,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Проект Яценюк или яцеугрозы ужгородцев
0
Проект "Яценюк" і яйця ужгородців

Проект Яценюк или яцеугрозы ужгородцевТрохи історії. Проект "Манхеттен" – це кодова назва програми США по розробці ядерної зброї, здійснення якої почалося 17 вересня 1943 року. У проекті брали участь США, Великобританія, Німеччина і Канада. Ізраїль не брав, бо його тоді ще не було взагалі. Трохи сьогодення. Проект "Яценюк" – це кодова назва програми по розробці "ядерної влади" для України, здійснення якої почалося 22 травня 2009 року: у день, коли виповнилося заповітні 35 Арсенію Яценюку – "боєголівці" цієї зброї. У проекті беруть участь США (щоб щось без них у світі робилося – просто немислимо) та Ізраїль (без вихідців з цієї країни – немислимі й самі США). Чому при розповіді про проект "Яценюк" ми згадали проект "Манхеттен"? Дочитайте кінця – зрозумієте.

Яценюк довго і ретельно готувався до приїзду в Ужгород. І у психологічно-фізичному плані, і у матеріально-зазивному, і в парасолько-захисному. Ужгородці готувалися також. По-своєму...

Перший етап підготовки, психологічно-фізичний, був для Яценюка найважчим. Як до нього ставляться в Ужгороді – ні для кого не секрет, досить відкрити інтернет. Тому Арсеній вже всю державу об’їздив-облазив, подекуди навіть двічі-тричі встиг "відзначитися", до самісінького Львова добирався, а до Ужгорода – все духу не вистачало. І ось, нарешті... Може – і без "установок" професійних психологів, може – і без антидепресантів, автор нічого не стверджує. Автор тільки про те, що навіть перед виходом "на люди" пан Яценюк ще продовжував настроюватися, пограючи жовнами на щелепах. Та й під час "моноспілкування" з ужгородцями раз по раз мало в істерику не впадав.

Другий етап підготовки, матеріально-зазивний, теж був для Яценюка нелегким. Не тому, що йому не вистачало матеріально-фінансових стимулів для "зазивання" людей на зустріч із собою, Великим і Перспективним – чого-чого, а грошенята йому фірташі-рабіновичі підкидують справно. Біда виключно в тому, що брати їх від нього мало хто хоче. Що не кажіть, але гроші все ж таки пахнуть. Інколи – навіть смердять.

Третій етап... Яценюк явно знав, що в нього щось має з юрби полетіти. І воно полетіло – гнилі помідори і протухлі яйця. Але хлопці із захисними парасольками були напоготові. Але не дають спокою два аспекти. Якщо Яценюк знав, що тут його не люблять аж до "яйцеметання" – то навіщо до Ужгорода їхав. А якщо був твердо переконаний, що тут його до безтями люблять – то навіщо розставляв на постах хлопців з парасольками? Причому дуже було схоже, що хлопці заздалегідь знали, коли і з якого боку щось має на Арсенія полетіти...

Щодо публіки на площі перед обласним муздрамтеатром.

1. "Щирих прихильників справи Яценюка", як бачилося, було рівно стільки, скільки вмістилося у чотири автобуси, припарковані поруч. Звідки ті автобуси? Одна жіночка просто в мікрофон казала, що аж з Рахівщини приїхала, аби задати запитання "дорогому Арсенію Петровичу". А поруч два хлопці сперечалися: один казав, що їх ще й покормити мають, а інший заперечував: мовляв, сто гривень і дорога туди-сюди – оце й усе, що обіцялося. Загалом таких було – десь одна п’ята частина від тих, що зібралися.

2. Приблизно з два автобуси на площі було міліціонерів у формі. Ще один автобус підвіз бійців у камуфляжній формі. Десь на півтора автобуса було "людей без форми", але явно з "нецивільною" виправкою та відповідним поводженням. Загалом представників охорони і "контролю ситуації" – також було близько п’ятої частини від тих, що зібралися.

3. Ще одна п’ята – це ті, хто прийшов до муздрамтеатру з єдиною метою – показати Яценюку, наскільки "палко" його люблять в Ужгороді. Причому так люблять, що навіть труну з собою принесли – з написами "Арсеній Яценюк" та "Фронт змій" (труну потім пустили долу річкою Ужем – із щирими побажаннями того, аби цим же шляхом забирався і сам Яценюк разом зі своїм "фронтом"...

4. Дві п’ятих тих, хто прийшов, стояли збоку, щиро тішачись з вистави, що розігрувалася перед їхніми очима.

Оце й усе. Оце весь той "величезний натовп", про який, певен, Яценюк завтра буде розповідати в інших містах інших областей, З нього станеться. Він може навіть суцільний свист, звуки сирени та скандування "Ганьба-Геть!!!" – видавати за "величезний ентузіазм" та "вигуки схвалення".

Між тим, і ті прихильники чи нейтрально налаштовані, котрі таки були у натовпі, вже незабаром почали розходитися. І мали правду. Хто ж очікував, що кандидат у кандидати на найвищу посаду в державі верещатиме ужгородцям: "Я вас за яйця схоплю!", "Я вам голови відірву!", "Гей ти, дурню, іди сюди...", "Тут ідіоти зібралися..." – і т.д. і т.п. Комусь приємно стояти серед дурнів, котрих ось-ось за яйця вхоплять та голови повідкручують? Отож...

Єдине незаперечне достоїнство Яценюка – це вміння швидко і безперебійно говорити в мікрофон. Настільки швидко, що навіть годі й второпати, що ж то він сказав і до чого закликає. Що найбільше запам’яталося, так це те, що в Яценюка є якийсь проект під назвою "Україна", в рамках якого "ми хочемо... ми прагнемо... ми будемо..." Чий це проект і хто мається на увазі під словом "ми" – так і залишилося незрозумілим.

Ще запам’яталося: "Я вам нічого не обіцяю! Я обіцяю лиш одне: тяжкий труд, піт і сльози". Нічого собі "райдужна перспектива!" – відразу подумалося. Але після цього, необіцяючи обіцяв Яценюк, прийде світле життя. Але для кого воно прийде, те світле життя – до тих, хто тяжко трудився, проливаючи піт і сльози, чи до тих, хто на цьому наживав нові мільйони та мільярди – пан Арсеній також не сказав. На тому й розійшлися. Спантеличений народ: на своїх двох – та й по домівках, а пан Арсеній з компанією ужгородських "хрещених батьків яценюківських фронтовиків": на лискучих іномарках – та й по місцевих еліт-клубах. Усім цим ніби показуючи: "Кожному – своє..."



А тепер повернемося до початку. У рамках проекту "Манхеттен" були створені три атомні бомби: «Трініті» (її було підірвано при першому ядерному випробуванні), «Малюк» (її було скинуто на Хіросіму 6 серпня 1945 р.) і «Товстун» (скинутий на Нагасакі 9 серпня 1945 р.). Що залишилося від японських міст після атомних бомбардувань? Майже нічого...

У рамках проекту "Яценюк" наразі проходить лише перший етап – випробувально-виборчий. А що буде, якщо цей етап завершиться успішно? Жах і думати. Бо цілком так може статися, що отримаємо, фігурально кажучи, "Малюка" для Заходу і "Товстуна" для Сходу. Після чого від держави Україна майже нічого і не залишиться.

Не дай, Боже, нам такої долі...

Проект Яценюк или яцеугрозы ужгородцев

Проект Яценюк или яцеугрозы ужгородцев

Проект Яценюк или яцеугрозы ужгородцев

Проект Яценюк или яцеугрозы ужгородцев

Проект Яценюк или яцеугрозы ужгородцев

Проект Яценюк или яцеугрозы ужгородцев








Віктор Копанець,

Центр журналістських досліджень


Цитата из коментариев к новости.

Нормальніе мужики за чужие яйца не хватаются

bellow

Источник раз
Источник два



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх