,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


ХОЧУ РОЗПОВІСТИ…
  • 21 марта 2013 |
  • 13:03 |
  • нах... |
  • Просмотров: 826
  • |
  • Комментарии: 9
  • |
+20

Нам сьогодні намагаються вдовбати, що за радянських часів був занепад української культури. А я скажу інше: тоді був саме її розквіт. Я шість років співала в народному ансамблі бавовнопрядильної фабрики, яким керував заслужений діяч мистецтв України, завідуючий кафедрою музики Полтавського педагогічного університету, великий майстер української пісні Григорій Семенович Левченко. Навчав нас красивого співу, а ще високої моралі…

На початку 90-х один перед одним "демократи" вихвалялися, хто і що робив, щоб домогтися "незалежності" України. Зокрема, Левка Лук'яненка журналіст спитав, чи був він членом КПРС. Той відповів, що так, він був комуністом, але поступав у ряди КПРС не з ціллю зміцнювати, а розвалювати КПРС. А був він "штатним пропагандистом райкому партії"! Що він пропагував - залишається тільки здогадуватись. Ось такими людьми і творилася так звана сталінщина!

Я немало чула розповідей про звірства українських націоналістів. Деякий час жила на Полтавщині. Поряд жив сусід, у якого на потилиці була вирізана бандерівцями зірка. У руки цих катів він попав під час боїв. Так він і не прийшов до тями до кінця днів своїх… А додому повернувся дякуючи односельцю, який був у групі визволителів тих місць і там його пізнав.

Чула я і розповіді жінки, матір якої по-звірячому вбили бандерівці на очах у дітей за те, що її син воював у лавах Червоної Армії. А вчителька математики нам колись розповідала, що бандерівці вбили її подругу тільки за те, що вона навчала дітей "москальської мови"…

Хочу розповісти ще й про свого дядька. Перед війною його як тракториста-передовика відправили до Бессарабії - допомагати збирати хліб. Там його й застала клята війна. Два місяці ночами добирався додому. Як же він переживав, що не на фронті, разом із товаришами! А потім бігав пішки до райвійськкомату за 18 кілометрів, щоб його забрали на фронт.

Ні, не НКВД його на фронт посилав, сам рвався на передову. Дякуючи таким людям і була здобута Велика Перемога. Не націоналісти її здобували, що сьогодні вони так яро б'ють себе в груди…



Надія ПОТРЕБЕНКО
с. Олександрівка,
Кіровоградська обл.

http://kyiv-vestnik.com.ua/public_s3936.html



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх