,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Два різні народи України і Росії, або чому ми ніяк не єднаємося...
Два різні народи України і Росії, або чому ми ніяк не єднаємося...


Відома думка, що Росія без України в імперському плані є ущербною. Щось у цьому ж дусі говорять геополітики, та й не тільки вони. Ця думка вірна. Але справа навіть не стільки в економічному й геополітичному значенні України для Москви.

Справа, насамперед, у тім, що на традиційному російському ставленні до України, по суті, тримається російська імперська свідомість, завдяки якій російська імперія, нехай і в урізаному вигляді, усе ще існує. Підкреслюю: саме ставлення до України - не до Балтії, не до Кавказу - є визначальним для російської імперської свідомості.

Як тільки росіяни відкриють для себе, що українці це ДІЙСНО інший народ - російський імперський міф впаде, а з ним неминуче скінчиться й імперія.

Треба сказати, що на словах росіяни завжди готові визнати, що українці - народ, але - увага! - «братній народ». За цією лукавою формулою криється тверде переконання, що ми - росіяни й українці - ОДИН народ, покликаний жити в одній державі зі столицею в Москві. Говорячи про «братній український народ», більшість росіян сприймають українську мову й саме українство як прикре історичне непорозуміння, історичний вивих, що виник завдяки злісному впливу Литви й Польщі. І при цьому росіяни не задаються питанням: а може, вивихом - є вони самі?

Історично вивихнуті стали саме росіяни. Їх вивихнула татарщина. Ще в ХІІІ столітті намітилися два протилежні історичні вектори, що визначили подальше формування українських і російських народів. Перший вектор - боротьба з Ордою в союзі з Європою, другий - боротьба з Європою в союзі з Ордою.

Персоніфікувалися вони відповідно в особистостях Данила Галицького й Олександра Невського. Перший вектор - природний і логічний у культурно-історичному плані. Другий вектор - найглибше перекручення з наслідками, що далеко йдуть: культурними, державними, історичними, психологічними, моральними.

І якщо король Данило - знакова фігура України, то прийомний ханський син Олександр Невський - знакова фігура Росії, її «ім’я». Таке джерело нинішніх російсько-українських відносин. Уже після цього говоритити про «два братні народи» не доводиться. Цивілізаційна ворожнеча визначена вже цими двома історичними особистостями. Їх можна назвати народоутворюючими.

Наскільки Данило Галицький несхожий на Олександра Невського, настільки українці несхожі на росіян - у своєму ставленні до права, волі, власності. Якщо українська самосвідомість історично тяжіє до Європи, то традиційна російська самосвідомість сприймає Європу з більшим або меншим ступенем ворожості, недовіри й заздрості, зворотним боком якої виступає месіанська зарозумілість і викривальний пафос у ставленні до «прогнилого Заходу». Європа для росіян - це «загублений рай», звідки їх вирвали татарським арканом.

Саме конфлікт між споконвічною європейською природою й нав’язаним азіатизмом історії й державності визначив російський психотип, всі його комплекси й фобії. Всі російські неврози - від пияцтва до більшовизму - звідси. Втративши Європу, росіяни захотіли її не просто забути - вони вирішили її зненавидіти, возлюбивши при цьому своє історичне нещастя, весь цей нав’язаний їм долею азіатизм. Це психологічне й розумове перекручення називається російським патріотизмом.

Україна ж зберегла в собі причетність до Європи, збереглася як Русь у справжньому сенсі цього поняття. А росіяни переродилися в Московію, втративши споконвічну цивілізаційну ідентичність. І от це і є предметом російськості, точніше московитських ревнощів, що визначає сучасне ставлення Росії до України...

Друже, що ти про це думаєш?



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх