,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Повний член. Замітка про хамство та Митний союз
Повний член. Замітка про хамство та Митний союз


Ні, ця замітка не про побутове хамство. Поговоримо про хамство економічне.

Як на мене, то набільшим хітом минулого тижня став черговий афоризм Лукашенка, президента Бєларусі: "Не можна бути трошечки членом". Правильно здогадалися - це було про Януковича. Сподіваюся, що лише в контексті Митного союзу.

Отут дозвольте мені перефразувати останнього диктатора Європи, як він сам себе визначив: "Не можна бути "повним членом", щоби вступити до Митного союзу".

Скажете, звучить грубо? Вибачайте, але справедливо. Дивіться далі.

Проект Митного союзу є сугубо політичним. Будь-які розрахунки економічного зиску України від вступу до МС не варті виїденого яйця. Рівно як і замовні публікації нафталінових політиків на кшталт Медведчука або Вітренко.

Я і 180 тисяч моїх виборців не розуміють, навіщо фінансувати академічні інститути на зразок інституту Геєця, які надають завідомо фіктивні розрахунки. Чому фіктивні?

Просто дочитате замітку до кінця.

Був такий політик Бісмарк. Напередодні Першої світової війни він сказав: "Росіяни тихо запрягають, але швидко везуть". Зрозуміло, що він мав на увазі всі національності, що жили в тодішній імперії. З тих пір нічого не змінілося. Нам запропонували вступити до Митного союзу. Наразі там є росіяни, казахи і білоруси.

Митні правила Росії, Білорусі та Казахстану регулюються договором про комісію Митного союзу від 6 жовтня 2007 року. У преамбулі документа зазначається, що він "базується на Договорі про створення Євразійського економічного співтовариства від 10 жовтня 2000 року".

Отже, передумовою входження України до Митного союзу, є її входження до ЄврАзЕС.

Чому букви плигають? Невже кава вилилася на "клаву"? Та ні, це черговий анекдот, коли Назарбаєв наполіг, щоби слово "Азія" починалося з великої літери, як Європа, а Лукашенко запопронував, щоби дві останні букви були подібні означенню Євросоюзу. Назло останньому.

Україна досі не є членом ЄврАзЕС, оскільки в цьому об’єднанні країни мають нерівні права. Така нерівність визначається згідно з їхніми внесками: Росія - 40%, Білорусь і Казахстан - по 20%, Киргизстан і Таджикистан - по 10%. Рішення в ЄврАзЕС приймається простою більшістю голосів.

Отже, ця організація є своєрідним акціонерним товариством, у якому економічний суверенітет однієї країни може бути обмеженим рішенням інших країн ЄврАзЕС, які сукупно набирають 50+1 відсоток голосів. Міноритарний акціонер втрачає усе, у тому числі свій політичний суверенітет. Ало, киргизи і туркмени!

Щоб прийняти рішення в рамках ЄврАзЕС, відмінне від бажання уряду Росії, треба теоретично створити єдиний фронт з Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану - 60%. Виключення будь-якої країни з такого "єдиного фронту" призводить до одноосібного керівництва РФ у зоні ЄврАзЕС.

З іншого боку, щоб уряд РФ проштовхнув своє рішення в рамках ЄврАзЕС, йому треба залучитися лише підтримкою Білорусі - 40% + 20% = 60% - або Казахстану - ті самі 60% - або Таджикистану та Киргизстану - ті ж 60%.

У крайньому випадку, якщо режими Білорусі та Казахстану разом не влаштують Кремль, то уряд РФ може скористатися правом вето на будь-які рішення ЄврАзЕС.

Оскільки Киргизстан та Таджикистан де-факто є політичними, економічними та військовими сателітами російського уряду, то РФ одноосібно керує ЄврАзЕС.

Регламент ЄврАзЕС передбачає створення Суду співтовариства, рішення якого можуть зупиняти чи змінювати рішення національних судів країн-членів.

Суд співтовариства розташовується у Санкт-Петербурзі та керується нормами цивільного, адміністративного та кримінального права, які діють за місцем розташування суду, отже, за правом, яке діє у РФ.

У статті 17 договору про створення ЄврАзЕС імперативно встановлюється, що робочою мовою є російська. Тимчасом і в ЄС, і в NAFTA - ЗВТ між Канадою, Мексикою та США - використовується правило, за яким на території країни - члена договору робочими є національні мови та мови ООН.

Згідно із заявою, яка додається до договору про створення ЄврАзЕС, його діяльність спрямовано, зокрема, на "формування єдиного митного кордону та єдиного митного тарифу". Крім того, пропонується установити єдиний економічний - отже, митний - кордон співтовариства.

Це веде до створення єдиного органа координації та управління прикордонною службою, що звужує суверенітети країн. Згодом пропонується створити загальну платіжну систему, отже - запровадити єдину валюту та єдиний центральний банк.

Про Митний союз

Договором між Росією, Білорусією та Казахстаном про створення Митного союзу запроваджується комісія "як єдиний регулюючий орган у сфері митного права".

Згідно із статтею 7 рішення такої комісії є обов'язковими для виконання на території країн членів. Отже, рішення комісії мають пріоритет над нормами національного законодавства, включаючи норми національних конституцій.

У статті 6 зазначеного договору зазначається, що будь-які митні суперечки повинні вирішуватися в суді ЄврАзЕС, який діє апріорі за правом РФ. Отже, звужується правоздібність національних судів та обсяг правового суверенітету країн-членів.

Члени Митного союзу зобов'язуються забезпечити впровадження відповідних змін у своє національне законодавство. Фактично комісія як наднаціональний орган зобов'язує національні парламенти прийняти відповідні закони. Тим самим, право законодавчої ініціативи заміщується обов'язком.

Цікаво, що станеться, коли рішення митної комісії Христенка не буде сприйнято парламентом країни - члена митного союзу?

Маленький анекдот. У 2005 році на 1500-річчя Казані відбулася зустріч чотирьох президентів, що представляли країни-засновниці СНД. Говорили про ЄЕП.

На закритому засіданні чотири президенти сиділи разом з економічними помічниками. "Координатором з боку Росії буде Христенко", - сказав Путін. "А з боку України буде Терьохін", - відповів Ющенко.

"Єнбаєв і Кобяков", - коротко випалили Назарбаєв і Лукашенко.

"Терьохін? - перепитав Путін. - Тоді він стане нашим агентом в Україні, а хохол Христенко - вашим". Ющенко погигикав.

Запитаєте, хто ж наразі керує Митним союзом? Правильно, "хохол" Христенко. А голоси між країнами - членами Митного союзу поділяються так: Російська Федерація - 57%, Республіка Казахстан - 21,5%, Республіка Білорусь - 21,5%. Киргизія та Таджикистан не були допущені до участі у МС у зв'язку з малою значимістю для РФ.

Дивіться далі. Рішення в комісії МС приймаються двома третинами голосів. Отже, Росія має право вето на будь-яке рішення в рамках МС. Казахстан та Білорусь одноособово або разом не можуть прийняти рішення, обов'язкове для Росії, оскільки сукупність їхніх голосів становить лише 43%.

У договорі про створення МС зазначено, що будь-яка сторона, яка не погоджується з рішенням комісії МС, може вимагати винести таке питання на розгляд "вищого органа", який складається з президентів відповідних країн.

Уявіть собі: долі мільйонів людей вирішуються за більярдом в Межигір'ї, на Рубльовці або під Астаною відомим тріумвіратом.

Отже, фактично пропонується передати наддержавні повноваження у руки президентів, тобто порушити конституційний принцип розподілу повноважень між різними гілками влади. Треба зазначити, що регламент прийняття рішень таким "вищим органом" ніким не визначено.

Далі. Згідно із статтею 12 договору робочою мовою комісії є російська мова, а не всі мови країн-учасниць МС. А згідно із статтю 13 місцем перебування комісії є Москва.

Це суперечить етиці ЄС - його керівні органи зазвичай розташовуються в країнах, які не мають впливу на прийняття політичних рішень, наприклад, Брюссель у Бельгії.

А згідно із статтею 14 договору застереження до нього не дозволяються. Отже, ініціатива Януковича щодо формату 1+3 не може бути реалізованою до внесення змін до регламенту створення Митного союзу.

"Володька, я тут спал и придумал, давай таможенный союз поменяем в натуре. Ты мне газ, а я тебе - гречку. У меня китайской - немеряно".

Про відмінності між ЗВТ та МС

Митні режими Зони вільної торгівлі ЄС і Митного союзу не є тотожними.

ЗВТ не передбачає звуження суверенітету України, а МС передбачає делегування суверенних прав України наддержавному органу, де відносна більшість голосів належить РФ, але з урахуванням Союзного договору між Білоруссю та РФ призводить до абсолютного домінування Кремля.

Режим ЗВТ передбачає вирішення суперечок в арбітражному порядку. Арбітраж створюється за правилами СОТ. ЄС та Україна можуть домовитися про застосування норм права - європейського або України - для вирішення такої суперечки.

Натомість, суперечки між членами МС вирішуються лише у суді ЄврАзЕС, який розташований в Петербурзі і користується винятково правом РФ. Отже, для членів МС міжнародного арбітражу не передбачено.

ЗВТ не передбачає вилучень із загального митного режиму. Натомість, МС дозволяє встановлювати експортні мита на вуглеводні, ліс або квоти всередині митного союзу, що порушує не тільки правила СОТ, але навіть правила вільної торгівлі.

Формально як передумова вступу до МС Україна мусить вийти із СОТ, що стане першим випадком за всю історію існування цієї міжнародної організації, створеної під егідою ООН. Між іншим, те саме повинна зробити Росія, оскільки недавно вона стала членом СОТ. Пояснюю, чому.

Про економіку стосунків між Україною та Росією

У 2011 році Росстат задекларував експорт товарів з Росії в Україну на 15,92 млрд дол. У той же час Держстат України задекларував російський імпорт на 19,76 млрд дол. Різниця - 3,84 млрд дол.

Мотивація проста: різницю цін залишили на офшорних рахунках, а український бюджет недоотримав - за зваженою митною ставкою 8,4% плюс 20% ПДВ - близько 832 млн дол.

З іншого боку, Держстат задекларував експорт українських товарів до РФ на 12,13 млрд дол, але Росстат задекларував імпорт з України лише на 9,83 млрд дол.
Різниця становить 2,3 млрд дол. Мотивація проста: отримати фіктивне відшкодування ПДВ з українського бюджету - 460 млн грн або залишити різницю цін на офшорних рахунках.

Як відомо, вартість газу становить менше 17% від суми загального імпорту з Росії. Решта імпортованих російських товарів не стосується енергетики. Частка імпорту в Україну держав СНД становить 41,6%, ЄС - 32,1%, Азії - 19,8%, решта - інші. Експорт України: держави СНД - 37%, ЄС - 24,7%, Азія - 26%, решта - інші.

Отже, якщо відкинути газ, найбільшим нашим партнером є ЄС, другим - Азія і лише третім - країни СНД.

Про вільну торгівлю з Росією

Недавно Верховна рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю з РФ. Ця угода спирається на правила Світової організації торгівлі. Однак всупереч СОТ така угода передбачає вилучення купи продуктів і послуг з режиму вільної торгівлі, особливо на чутливі для України товари - продукти металургії та сільського господарства.

Недавно Росія стала членом СОТ. Отже, Україна як повноправний член цієї організації має всі підстави або для дружнього вирішення всіх податкових суперечок з РФ, або для апеляційний процедур, передбачених регламентом СОТ.

Якщо ж Україна увіде до Митного союзу, то будь-яка суперечка буде вирішуватися винятково у суді ЄврАзЕС. Отже, входження України до МС тільки поглибить ступінь розшарування українського та російського суспільств за рівнем доходів.

Про переваги України від вступу до МС

Передумовою вступу до Митного союзу є приведення ставок митного тарифу до вимог МС. Згідно з вимогами вступу середньозважена ставка митного тарифу повинна становити 10,05%.

Середньоарифметична ставка повинна становити: у РФ - 10,6%, за ЄТТ - 10,6%. За промисловим сектором: у РФ - 9,4%, за ЄТТ - 8,5%. За аграрним сектором: у РФ - 15,7%, за ЄТТ - 16,7%. При цьому середньоарифметичні ставки МТ України становлять 4,7%, за промисловим сектором - 3,6%, за аграрним сектором - 8,5%.

Однак в Україні середньозважена ставка становить 6,6%, а в Митному союзі - 10,05%. Отже, передумовою вступу України до МС є збільшення імпортних мит в середньому на 34%.

Унаслідок такого збільшення Україна порушить правила СОТ і стане потенціальним об'єктом для апеляцій з боку інших країн, у межах процедур, встановлених СОТ.

Внаслідок задоволення таких апеляцій обмежується безперешкодний експорт металопродукції, у тому числі труб, продуктів хімічної галузі, а також аграрних товарів до країн СОТ. А це призводить до масового безробіття, яке, своєю чергою, спричиняє зростання злочинності і наркоманії.

Результат

Будьмо цинічними, розглядаючи перспективи розвитку України. "Взаємовигідних договорів" не існує. Завжди хтось виграє, а хтось намагається обґрунтувати програш.

Митний союз з РФ - це програш для нас. Зона вільної торгівлі з ЕС - це виграш. Вирішуйте самі, куди йдемо - в "избу" або в маєток. До кондового минулого чи до освіченого дитяти.

У нас чудова країна і чудові люди. А мені скоро стукне 50. Є діти і внук. Я їх люблю, і Україну люблю, перепрошую за пафос. Хочу, щоб усі жили в гармонії, а не під черговим рабством МС, ЄЕП, ЄВрАзЕС, ШОСС - як би вони не називалися.

Ну не хочеться мені боса із Кремля, котрий говорить жінці: "Маша, садись". І нашого мені не хочеться. А вам?

Результати входження України до Митного союзу будуть такими.

1. Зростання вартості імпортних промислових продуктів мінімум на 34% - подивіться, звідки ваш холодильник.
2. Зростання безробіття, оскільки за правилами МС в Україну приїдуть особи з азійських країн, які зараз базуються в Росії.
3. Зростання злочинності внаслідок збільшення мігрантів з Росії.
4. Зменшення доходів України від вигод географічного положення як головної транзитної країни між РФ та ЄС.
5. Зменшення доходів від імпорту товарів, у тому числі мита та ПДВ.


Цей список не є повним. Хочете - продовжу, та заради Бога не стану. Попросту - з Новим роком!

My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх