прийнята лише частково.

Проти прийняття хартії виступив Китай. Він вважає, що загальні правила гри треба приймати у ширшому форматі. Однак більшість учасників заходу проти розширення "клубу двадцяти".

Цікаво, що в адміністрації Обами за "приборкання" фінансових ринків відповідає, серед інших, директор Національної економічної ради Лоуренс Саммерс. Саме він на посаді міністра фінансів в адміністрації Клінтона провів небувалу дерегуляцію цих ринків, що стимулювало надування глобальних фінансових бульбашок.

Іншими словами, фінансовий капітал, який кардинально впливає як на США, так і на всю світову політику, з часом придумає нові інструменти для збагачення.

Отже, мова йде про плавну модернізацію старої системи. Єдине, що може внести суттєві правки у ці прогнози, - наступні хвилі світової кризи. Про них говорять багато експертів, звертаючи увагу на багатоступеневу структуру криз.

Звичайно, ключові дисбаланси економіки США - наявність величезного боргу та дефіциту торговельного балансу - нікуди не зникли. Недавно глава ФРС Бен Бернанке заявив, що значний дефіцит американського бюджету загрожує фінансовій стабільності країни і, як наслідок, самому долару.

У 2009 році дефіцит бюджету найбільшої економіки світу планується на рівні 1,75 трильйона доларів, або 12% ВВП. Це абсолютний рекорд за всю історію США.

Яскраво висловився американський журналіст Кріс Хеджес: "Ми позичаємо із швидкістю 2 мільярди на день протягом останніх десяти років, і колись це має припинитися. Як тільки Китай, багаті на нафту країни та інші інвестори перестануть купувати облігації нашого казначейства, долар перетвориться на сміття".

Четверта альтернатива долару - прихований дефолт.

Не можна також повністю ігнорувати крайній сценарій прихованого державного дефолту. Щось подібне трапилося на початку 1970 років, коли світ погодився відмовитися від золотого забезпечення долара.

Колишній економіст МВФ, професор економіки Гарвардського університету Кеннет Рогофф вважає, що агресивні кредитні заходи Америки означають більш швидке зростання держборгу. А її масштабна податкова політика переконує, що вилучити капітал для знищення всієї надлишкової ліквідності буде непросто.

"Державні витрати США виросли з 18% до 28% від доходу, а ФРС потроїла свій баланс. Більш стриманий підхід Європи, що збільшує короткострокові ризики, може окупитися пізніше, особливо якщо підвищаться світові процентні ставки, у результаті чого надмірний борговий тягар стане відчуватися ще болючіше", - говорить Рогофф.

У рамках цього сценарію внаслідок критичного зростання державного боргу, відсотки від якого з'їдають значну частину доходів американського бюджету, і після різкого падіння основних фондових індексів та значної девальвації долара, адміністрація США буде змушена відмовитися від долара на користь нової валюти.

Оскільки всі країни світу сильно залежать від долара, то рішення буде мотивоване загальним порятунком від значної доларової інфляції. Але, незважаючи на показний консенсус, обмін долара на нову валюту у рамках цього сценарію буде вибірковим.

Тобто США самі будуть встановлювати черговість обміну. А якщо раптом країну запідозрять у "сприянні терористам" або "неповазі до прав людини", то можуть ввести обмеження. Так США втечуть від економічної катастрофи, частково вирішать проблему зовнішнього боргу і знову повернуть собі статус світового гегемона.

Незважаючи на, здавалось би, фантастичність такого сценарію, сьогодні він уже серйозно обговорюється у наукових колах.

П'ятий варіант. Існує думка, що глобальна криза почалася або з азійської кризи 1998 року, або з падіння високотехнологічних компаній у 2000 році. І якщо глобальні проблеми світової економіки не усунені, то у найближчі роки світ знову буде трясти.

Ось що говорить український економіст Валерій Геєць: "Зараз ми спостерігаємо спробу випустити пару через кризу, яка народилася на ринку іпотеки. Криза долара ще попереду. Згодом виникне кілька рівносильних резервних валют. ЄС уже має євро. Думаю, БРІК прийде до того ж. Україні пора замислитися, як бути далі".

Російський економіст Хазін припускає, що процес відмови США від своїх зобов'язань триває уже давно.

"Все частіше деякі учасники ринків в очах американської держави стають "рівнішими" за інших. Такий поділ був завжди, проте останнім часом його важко маскувати. На це почали звертати увагу навіть такі консервативно-ортодоксальні засоби масової інформації, як лондонська газета Times", - відзначає економіст.

Очевидно, що США сповідують політику "розумної сили". Відмовившись від грубого тиску у стилі Буша, команда Обами тихо продавлює свої інтереси. Але кожен, хто ризикне угледіти підступ, ризикує бути задушеним в обіймах.

Через необхідність скоротити державні витрати і завдяки деякому зниженню ваги військово-промислового лобі США у найближчі роки відмовляться від великих воєн.

Однак зміна планів з розміщення системи протиракетної оборони замість наземного базування у Східній Європі на водне та повітряне зовсім не свідчить про поступки. Насправді Вашингтон вибрав більш мобільні, ефективні та дешеві технології, які дозволяють Сполученим Штатам справити враження більш миролюбної держави.

У той же час, послідовники Бжезінского, якому приписують авторство ідеї втягування СРСР у війну в Афганістані, будуть стимулювати безліч внутрішніх конфліктів по периметру своїх основних конкурентів, одночасно нацьковуючи їх між собою.

Наприкінці 1980 років гарвардський економіст Лоренс Саммерс попередив: "Твердження більшості американців про те, що Японія становить більшу загрозу для США, ніж Радянський Союз, швидше за все, виявиться правильним". Очевидно, що сьогодні один з ключових менеджерів команди Обами може так сказати про Китай.

Не дарма після терактів 11 вересня США кардинально збільшили свою військову і політичну присутність у Середній Азії, позбавивши Росію впливу на її південно-східні рубежі. До Китаю там рукою подати. У цьому сенсі втягування Росії у війну з Грузією, яка нічого крім збитків росіянам не принесла, є лише відволікаючим маневром.

Отже, у найближчі п'ять років може реалізуватися сценарій, за яким модернізація світової фінансової системи буде прискорена контрольованими або неконтрольованими кризами. Наслідком може стати досягнення нового світового "консенсусу" з одночасним списанням частини американських боргів або значним знеціненням долара.
Ссылка



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх