,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Україна поки що в полоні, але…
-30
Схід (все, що не є наступником античності) є вторинним щодо Заходу у всіх сучасних досягненнях. Водночас, Схід становить справжню небезпеку для Заходу самим фактом закритості його суспільства (в сенсі К.Поппера), що фактично є підвалинами та джерелом їхньої мафіозності. Небезпека поширюється не лише крізь різноманітні алькаєди та іранські і інші атомні проекти, а також крізь економічні стосунки. І друге, схоже, значно важливіше.
Продовжимо розгляд теми в культурних та політичних площинах, які прямо стосуються України.
1. Зміна світової парадигми - вітер у вітрила України
В попередній статті я зазначив, що об’єктивно нагальним для Заходу є повернення до розподілу Землі на сфери впливу – до своєрідного апартеїду. Бо співіснування мафіозних закритих суспільств та відкритих – не можливе без поглинання других першими. Це означатиме зупинення інвестування Заходу в Китай та інші східні країни і початок масового інвестування в Східну Европу, включно з Україною, за умов її визволення з ординського полону. Україну чекає усіляка західна підтримка на шляху євроінтеграції. Те, чого европолітикум не розумів ще 8 років тому, зараз він добре розуміє, що видно з його чисельних заходів та заяв щодо України. Віддати Україну на поталу Орді Захід не погодиться.
2. Лікування мафіозних країн
Східні країни, включно з Московією (Ордою), є мафіозними не тому, що владу в них випадково захопила якась мафія. Справа в тому, що світогляд східного люду самотужки перманентно породжує та плекає мафіозні стосунки. Відсоток мешканців східного походження, який мешкає в будь-якій місцевості, відбивається в ступені мафіозності цієї місцевості.
Згадаємо, про всяк випадок, що слово мафія – італійського походження. Південно-італійського. Кричущій виняток з європейського суспільного устрою. Чинник північно-італійського сепаратизму.
В світі були спроби ліквідації мафіозності деяких країн: Мусоліні в Італії в 1920-ті, американці в окупованій ними Японії в 1945-55, Лі Куань Ю в Сінгапурі в 1960-ті роки. Завжди мафію було ліквідовано(?)/послаблено авторитарними засобами. Десяти років американського панування в Японії вистачило лише для послаблення глибоко укоріненої мафіозності в свідомості японців. Тим не менш, авторитаризм показав свою здатність позбавляти мафію легальних верств, без чого вона швидко переходила до анабіотичного латентного стану. Доказ повного лікування від мафії мені не відомо, так само, як не відомо й аргументів за те, що це не можливе.
Дозволю собі висловити гіпотезу: якщо в етнічному складі суспільства переважають компоненти суто европейського походження, воно виліковне, а термін лікування зворотно пропорційний частці європейців в суспільстві. Проте, відсутність європейців за походженням не означає безумовної приреченості до мафіозності. Вірогідно, в майбутньому всі народи будуть еволюційно європеїзуватися (протягом тисячоліть) і це вирішить їх проблеми.
3. Визволення України від ординського мафіозного полону
Але тисячоліття, які спокійно сприймаються азіатами, для яких «жила би страна радная і нєту другіх забот», несприйнятні для українців. Мафіозні Схід та Південь неможливо увімкнути в демократичний процес без глибокої демафізації. Якими технологічними заходами вона має бути забезпечена – окрема тема. Але важливо розуміти, що:
А) Політично не можна обійтись без певного періоду авторитарного правління цими частинами України;
В) Необхідною і головною складовою демафізації має бути українізація (=європеїзація). В яких формах – питання поки що відкрите.
Але треба покласти, нарешті, край ординському колоніальну пануванню. Зберегти Схід та Південь в складі України, і уникнути проблеми фактичного ординського панування там - неможливо.
Передумовою для будь-яких змін в Україні є революційний (одномоментний) злам окупаційного режиму на будь-якій її території. Чим більш організованим, згуртованим буде українство, тим менше крові встигнуть пролити окупанти. Проте, це окрема розмова.
Втім, Україна містить мафіозну складову у вигляді Сходу та Півдня, і це не може не тривожити Захід. Якби не ця складова, Україна була б в ЕС та НАТО ще до 2000 року. Але просто залишити Південно-Східну Україну означало би віддати її на поталу ординським варварам-людожерам з перспективою продовження ординської агонії. Як цього не припустити? В мене немає чіткого бачення щодо цього, бо важко визначити силу української складової цієї частини України. Адже наявність проукраїнського тяжіння дозволило б виконати демафізацію шляхом ув’язнення верхівки мафії. Але якщо українське населення там настільки деморалізоване століттями ординської окупації, що не відчуває рятівності українізації, то не допоможе ніяка авторитарна терапія, допоки не зникне Орда.
Таким чином, попереду ще з’ясування того, де пролягає сучасна межа України на погляд самих українців.
4. Українська родина
Польща, Словаччина, Литвинія, Чехія – ось наша слов’янська європейська родина. Наші сусіди. Наше лоббі в Европі, наш форпост і плацдарм.
Коли люди звично увімкають радіо на російській мові, вони зраджують себе, бо голосують за продовження мафіозного поневолення України. А що можна запропонувати взамін?
Український культуролог Павло Зуб’юк влучно вказує в своєму блозі на Лайв джорнел на кричущу нелогічність такого стану речей, коли навіть в Західній Україні люди не вчать польську та словацьку мови, не налаштовують свої телевізори та ресівери на європейські станції. Що заважає людям во Львові, в Ів.Франковську,… дивитися виключно місцеві та польські і словацькі передачи? Напрямок емоційно-розумового тяжіння має бути рішуче перемкнутий зі Сходу на Захід.
Все починається з малого. Одна людина, дві, три… крізь рік це може бути вже більшість. Треба лише започаткувати «моду». Те, що об’єктивно нагальне, відбувається в будь-якому випадку. Але швидкість значно залежить від суб’єктивного чиннику. Потрібен рух добровільних «промоутерів».
5. Співаймо, українці!
В Україні мешкають не лише українці. Ні, отак: крім інших етносів, НА украІнє є й українці. Така народність. Як казав десь роки 3-4 тому чи не найрейтинговий московський політик Жиріновскій, «украінци – ето трєтьєсортниє славянє». Саме цікаве, що йому ніхто в Московії не заперечив. НІХТО! Що в путіна і в звичайного московита «на умє», те в Жиріновского «на язикє». Якщо українці ще 350 років поступатимуться власним статусом задля збереження комфортних відчуттів меншин, це їх все одно ніяк не задовольнить. Тільки чим вже залишилось поступитися? Хіба тільки відмовитися нам від самовизначення як українців? Але, здається, й тоді все одно «рускава язика» буде «ущімляцца». Українці ніколи не прагнули до пригноблення інших етносів, які мешкають в Україні. Пора й тим етносам підтримати право українців на власну державу.
Аби здобути, нарешті, дійсно українську державність, нам потрібно зупинити безкінечний відступ в своїй душі! Всі тектонічні події починаються в людських душах. І початок початків – це об’єднавчі символи. Потрібен культ належності до українського етносу. Той культ, який відбувається як резонанс людських душ. Резонанс не можливий без «синхронізації». А «синхронізуючий» чинник – це й є об’єднавчі символи.
Піднесення від відчуття власного українства. Знання, що ти на своїй землі – людина не просто не третього сорту (перший та другий сорт ніяк не поділять між собою активісти неукраїнських етносів/етосів), а людина НА СВОЇЙ, Богом даній землі. Звісно, для цього потрібні революційні зміни у всіх площинах життя. Але самі ці зміни з чогось потрібно починати. І початок має бути символічним, об’єднавчим.
Давайте придивимось до співецьких традицій балтійських народів. Співецькі поля в Латвії та Литві в дні, коли на них збирається величезна кількість людей, які співають в унісон власні народні пісні, перетворюються на космічного масштабу лабораторії вільного духу народу. Такі епічні події підносять людину до відчуття солідарності вищого щаблю. В протиставленні: чим є народ, позбавлений солідарності? Він просто НЕ є народом! Народ починається з етнічної солідарності, живіться нею і дорослішає з її розвитком. І вже тільки ПОТІМ можливі так звані політичні нації - на підвалинах етнічних націй і за їхньої підтримці.
Отже, співаймо, брати та сестри, в нас так багато чудових народних українських пісень! Я мрію про вишиваночні ходи ВСІМА українськими містами, які в унісон співають українські пісні в сотні тисяч голосів. Так Україна відчує себе Україною – вільною від зайд (зайд-начяльнікаф і зайд радіо-тєлєвізіоннЫх) європейською країною. Так почнеться її відродження - зі зміцнення української етнічної солідарності.
Романтичне ставлення до відродження України – це, на мою думку, головна відмінність справжніх українців. Завжди лише романтики рухали світ вперед. Я твердо знаю, що Україна все переможе, які б перепони не виникли в неї попереду. Звідки в мене це знання? Не скажу. Бо сам не знаю, звідки воно. Але після перемоги першого етапу не завершеної поки що Помаранчевої революції, ніяких сумнівів бути не може.
До всіх українців: гуртуймося, брати й сестри!
Україна переможе!


ҐЕРОЯМ СЛАВА!!!!



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх