,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Невже Україна „антиросійська”?
  • 15 сентября 2008 |
  • 08:09 |
  • Batman |
  • Просмотров: 33724
  • |
  • Комментарии: 13
  • |
0

Яку політику повинна провадити Україна, аби вона задовольняла Росію? Невже такі прикмети, як партнерська держава, рівноправна, суверенна й соборна – недостатні для нормальних стосунків із Москвою?

Всі ми помічаємо, що офіційна Москва всі самостійні кроки Києва апріорі характеризує як „антиросійські” або „недружні”. Тому доходимо висновку, що вона не готова визнати за українцями право на історичну самостійність, на культурну відрубність, одним словом – на юридичне й Богом дане право на власну національну державність. Це недвозначно озвучив В.Путін у прощальній розмові з Бушем. Це, мабуть, основна загроза національній безпеці України. З неї виводяться всі інші дії Москви, спрямовані на послаблення і підкорення нашої держави повністю і виключно її інтересам.

З приводу чергової річниці російсько-українського Договору про дружбу, співпрацю і партнерство 1997 р. МЗС РФ оприлюднило заяву, з якої можемо прочитати офіційне бачення Москвою України як держави й нації. Російські ствердження звучать як закиди на адресу Києва й відлунюють теж ідеологічні погляди багатьох політиків, які нині правлять в Україні. Їхня спільна тенденційність та іноді повна брехливість для нас ясна й очевидна.

Іншими словами, Росія дивиться на нинішню Україну вчорашніми ідеологічними, тобто великорсійськими очима. Вона не хоче змиритися з утратою колишніх совєтсько-російських «завоювань». На ділі це ніщо інше як сприйняття, як доконані факти і такі, які не підлягають змінам, згубних для України наслідків русифікації, денаціоналізації, колонізації. Вони призвели до вікового національного поневолення українців, виникнення руйнівного явища малоросійства, економічного пограбування, мовного й етнічного геноциду, до страхітливого Голодомору.

Натомість, політика Президента В.Ющенка спрямована саме на ліквідацію всіх наслідків цієї антилюдської та націєвбивчої політики імперської Москви. Вона покликана відродити й зміцнити українську національну ідентичність, понівечену й кастровану історичну пам'ять, накреслити новим поколінням перспективу життя в Українській Самостійній Соборній Державі. Вона ніколи не була заявлена як антиросійська.

В заяві МЗС РФ, натомість, провину на агресію російської зброї проти суверенітету і територіальної цілісності Грузії намагаються покласти «частково» й на Україну. Саме так Москва пояснює підтримку Президентом Ющенком недоторканності і цілісності Грузії і його гостру критику наступу проти свободи, що його розпочала Москва своїми танками на Кавказі. Опозиційні до В.Ющенка українські політики промовчують цей останній факт і критикують Президента за його мужню і державницьку позицію.

Курс України на прискорений вступ до НАТО, який підтримували всі дотеперішні президенти, Москва інтерпретує як «загрозу інтересам безпеки» Росії. Однак, вона не уточнює, які саме на території України в неї «інтереси безпеки». Єдине, що можемо припускати, то це її болить втрата української території як життєдайної основи для відновлення імперської величі Росії. Чи може це бути Крим? Чи російськомовне населення? Або – «паспортні» росіяни? Чи, може, – Київ, як «мати городів руських» і колиска православ’я? Від Москви та її великодержавної політтехнології – яку, на жаль, іноді підтримують короткозорі політики Заходу - можна очікувати всього. Тому нам треба готуватися до найгіршого сценарію. Іскра, яка може детонувати в Україні, це може бути й бажання Києва вивести ЧФ з нашої території. Або й штучне утворення у Придністров'ї, яку Москва між Румунією та Україною підсадила як бомбу сповільненої дії.

А про різні твердження росіян з гуманітарної сфери можна сказати, що це вже суцільна брехня і відкрите небажання рахуватися з новими реаліями в Україні. Російській мові ніщо не загрожує, хіба що поширення ареалу вживання української мови в усіх сферах життя і людської діяльності. До речі, в історії культурних зв'язків між двома народами українці зробили якісно значний внесок, який ми можемо вважати нашою культурною позичкою росіянам. А за позичку, як відомо, доведеться відплачуватися і то з відсотками. Ось у цьому національно свідомі росіяни могли б нам дуже конкретно й матеріально допомогти запровадити партнерство і реальну співпрацю. З цього могли би скористатися мільйони українців та їхні нащадки, які нині живуть в РФ як заробітчани, діти політв'язнів, репресованих, засланих і т.п.

Та повернімося до суті нашої розмови. Невже можна виразну й незалежну позицію Києва у всіх міжнародних питаннях, в тому й до рецидивної політики Москви супроти своїх колишніх поневолених народів, характеризувати як антиросійську, як русофобську? Думаю, і всі здравомислячі люди згідні зі мною, що – ні!

Навіть у розпалі червоної вакханалії, яку Москва розгорнула проти національно-визвольної боротьби та збройного підпілля ОУН і УПА, у політичних документах націоналістичного руху відсутнє вістря, спрямоване проти російського народу. Російський народ переживає в РФ також нелегкі часи, він перебуває в пошуках своєї національної ідентичності. Але цей шлях Москва вже не зможе пройти через голе заперечення України як суверенної і самобутньої державної нації. Навпаки, Україна своїм національним відродженням, демократичним розвитком та економічним процвітанням (яке наступить за умов усвідомлення та запровадження політики економічного націоналізму) покаже приклад всім іншим державам, які визволилися з пут тоталітаризму й імперіалізму, в тому й очищеного російського народу. Надіємося, що на цьому шляху не доведеться схрещувати зброю. Україна історично ніколи не нападала на своїх сусідів, але вона захищатиме усіма силами свою - кров'ю мільйонів здобуту - самостійність.



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх