,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Титульна нація РФ - фіно-угри
  • 29 мая 2009 |
  • 22:05 |
  • bayard |
  • Просмотров: 48899
  • |
  • Комментарии: 25
  • |
0
Новоспечені історико-філологічні пенсіонери, за звичкою сховавшись за псевдонімами, "якобы не подозревая, что вся государственная машина, СБУ, прокуратура, суды, неправительственные организации работают на искоренение русского языка (обобщенно), искривление исторической памяти, не гнушаясь репрессивных методов. Причем на деньги, заработанные этими гражданами". (автор Awaken-7, форум газети "2000"), активно забивають усі форуми апокаліптичними віщуваннями на зразок:

"Сегодня гуманитарная сфера - это глобальная государственная проблема. Была допущена грубейшая ошибка, когда эту сферу отдали в руки оранжевой власти. Мы подошли к черте, за которой процесс оболванивания наших детей может стать необратимым. Эта проблема неоднократно поднималась в "2000", и уже давно понятны ужасающие последствия доктрины галичанского национализма" (автор Keys, форум газети "2000"). Командою "фас" для войовничих пенсіонерів слугують словосполучення "українська мова" чи "українська держава", хоч де б ці слова з'явились - у науковій, газетній чи кулінарній статті. Прочитали "українська мова" і сміливо, безкомпромісно під псевдонімами (про всяк випадок) починають старанно знищувати "укрaинских плохих националистов", та так старанно, що націоналістам уже й ліньки відгавкуватися від надокучливих старичків. Та Бог з ними, з нашими громадсько-активними пенсіонерами, хай пишуть, у нас же демократія, між іншим, значною мірою завдячуючи "оранжевой власти".

А от коли до такої науковоподібної історичної дискусії підключаються викладачі, журналісти, то стає сумно, що антидержавницькі настрої, як ракова пухлина, стрімко поширюються в середовищі української інтелектуальної еліти - лікарів, учителів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців, знищуючи останні наші сподівання на хороші державні лікарні, садки, школи, університети. Луганський викладач Віктор Жирнов пише: "Жалуются преподаватели украинского языка в Луганске: устали от языковых экспериментов. Почему Западная Украина навязывает свой язык, разбавленный литовским, немецким, венгерским, польским, выдавая его за государственный язык страны?! Создали "священную корову" под названием "украинский язык", который правильнее назвать галицким. Почему вся Украина - русскоязычная и украиноязычная - должна говорить и думать на галицком?" (газета "2000", № 8 (450).

Щоб відповісти на цей крик душі луганського педагога, спочатку наведу декілька цитат із праць авторитетного і знаного українського історика, який почав писати свої книги в ті часи, коли ще і в природі не існувало українського буржуазного націоналізму, а більшість бандерівців ще не з'явилися на світ Божий. Принагідно хочу заспокоїти пильних старичків-істориків і уберегти свій форум від навали філологічно-історичного словесного непотребу. У 1924 році цей історик став академіком радянської ВУАН. Ім'я цього видатного українця - Михайло Грушевський.

У своїй фундаментальній праці "Історія України-Руси" академік Грушевський пише: "З лінгвістичного погляду трактується він (український народ. - Авт.) як східно-словянська галузь індоєвропейської язикової родини. Та ця язикова спільність лише одна сторона його етнографічної фізіономії. Язикова спільність покриває собою той досить ріжномастний конґльомерат, що протягом тисячоліть під рівними впливами - в переважній більшости вповнії недовідомими нам, формувався в ту етнічну ґрупу, з якої розвинулася українська народність, її фізичний тип, мішаний, як і у іньших європейських народів, відкриває, або ліпше сказати - натякає на довгий процес метисації, мішання ріжних рас, котрим був вироблений нинішній етнічний тип. Зовсім виразно відріжняється в нім і тепер тип ясний і темний, а хоч тепер панує тип короткоголовий, то у старім археольоґічнім матеріалі, перших віків по розселенню, виступає поруч короткоголового сильно зазначений довгоголовий тип, як побачимо низше. Уже в моменті розселення українська була продуктом довгого мішання народностей і рас".

Прошу вибачення, що втомив шановного читача такою довгою цитатою із малозрозумілими призабутими словами. Отже, перефразовуючи слова академіка Грушевського, можна стверджувати, що українці в результаті глобальних і довготривалих змішувань різних народів і народностей як нація не мають якихось специфічних генетичних ознак, генетичних варіацій, за якими можна відрізнити "істинного" українця від "неістинного". Для українського населення поняття національности не варто пов'язувати з генетичною ідентичністю, що передається від батька до сина в практично незмінному стані. Загальновідомо, що титульна російська нація - це фінно-угри. Угро-фіннолог, історик і журналіст Ростислав Мартинюк писав: "Росіяни споріднені расово, цивілізовано та мовно з народами Японії, Кореї, Маньчжурії, Центрального Китаю. Найприкметнішою ознакою цього є фінно-угорські ієрогліфи. Ця писемність частково збереглася в ерзян, карелів. Уже цілком "русские" мешканці Володимирської та Ярославської губерній користувалися мерянським ієрогліфічним письмом навіть у часи Першої світової війни.

З'ясувалося це завдяки імперській військовій цензурі. Листи до родичів "мужички" писали "каракулями". Спеціальне розслідування встановило, що це "понти". Саме так називали своє письмо мешканці мерянських губерній Російської імперії. Уявляєте, як важко було росіянам у ХVІІ-ХVІІІ ст. засвоювати кирилицю - потрібно було змінювати ієрогліфічну свідомість на буквенну! Для росіян наша грамота тоді була по-справжньому "китайською". У сучасній російській мові кожне десяте російське слово має фінно-угорський корінь. Та й граматичні конструкції - того ж походження: "я маю", кажуть слов'яни; "у мене є", кажуть росіяни за фінно-угорською традицією. І коли ми говоримо сьогодні "йолки-палки", ми повторюємо мерянське "ех, життя" (йолус - життя). А пушкінського Балду пам'ятаєте? Це від мерянського "бол" - село.

Балда - значить "селюк" ("Україна молода", 11 травня 2002 року, с. 13). За оцінками пана Мартинюка, нині в Росії проживає близько п'ятдесяти мільйонів ослов'янених фінно-угрів. Титульна російська нація за расовими ознаками чітко вирізняється на фоні двох інших великих груп Російської Федерації - слов'янської українсько-білоруської і татарсько-монгольсько-кавказької, зокрема браком ферменту алкогольгідрогенази, що розщепляє спирт в організмі. Недарма у Фінляндії введено сухий закон. Раніше аналогічний закон існував і у Швеції.

Про всяк випадок хочу себе та пана Мартинюка уберегти від гніву пильних старичків-істориків і пропоную їм почитати, що пишуть з цього приводу російські засоби масової інформації: "В генах русских есть след финно-угров. Если бы президент России сдал анализ крови тартуским генетикам, то они в ее составе могли бы обнаружить характерный для балтийцев вариант Y-хромосомы. Русские, проживающие на Севере России, происходят от сменивших язык финно-угорских народов и в их геноме живет характерный для угро-финнов вариант Y-хромосомы, выяснили российские и эстонские ученые. Действительно ли на самом деле президент России Владимир Путин угро-финн? Если бы Путин сдал анализ крови тартуским генетикам, то, учитывая его фамилию, имеющую северорусские корни, с большой вероятностью можно было предположить, что у него наличествует характерный для угро-финнов вариант Y-хромосомы. Наличие этого варианта (так называемой гаплогруппы N3) в генах населения российского Севера выявил коллектив ученых России и Эстонии". Цікаво, а якщо Путін дійсно здасть аналіз крові, і у нього виявлять угро-фінський варіант Y-хромосоми, що тоді напише пан Жирнов? Очевидно, щось подібне до "создали "священную корову" под названием "русский язык", который правильнее назвать украинским. Почему вся Россия - угроязычная и финноязычная - должна говорить и думать на украинском?"

Повернімося в рідну Україну, де расового українця неможливо визначити за допомогою найсучаснішого молекулярно-генетичного аналізу крові, де новонародженого можна записати за расовим походженням українцем або поляком, литовцем або білорусом, або представником угро-фінської нації. Кому і що більше подобається. Продовжимо знайомитися з працею українського радянського академіка Грушевського: "Чи будемо називати українську мову язиком чи "нарічєм", однаково треба признати, що українські говори складаються в певну язикову цілість, яка в граничних говорах вправді зближається до сусідніх словянських мов - словацької, білоруської, великоруської, польської, але в тих діалектах, що становлять головну й характеристичну її масу, відріжняється від сих сусідніх і найбільш зближених словянських мов дуже замітно цілим рядом фонетичних, морфольоґічних і синтаксичних прикмет". Не має принципового значення те, якою мовою чи на якому діалекті ми говоримо на нашій державній території - галицькому, полтавському чи донецько-луганському.

Основне, мова - це перша серйозна ознака, "священна корова" (за Жирновим), якою ми вирізняємося як українці з-поміж своїх сусідів неукраїнців. Це так звана державна мова, яка дає змогу побудувати систему відносин "свій-чужий" між громадянами, що проживають на одній території, організувати нормальний державницький процес із будівництвом лікарень, доріг і дитячих садків. Принагідно хочу зазначити, що донеччани та луганчани не спілкуються російською мовою. Усе відбулося так, як і передбачав Грушевський: проживання на спільній території, активне змішування різних народів, рас, мов і звичаїв сталінськими новітніми демографами привело до утворення донецько-луганської народності, яка говорить на своєму донецькому наріччі і вперто не хоче говорити на "правильном русском языке", незважаючи на титанічні зусилля таких прекрасних педагогів, як пан Жирнов. Москвичі донеччан повально хохлами називають, ледве ті заходять у перший-ліпший продовольчий магазин, гекаючи, плутаючи "кульок" із "пакетом", "буханку" із "булкой хлеба". Що б написав пан Жирнов із цього приводу? Очевидно, щось на зразок такого: "Жалуются преподаватели донецкого языка во Львове: устали от языковых экспериментов. Почему Восточная Украина навязывает свой язык, разбавленный украинским, русским, выдавая его за государственный язык страны?! Создали "священную корову" под названием "донецкий язык", который правильнее назвать украинским. Почему вся Украина - русскоязычная и украиноязычная - должна говорить и думать на донецком?"

Свою статтю в тижневику "2000" "Когда дурь превращается в sчаstje..." Віктор Новицький починає такими словами: "Еще задолго до объявления независимости рыскали по славному граду Киеву дядьки в вышиванках, вскрывая опасные для Украины языковые происки северного соседа. И чего только не говорилось тогда в защиту "солов'їної та співучої", но заканчивалось одним и тем же: "Не буде мови - не буде нічого". Потому перво-наперво, как пырей с любимого огорода, не дающий произрастать полезным злакам (т.е. "рідній мові"), из обращения стали изгонять русский язык" (газета "2000", № 8 (450), 2009). Далі автор наводить декілька прикладів сучасного російського графіті в Києві: "А на деревянном настиле, по которому ходят люди, надпись еще интереснее: "Лена! Ты самая лудшая девушка на свете!" Я не поленился, опросил десяток гулявших по мосту юношей и девушек. Правильно ответили двое. Шестеро согласились с автором надписи. Еще двое "исправили": не "лудшая", а "лутшая".

отсюда



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх