,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Невдячний син обчистив батьків
  • 4 мая 2011 |
  • 02:05 |
  • nemov |
  • Просмотров: 89504
  • |
  • Комментарии: 1
  • |
0
НЕВДЯЧНІ ДІТИ
Приїхавши провідати батьків, син обікрав їх. 40-річний чоловік забрав бронзову статуетку – сімейну реліквію та розкурочив старий автомобіль на якому їздив колись генерал Журавльов. Військове з’єднання останнього брали участь у бойових діях при звільненні міст Львів, Дрогобич, Борислав, Самбір.
Бронзова статуетка середини ХІХ століття, що передавалась з покоління в покоління, зникла після від’їзду сина з батьківського дому.
А автомобіль “Вілліс” американського виробництва 1942 року, який так бажала придбати одна із київських кіностудій, надовго став на якір, бо і тут попрацював син...
Три тижні гостював Олег (імена змінені) у своїх батьків. Батько, Іван Станіславович, тривалий час працював механіком у Жмеринському лісгоспі в одному із лісництв, що на території Барського району. Мати, Ольга Яківна, працювала медсестрою у дільничій лікарні. Тепер батьки на пенсії, крім того, Іван Станіславович інвалід праці ІІ групи. Протягом всього часу перебування у батьків, Олег був оточений батьківською увагою та любов’ю – все-таки єдиний син у батьків. Зима – не літо, картоплю не підгортати і не копати, сидів біля груби, грівся і дивився телевізор, підгодовувався маминими смачними стравами.
І ось настав час прощатися. Мати, як це годиться, зібрала сину в дорогу продукти та подарунки онукам, дала гроші і на дорогу. Розуміли батьки, що в молодої сім’ї великі витрати. Все ледь помістилося в сумках, то так, що Олег ледь їх піднімав.
Коли Олег від’їхав до себе в Кіровоградську область, батьки навіть сумували, чекаючи з нетерпінням листа від сина. Але той не поспішав їм писати...
Через кілька днів після від’їзду Олега до батьків завітав давній приятель – мав забрати свій легковий автомобіль.
Іван Станіславович ремонтував йому систему електрообладнання. І тут побачили – з авто зникла дорога магнітола. Довелося батькам відшкодовувати збитки, хоча навіть і не уявляли, хто це міг зробити. Та і чужі на подвір’я не заходять.
Підозра впала на Олега. Це підтвердилося тоді, коли виявили багато зникли речей з будинку, серед яких і рідкісна старовинна бронзова статуетка коня. Господарю ця статуетка дісталася після смерті матері. Збирався з часом передати її єдиному сину.
Але Олег поспішив – сам забрав реліквію.
Згодом з’ясувалося, що здобиччю сина став столярний і слюсарний інструмент, дорогі автозапчастини. Але найприкріше – Олег таємно проник до гаража. У відсутність батька і розкурочив легковий автомобіль “Вілліс” американського виробництва 1942 року.
Автомобіль пройшов всю війну, саме на ньому їздив генерал Журавльов, військові з’єднання якого брали участь у бойових діях при звільненні міст Львів, Дрогобич, Борислав, Самбір. Двоосний легковий автомобіль був пристосований до наших доріг. До того ж, його причіпний засіб дозволяв брати на буксир артилерійські системи малих калібрів. Після війни авто деякий час перебувало в одній із прикордонних застав на західному кордоні.
Іван Станіславович придбав його в середині 70-х років. Машина була ще в досить доброму стані, мала хороших господарів.
Дізнавшись, що саме така історична машина ще існує реально, одна із київських кіностудій мало намір придбати цю машину. До Івана Станіславовича завітали представники кіностудії, щоб подивитися на стан автомобіля. І навіть запропонували господарю обміняти його на “Жигулі” чи “Волгу”. Але тепер, коли на автомобілі “Вілліс” відсутні не тільки лінзові фарби, але й дорогі та дефіцитні запчастини, навряд чи угоду буде укладено. Батьки написали сину листа. Це був важкий удар. Удар не тільки по статку батьків, але й по їхньому стану здоров’я.
Ніщо не може зрівнятися з батьківською любов’ю, але немає гіршого, ніж невдячність дорослих дітей...
Після довгих вагань батьки були змушені звернутися до правоохоронних органів по місцю свого проживання та по місцю проживання сина. Їм не було жаль того, що зникло. Було жаль, що Олег у свої 40 років так і не став порядною людиною, якою могли б пишатися батьки. Він теж батько. Виховує двох дітей. Що передасть їм у спадок – бронзового коня чи свою синівську невдячність?
Ольга КЛЮМІНА, Ігор БРАВЕРМАН
Отредактировал irenasem (4 мая 2011)
Причина: Вставила картинку



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх