,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Європа бажає, щоб Україна стала одним з локомотивів ЄС, а не причіпним вагоном
Чим корисна угода про зона вільної торгівлі із Євросоюзом? Що чекає українських аграріїв, промисловців у разі підписання такого документу? Думок з цього приводу є чимало. Найбільше від українських політиків, які відверто спекулюють цією темою. Економіст Володимир Пилипчук дає об'єктивну оцінку зони вільної торгівлі із ЄС.

Погляд відомого економіста та громадського діяча Володимира Пилипчука на інтеграційні перспективи України в розмові з оглядачем Вадимом Бардасем спеціально для журналу "Економіст".

– Володимире Мефодійовичу, припустимо, що найближчим часом буде підписано угоду про зону вільної торгівля з ЄС. Україна ще на крок наблизиться до вступу в європейське регіональне об’єднання. Чи не посилить це сировинну спрямованість вітчизняної економіки, оскільки існує значний розрив між високотехнологічною економікою ЄС та ресурсоємних господарським комплексом України?

- І так, і ні… Стосовно дефініцій. Названа угода за суттю не є угодою про вільну торгівлю, а про поступове зниження бар’єрів у торгівлі, про полегшення умов торгівлі.
.. Але спочатку розглянемо ситуацію від протилежного. Чи дає позитивний ефект зведення економічних бар’єрів? Україна ввела спецмито на імпорт автомобілів, планує вводити утилізаційний збір, щоб "захистити інтереси внутрішнього виробника". З квітня імпорт автомобілів в Україну суттєво впав. Чи допомогло це українському автопрому? Ні. Бо в результаті ми отримали падіння обсягів внутрішнього виробництва й продаж автомобілів у 2,6 рази менший порівняно з минулим роком.

Протекціонізм призводить до монополізації, а це зниження якості й зростання цін. Українці вважають за ліпше купити б/в автомобіль, але іноземного виробництва, бо вони якісніші, більш економічні та екологічні. Звідси перший висновок – протекціонізм, патерналізм у виробництві товарів призводить до зниження рівня конкуренції та падіння якості продукції внутрішнього виробництва. Без створення державою конкурентного середовища надії на підвищення конкурентоспроможності продукції – алогічні. Висновок другий, що йде в розріз з існуючою теорією, – державам слід розробляти програми щодо захисту потреб споживача, а не виробника. А захист інтересів виробника має бути підпорядкований цій ідеї – похідною від неї. Адже виробник – це теж споживач сировини, матеріалів, комплектуючих, а їх якість є основною складовою в забезпеченні якості випуску кінцевої продукції. Висновок третій – розширення зони вільної торгівлі за національні межі має стати засобом захисту інтересів споживача.

Якщо виходити з цих трьох висновків, то українські фірми, що випускають продукцію, змушені будуть підвищувати якість своєї продукції для забезпечення підвищення конкурентоспроможності на спільному з Європою ринку. Що призведе до гонки за зростання конкурентоспроможності продукції, від чого виграє не лише європейський споживач, а й український. Фірми, що нехтуватимуть цим, – банкрутуватимуть, і лише зміна власника відновить її участь у боротьбі за споживача. Слід усвідомлювати, що ринок експорту сировини має своїх власників, тому неефективний власник-виробник не зуміє відібрати бізнес в ефективного експортера сировини.

Нинішні експортери сировини забажають підвищувати свої прибутки. А це можливо не лише шляхом екстенсифікації, а в основному в результаті інтенсифікації та вертикальної інтеграції. Коли той же експортер переходить від торгівлі сировиною, потім до торгівлі напівфабрикатами, а згодом уже виробами кінцевої продукції.

Приклад: Україна продавала Європі спочатку нелущене насіння соняшнику, потім – лущене, далі – соняшникову олію в цистернах, а тепер олію фасовану в пляшках і бутильовану. При незмінних площах посіву соняшнику вартість експорту зросла майже втричі. Перехід від торгівлі сировиною до торгівлі готовим продуктом (олією) підвищив і прибутки фірм та їх інвестиційні можливості. Тепер ці фірми замислюються над розширенням видів сільськогосподарських культур, які вони почнуть вирощувати, і видів продукції, які можна буде експортувати. Наприклад, вирощувати і торгувати зерном пшениці, кукурудзи, потім борошном з неї, а далі макаронами, пластівцями і т.д.

Щороку дефіцит продуктів харчування у світі збільшується на 1%. Українська земля здатна прогодувати до 400 мільйонів людей з розрахунку 150 доларів на особу в місяць. Якщо ефективно використовувати потенціал української землі і торгувати кінцевими продуктами переробки, а не сировиною, то АПК здатний принести в скарбничку ВВП України доробок розміром у 700 млрд. доларів. Тоді як нині ВВП всіх галузей економіки України становить усього 190 млрд. доларів (за національною системою рахунків). При зростанні дефіциту продовольства зростатиме і вартість експортованої продукції.

– Все це так, але Європа сама не має куди збувати свою с/г продукцію. У Європі продукція українського села не потрібна, бо збанкрутують її фермери…

– І так, і ні – одночасно. Можливо, ви пам’ятаєте, який галас піднімала Європа, коли Україна адміністративно вводила обмеження на експорт зерна, олії в Європу. Чому Європа у продовольстві самодостатня? Ключик до розгадки простий – українська земля за 20 років облогування не бачила не лише гербіцидів, пестицидів, а й мінеральних добрив. Тобто українська с/г продукція екологічно чиста. Тому мудрі європейці купували нашу продукцію, а свою відправляли на експорт за межі ЄС, оскільки дефіцит продовольства у світі зростає і світовий продовольчий ринок розширюється. Так чинила Європа в момент, коли ми були конкурентами. При входженні в майбутньому України в ЄС ми перестанемо бути конкурентами, а сумарний обсяг експорту с/г продукції за межі ЄС зросте на обсяги, що дорівнюють українському с/г потенціалу, що позитивно вплине на стійкість європейської валюти.

Стосовно промислової продукції. Промисловий потенціал України удвічі вищий від її с/г потенціалу.

Наукоємна промисловість. Україні слід розробити цільову програму щодо запуску повного, замкнутого внутрішнього циклу з виробництва пасажирських і транспортних літаків, гелікоптерів, авієток, військових і наукових безпілотників, адже потенціал для цього в Україні є! Тоді як у нішу пасажирських літаків пробитися стає все важче. Україна могла б створити з десяток компаній транспортної авіації, оскільки ніша в цьому сегменті не зайнята не лише в Європі, а й у світі, а кращих транспортних літаків від "Мрії" та "Руслана" досі не створено. Але у влади й олігархів немає для цього бажання, бо це не такі "швидкі гроші", як від торгівлі й оборудок. Те ж саме стосується ракетної техніки, суднобудування.

У виробництві комп’ютерної техніки й авіоніки в Україні провал. Але ми могли б розпочати на своїх майданчиках збірку в кооперації з Європою, а потім і виготовлення. Є науковий потенціал, промисловий – слід створювати. Українські програмісти, ІТішники вже входять у десятку найпрофесійніших (особливо хакери). Але й хакерство – не лише вид хобі, не лише зловмисність, а й різновид незатребуваності мізків суспільством.

Візьмемо легку промисловість. За радянських часів українська якісна скатертина з льону продавалася в Японії за вартістю японського мотоцикла. У СРСР Україна була монополістом з льняних виробів. У Європі льонарство не розвине, тому Україна не становитиме для Європи конкуренції у виробах з льону, але зменшить її залежність від імпорту. В Україні простоюють більше десятка льонозаводів і льонокомбінатів, а ще більше – швейних фабрик. Полісся (зона поширення льонарства), тобто земля, де вирощували льон, облогує, а поліщуки на заробітках за кордоном. Відновлення їх роботи – справа одного року. Україна зменшить обсяг імпорту виробів легкої промисловості і наростить експорт, поліпшиться торговельний баланс, люди отримають роботу, підуть податки до бюджету, Вибачте, можливо ви сміятиметеся з такого прикладу, але Україна нетто-імпортер памперсів, на імпорт яких витрачає понад 0,5 млрд. доларів. А відродивши легку промисловість, чи не могла б Україна їх виготовляти з відходів від розкрою?

Виробництво побутової техніки в Україні майже відсутнє, за винятком дореволюційного "НОРДу". Тому частину виробництва Європа могла б перенести в Україну як у державу з досить великою ємністю ринку цих товарів.

Я взяв крайні приклади – від великого до малого. Але у всіх напрямах є перспектива кооперації. Є перспектива для європейських інвестицій, оскільки в Україні високоосвічена і поки що дешева робоча сила. Відсутні або незначні податки на майно й землю. В Україні маса непрацюючих підприємств зі створеною промисловою інфраструктурою. Україні потрібні європейські, а не російські техніка і технології в національну промисловість. Ними треба лише технічно "запакувати" існуючу пасивну частину підприємств, що простоюють. Адже пасивна частина фондів, на створення якої потрібні великі витрати, а їх формування найтриваліше в часі, в Україні є.

Українські гастарбайтери повернулися б в Україну і суттєво зменшили б соціальне напруження в Європі через свою конкуренцією європейському робітникові. Тому створення СП, де вклад української сторони – пасивна частина фондів, а іноземна – активна частина, є реалістичним.

Потенційний рівень ВВП України в результаті переозброєння й повного завантаження потужностей має перспективу внаслідок інтеграційних процесів наблизитися до ВВП країн – локомотивів ЄС. Що тільки посилить потенціал ЄС у світі та підвищить стійкість її валюти.

Європа бажає, щоб Україна стала одним з локомотивів ЄС, а не причіпним вагоном. Європа зацікавлена, щоб інтеграція України в Євросоюз додала свіжої крові в ЄС, а не висмоктувала її з ЄС. Україна зможе стати членом ЄС, коли в Європі усвідомлять, що Україна досягла рівня потенційного "локомотиву". Європа постійно демонструє, що двері в ЄС і НАТО для України залишаються відкритими. Вони натякають, щоб Україна не ломилась у відкриті двері, а зробила все від неї залежне, щоб увійти в європейський дім бажаним гостем і залишилась у ньому ефективним співгосподарем.

My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх