,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Фінансовий стан «Нафтогазу» дуже поганий, але держава не допустить банкрутства
0
Фінансовий стан «Нафтогазу» дуже поганий, але держава не допустить банкрутства

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко взяв участь у спільній прес-конференції з представником Президента України з міжнародних питань енергетичної безбеки Богданом Соколовським, присвячеу поточному стану НАК «Нафтогаз України». Стенограму виступів публікує інтернет-видання «Главред».

Треба звернути увагу на те, що НАК «Нафтогаз України» є, взагалі, унікальною компанією у світі. «Укртрансгаз» має унікальну ГТС, яка є однією з найбільших в світі. Але, незважаючи на те, що Україна практично є монополістом із транзиту російського природного газу в Центральну і Західну Європу, виникла парадоксальна ситуація, що цей монополіст чомусь завжди має борги. Скільки ми знаємо, стільки НАК «Нафтогаз» стикається з всякими проблемами. На протязі останніх десяти років, як був створений «Нафтогаз», та і до цього можна сказати, що весь час щорічні програми реконструкції та модернізації ГТС виконувались не більше, ніж на 40–60%. На жаль, для жодного уряду не було пріоритетним забезпечення технічного стану ГТС в Україні, а гроші використовувались на соціальні заходи, на заходи, пов’язані з політичними цілями.

На мою думку, не зважаючи на те, що дійсно фінансовий стан дуже поганий і програми реконструкції та модернізації ГТС не виконувалися тим чином, яким це повинно було бути, але все-таки «Укртрансгаз» і ГТС дуже потужна і має великий запас міцності. І в 2009 році, безумовно, не повинно бути ніяких технологічних причин для того, щоб надійно поставляти природний газ до інших країн Європи, а також для споживачів України. Основні ризики я бачу, все ж таки, у фінансовій площині.

Безумовно, на мій погляд, основна проблема НАК «Нафтогаз» не фінансова. На мій погляд, фінансова проблема — це вже наслідок невірно виробленої парадигми власне розвитку НАК «Нафтогаз України». Це наслідок того, що парадигма була закладена невірно. Тобто, НАК «Нафтогаз України» ніколи не займався підприємництвом, це була структура для виконання спеціальних функцій, всі фінансові потоки весь час концентрувались владними структурами і перерозподілялись на користь тих чи інших груп, які у даний час знаходились при владі. Якщо ця парадигма не буде змінена, тобто якщо НАК «Нафтогаз України» не стане справжньою підприємницькою структурою, а буде займатися тим, що керівники перетворені на касирів, куди їм скажуть переводити гроші, туди вони і переводять.

Мені здається, що, безумовно всі реформи, які були започатковані Брюссельською декларацією, повинні виконуватися. І НАК «Нафтогаз України» повинен стати справжньою якісною, в першу чергу, управлінською і підприємницькою структурою, де відносини між керівництвом і урядом будуть чітко регламентовані. Тоді можна буде на щось розраховувати. А якщо буде зберігатися той стан та якість управління, яка зараз, то проблеми НАК «Нафтогаз України» будуть тільки поглиблюватися.

Ми знаємо, що колись була така країна, яка вирішувала проблеми централізовано і плановано, робила розподіл фінансових потоків з підприємств, які добре працювали, до тих, які погано працювали — цієї країни вже немає. Тому ми не повинні цього допустити, і все ж таки зробити НАК «Нафтогаз України» нормальною діловою структурою.

— Чим загрожує Нафтогазу та Україні те, що агенція «Фітч» знизила рейтинги компанії до рівня «Сі» з негативним прогнозом, тобто, визнала дефолт компанії неминучим?

На мою думку, українська держава просто не може собі дозволити таку розкіш — допустити дефолт найбільшого підприємства в Україні. Якщо це відбудеться, то фактично і власне держава опиниться у переддефолтній ситуації. Безумовно, це відіб’ється і на кредитних рейтингах країни, і на загальній макроекономічній ситуації.

За будь-яких розкладів, не дивлячись на всі труднощі, ми знаємо, що зараз тривають переговори з позичальниками, і до 30 числа повинне бути ухвалене рішення: погодяться ці позичальники на реструктуризацію чи ні. Від цього залежатиме подальша ситуація НАК. Але, здається, у будь-якому випадку українська держава на сьогодні, напевно, не допустить того, щоб це відбулося.

— Якщо позичальники все ж таки не погодяться на реструктуризацію, що може відбуватися далі? Чи буде уряд розплачуватися з бюджету? Який найгірший розвиток подій?

Я вважаю, що реструктуризація боргів є реальною. Є доволі немалі шанси, що вона таки відбудеться, але у випадку, якщо реструктуризація не відбудеться, тоді вступить інший варіант. Ми знаємо, що уряд зараз не має достатньо коштів для того, щоб покрити ці боргові зобов’язання і ці кошти не будуть використані саме з державного бюджету, тому що не вистачає грошей навіть на найбільш кричущі соціальні програми. Тому буде задіяний механізм емісії Нацбанку через Ощадбанк чи інші державні банки, облігації будуть викуплені Мінфіном, і потім всі ці гроші будуть виплачені «Газпрому» по все ж відомій схемі — через НБУ, через державні банки. Тобто фактично за рахунок золотовалютних резервів. Це не дуже добрий варіант, але в ситуації, яка може виникнути, це єдиний можливий шлях.

— В Росії на Ямалі відбулася нарада із залученням іноземних інвесторів, прем’єр-міністра Путіна. Було оголошено про те, що Росія хоче створювати стратегічний резерв і будувати завод зрідженого газу. Що це може означати для України?

Ми знаємо, що ямальська нафтогазоносна провінція — найбільша в Росії, потенційні запаси природного газу складають близько 50 трильйонів кубометрів. Але Росія за рахунок своїх технологій не здатна розробити це родовище. Тому вона була вимушена запропонувати це найпотужнішим гравцям газового ринку.

Мені здається, що це Бованенківське родовище має для Європи дуже велике значення. І ми знаємо, що зараз в Прові дуже швидкими темпами розвивається зріджений газ, будується понад десять терміналів в ЄС по зрідженому газу, тому що зріджений газ, на відміну від трубопровідного, більш гнучкий до цінової політики.

Проекти зрідженого газу позитивні для Європи. Коли це відбудеться — не відомо, тому що це дуже важкий шлях. Я думаю, що це питання не найближчого майбутнього. Я думаю, це відбудеться через 5–7 років.

— Повідомлялося, що Нафтогаз готовий забрати собі обслуговування внутрішніх газових мереж, ліквідувати обл- і міськгази. Коли планується це зробити?

Я знаю, що створюється компанія «Укргазмережі», де планується об’єднати всі розподільчі мережі в Україні. Але ми знаємо, що, хоча всі розподільчі мережі в Україні, згідно законодавства про трубопровідний транспорт, належать державній власності, але управляють ними вже фактично на 70% комерційні структури. Тут виходить така суперечність, коли власність належить державі, а управляють комерсанти. Безумовно, що комерсанти не дуже зацікавлені вкладати гроші в ці мережі, в зв’язку з тим, що це не їхня власність. Безумовно, якщо така колізія не буде вирішена, то будуть існувати ще довго проблеми з недофінансуванням коштів у забезпечення надійності саме газорозподільної системи України.

Що стосується критики уряду, то я б сказав, що ця система створена не діючим урядом, вона уже давно існує. Пам’ятаємо, ще коли була компанія «Укргаз» там мережі належали державі, але теж було дуже багато зловживань. І вже коли створився «Нафтогаз» були різні спроби, створювалися філії, але принципово питання не вирішувалося. Така ситуація буде залишатися невирішеною. Коли в одному плані газові мережі будуть перебувати у власності держави, а управляти ними будуть комерційні структури.



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх