,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


"НА ДОНБАСІ ПІДТРИМКА ВСТУПУ В НАТО ЗРОСЛА З НУЛЯ ДО 18%", - ІРИНА БЕКЕШКІНА
+1
У розмові з пані Іриною важко втриматися від загальнополітичних тем і прогнозів, що зрозуміло, коли спілкуєшся з фахівцем, який стоїть на вістрі громадського контролю. Починаємо з сухих, але красномовних цифр.

ЦЯ КАМПАНІЯ ДУЖЕ МАЛО НАГАДУВАЛА МІСЦЕВІ ВИБОРИ

- Ви прогнозували явку виборців на рівні 60%, однак в реальності прийшли 46%. У чому причини такої низької цифри?

- Очевидно, ми помилилися з прогнозом, тому що базувалися на даних соціологічних досліджень, які взагалі показували явку на рівні 74 %. Виходячи з попереднього досвіду, ми зробили прогноз про 60%, але дещо прорахувалися. На місцеві вибори завжди приходить голосувати менше виборців, ніж на загальнонаціональних. За винятком 2010 року всі попередні місцеві вибори поєднувалися з загальнонаціональними. Але сказати, що нині була катастрофічно низька явка, не можна - лише на два відсотки нижча, ніж у 2010 році.

- Чинник 1,2 млн "вимушених переселенців", що не голосували, дуже вплинув на результат виборів?

- Безперечно, що на цих виборах вони додали значну частину до показника тих, хто не голосував.

Загалом є сумні речі, звичайно. Я маю на увазі мотиви, з яких люди не прийшли. Одна справа, коли виборці не приходять, бо у державі все нормально і вони не бачать сенсу зайвий раз приходити на дільниці. І зовсім інша річ, коли люди вважають, що нема за кого голосувати і що ці вибори нічого в їхньому житті не змінять.

- Такі настрої віддзеркалені в опитуваннях?

- Ми робили соцопитування - питали в тих, хто не хотів йти на вибори, у чому причина небажання голосувати. Головні мотиви - нема за кого голосувати і нема для чого, бо вибори нічого не вирішують.

- Які настрої Ви фіксували у Маріуполі та Красноармійську, де вибори були скасовані?

- У самому Маріуполі ми дослідження не проводили, опитували людей загалом на Донбасі. Там наш прогноз явки збігся з тим, що було в реальності - близько 30%. Якщо 70% не бажають іти на вибори, то які там настрої можуть бути? Головна причина неявки - люди вважають, що ці вибори нічого не змінять.

- У цій виборчій кампанії помітні нові тенденції?

- Новим небезпечним віянням є цинізм і відвертий популізм. Майже всі кандидати змагалися у порожніх обіцянках і навіть не намагалися зробити виборчу кампанію змістовною і схожою на місцеві вибори - та бодай провести дебати. Абсолютно не зрозуміло, для чого вбухували шалені гроші в зовнішню рекламу. Мені здається, такої кількості реклами на місцевих виборах ніколи не було.

Зрозуміло, чому ця кампанія була набагато дорожчою за попередні. Політики надавали цим виборам значно більшого значення, ніж будь-яким місцевим раніше. На політичному полі з'явилися прогалини, вільні місця. Фактично з нього пішов "Народний фронт", тому що з 20% підтримки лишилося 2%. Зменшилися результати "Блоку Петра Порошенка". До того ж, до кінця лишалося багато тих, хто не визначився з кандидатом. На це вільне місце, як завжди на фоні розчарування, націлилися нові політичні сили. А місцеві вибори - це хороший привід про себе заявити. Крім того, є й сподівання на дострокові парламентські вибори. Тому ця кампанія дуже мало нагадувала кампанію місцевих виборів. Кандидати обіцяли контрактну армію, підвищення пенсій, зарплат і купу інших питань, які аж ніяк не стосуються компетенції місцевих органів влади. Про місцеві ж проблеми ми чули мало.

- Як пересічний виборець реагував на це?

- Як не парадоксально, при такій масштабній кампанії пересічний виборець мало що знав про кандидатів і партії. Українці досі переважно не розуміють, як від виборів залежатиме їхнє майбутнє життя.

ТЕ, ЩО СТАЛОСЯ У ПАВЛОГРАДІ, НЕ Є ЗАГАЛЬНИМ ВІЯННЯМ

- Чим пояснити дуже повільний підрахунок голосів?

- Це радше питання до тих, хто рахував. Хоча у мене ця ситуація також викликає подив. Чому "Опора" за копіями протоколів змогла порахувати результати за одну ніч і чому інші за тими ж протоколами цього не можуть? Я розумію, що при підрахунку голосів на виборах у місцеві ради "Опора" рахувала партії, а не кандидатів, які могли пройти згідно зі складною новою системою. Але я певна, що можна було б повністю порахувати за два дні.

- Як оцінюєте ситуацію у Києві? Є думка, що в другий тур намагалися протягнути конкретного кандидата.

- Це абсурдно, і дуже шкода, що політики таким чином псують міжнародну репутацію України. Міжнародні організації вже визнали наші вибори загалом чесними й демократичними, аж тут раптом таке…

Я не вважаю, що так важливо, хто вийшов би у другий тур разом з Кличком. Не думаю, що це було принципово і для самого Кличка. Тому вся ситуація загалом видається дивною.

- Скандали, подібні до намагання у Павлограді провести вибори мера в один тур, можуть свідчити про згасання страху влади перед громадянським контролем?

- Я б так не сказала. Вибори відбувалися дуже по-різному по всій Україні. До того ж, зараз важко говорити про моноліт української влади. По суті чіткої вертикалі, як в часи Януковича, немає. Бюрократи часів Януковича змогли всю країну перетворити на помпу, яка викачувала кошти для "Сім'ї". Зараз же посилюються анархічні тенденції. Тому я не думаю, що те, що сталося в Павлограді, є загальними віяннями.

- Ви зараз говорите про анархічні настрої з точки зору соціології? Їх можна виміряти?

- Таких показників, на жаль, немає. Можливо, треба придумати. Але ми живемо в цій державі і все це бачимо щодня. Якщо Росії загрожує небезпека монархії, то Україні - анархія.

НАВІТЬ "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК" НЕ ГРАЄТЬСЯ ПРОРОСІЙСЬКИМИ ГАСЛАМИ

- Поруч з тим, чи можемо за результатами виборів говорити про кардинальне зменшення проросійських настроїв у суспільстві?

- Проросійські настрої змінилися після початку агресії Росії - вони просто рухнули. Хоча близько 20% залишається. Це не мало, і вони концентруються, в основному, на "Опозиційному блоці". Власне, їхній електорат базується саме на проросійськи налаштованих людях. Але на цих виборах навіть від "Опозиційного блоку" ми не чули відвертих проросійських гасел і пропозицій. Зараз вони цим не граються, бо розуміють, наскільки це може бути небезпечно. Тобто під час цієї виборчої кампанії не чули проросійських гасел навіть від тих, хто раніше підтримував сепаратистів, або й колишніх сепаратистів, які балотувалися.

- Принаймні дві партії - "Наш край" і "Відродження" - забрали електорат в "Опозиційного блоку", хоча не послуговувалися проросійською риторикою. За них голосували зневірені виборці "Партії регіонів"?

- Очевидно, що так. Всім відомо, що в ці партії увійшли ті, хто не потрапив до "Опозиційного блоку". Також відомо, що "Наш край" є осередком, який збирали штучно аби підібрати частину колишніх виборців "Партії регіонів", щоб "Опозиційний блок" менше мав. І ми бачимо, що це вдалося.

Коли мене спитали, чим ідейно "Опозиційний блок" відрізняється від "Нашого краю", який був дуже популярний саме на Донбасі, де ми проводили опитування, я це пояснила так: "Опозиційний блок", очевидно, в опозиції до Президента, а "Наш край" - навпаки.

- Як загалом змінилися настрої за час війни? Чи можна сьогодні говорити про якийсь поділ у суспільстві, на кшталт того, що був відображений на відомій маніпулятивній мапі 2005 року?

- Тієї мапи вже давно нема. Зараз поділ, якщо можна так сказати, проходить по кордону Дніпропетровскої й Донецької областей. Але останні опитування показують, що навіть у Донецькій області кількість прихильників інтеграції в Європейський союз і Митний союз рівна. А що зовсім неймовірно - серед жителів Донбасу 18% підтримки членства в НАТО. Абсолютна більшість і досі проти, але якщо порівняти з 2013 роком, коли така підтримка була на рівні 0,3%, то зростання дуже різке й велике.

- Наскільки дані показники змінилися в інших прикордонних областях - Запорізькій, Херсонській…?

- Якраз там настрої разюче змінилися після агресії Росії. Абсолютна більшість населення там не підтримує ані членства у Митному союзі, ані орієнтацію на Росію. Власне, завдяки цьому ми можемо говорити про переорієнтацію цілого українського суспільства, оскільки західні й центральні регіони були й раніше орієнтовані на Євросоюз.

- Чи бодай на рівні неформального спілкування з соціологами на окупованих територіях, можна сказати, які настрої там?

- Знайомі соціологи виїхали. Але інтерв'юери, які там залишилися, говорять, що неможливо проводити там опитування. Люди бояться навіть сусідів, які потенційно можуть донести на них. Якщо говорити про окуповані території, то частково можуть відкрити завісу телефонні опитування Київського міжнародного інституту соціології, але вони задають доволі обмежене коло питань на замовлення фонду Ахметова і питають у людей, яка допомога їм потрібна. На такі питання жителі окупованих територій відповідають.

Що важливо, страх є навіть на територіях Донбасу, які перебувають під контролем України. Коли ми прийняли звіти у інтерв'юерів, що проводили там опитування, побачили велику кількість відмов у селах, які є більш проукраїнськими, соціологів, навпаки, зустрічають радо, бо місцевому населенню хочеться поділитися своїми думками, які, як вони кажуть, досі нікого не цікавили. А в містах, особливо тих, що були під окупацією, люди досі налякані, іноді ставляться до інтерв'юерів з роздратуванням і навіть агресією. Задають питання: а для чого ці опитування, а кому вони потрібні? Тому там важко контролювати роботу інтерв'юерів, бо люди часто погоджуються відповідати, але не погоджуються лишати свої контакти. Отже, там похибка може бути значна, і ми чесно говоримо про це.

РЕЗУЛЬТАТ "СВОБОДИ" МОЖНА ПОЯСНИТИ ТИМ, ЩО У ВИБОРАХ НЕ БРАВ УЧАСТІ "ПРАВИЙ СЕКТОР"

- Наскільки очікуваним був результат ВО "Свобода"? Ряд експертів називали цю партію політичним трупом, і все ж бачимо немалі відсотки.

- Після успіху "Свободи" на парламентських виборах 2012 року кількість радикально налаштованих людей не зменшилася, проте на виборах 2014 року на них претендували, окрім "Свободи", вже і "Правий сектор", і Радикальна партія Ляшка. А зараз, на цих місцевих виборах не брав участі "Правий сектор", до того ж, люди побачили, що "радикали" не настільки радикальні, як їм здавалося, отже голоси повернулися до "Свободи". До того ж, її виборець надійний, у тому плані, що завжди ходить на вибори. Якби явка була вищою, то ймовірно цей результат трохи розчинився б і був нижчий - скажімо, у Києві було б не 10%, а 7%. А якщо подивитися на Захід і порівняти з місцевими виборами 2010 року, то результат "Свободи" набагато менший, бо тоді вони отримали більшість у багатьох місцевих радах. Зараз же такої ситуації немає.

- Ви постійно нарікаєте на фейкових соціологів, що проводять не справжні соцопитування. За Вашими даними, яка їхня кількість була на цих виборах і як такі "опитування" можуть впливати на результати виборів?

- Оскільки на місцевих виборах більше виборчих кампаній, то і таких горе-соціологів було більше. Та й в більшості випадків це взагалі фантоми - просто ЗМІ друкують посилання на буцім-то соціологів, яких не існує. Якщо в Одесі три ЗМІ, орієнтовані на трьох різних кандидатів, показують, що саме їхній кандидат набирає 70%, то про яку соціологію може йтися? А місцевий телеканал "Круг" показує, як якась дівчинка робить опитування на вулиці. Каже, що опитала аж 50 осіб, і на основі цього зробила висновок, що 70% виборців підтримують Гурвіца. Це ненормально!

Цікаво, що після виборів вони зовсім зникли. Хтось начебто навіть проводив екзитполи, у тому числі, на моїй дільниці. Та жодних даних вони не оприлюднювали.

- Тобто для кандидатів, на яких ці люди працювали, вони зробили правильний прогноз, а на публіку пішло "те, що треба"?

- Вони не могли зробити правильний прогноз. З моєї подачі на Фейсбуку таким "соціологам" почали ставити провокативні професійні питання, на кшталт: який у вас крок вибірки? Звісно, на них вони не мали що відповісти. Можливо, самі політики не розуміють, що толку від таких псевдоопитувань мало, у першу чергу, для них самих.

- Ваш фонд робитиме дослідження перед другим туром у тих містах, де він має відбутися?

- Ні. Від першого туру ми дещо відгородилися. Бо на місцевих виборах не було чітко зрозуміло, де нам треба бути. На другий тур ми планували робити дослідження і навіть могли на це знайти кошти, але виявилося, що наші партнери - Київський міжнародний інститут соціології - вже домовився про проведення екзитполів. Тож бажаємо їм успіху і закликаємо слідкувати за їхніми даними. Источник



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх