,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Громадське телебачення: реальність чи міф для заробляння грошей?
0
Як політики, так і засоби масової інформації активно розпочали підготовку до виборів-2015. Вони працюють не лише з власною ідеологією, а й з аудиторією, шукають нові ніші. Одна з них – інтернет та соціальні мережі. Адже, за даними Інтернет асоціації України на кінець минулого року кількість регулярних користувачів мережі складала майже 20 мільйонів українців. До того ж, ефективність використання «фейсбуків» та «контактів» вже доведена – про це говорить досвід кольорових революцій, бунту російської опозиції та протестів в арабському світі. От і намагаються різноманітні політичні сили «освоїти» інтернет та його користувачів.

Право винахідників тут належить саме опозиціонерам, чий електорат є більш сучасним та «просунутим». Тим не менше, складається враження, що не лише кмітливі політикани, а й самі журналісти намагаються зайняти цю нішу, а згодом – підзаробити грошенят. Як інакше пояснити появу одразу чотирьох проектів – «Громадського ТБ», «Гром-ТВ», «Спільнобачення» та Громадського радіо.

«Громадське ТБ» як спадкоємець ТВі


Ідея «Громадського ТБ» з’явилася одразу ж після скандалу між власниками телеканалу ТВі. З десяток ображених журналістів відмовилися підкорятися новому керівництву та вирішили створити власний, незалежний проект. А оскільки залежність часто-густо є фінансовою, то й телебачення має бути громадським, тобто на кошти громадян. Планується, що проект буде фінансуватись через пересічних українців та гранти міжнародних структур(що все саме по собі викликав сумніви у об’єктивності). Як розповів один із засновників проекту Мустафа Найєм, вже є дуже багато пропозицій від різних організацій і фізичних осіб, в тому числі політиків: «Були і від політиків пропозиції. Але у будь-якому разі щоб не було, усі пропозиції будуть прозорими і усі фінансові стосунки будуть прозорими. Як і звітність, яка буде оприлюднюватися щорічно на сайті проекту». Виглядає не зовсім зрозумілим, якою буде незалежність, якщо спонсорами каналу стануть саме політики. Навряд чи вони заохочуватимуть критику у власний бік за власні ж кошти.

До речі, давно ходять чутки, що фінансуватиме діяльність незалежного Громадського буде американський багатій Джордж Сорос. А буквально на днях з’явилося підтвердження цьому – на офіційній сторінці проекту у Фейсбук опублікована інформація, що hromadske.tv отримало грант на підготовку бізнес-плану в розмірі $11 тис. від Міжнародного фонду «Відродження», засновником якого і є той самий Сорос.

В команді «Громадського ТБ» нині можна побачити таких відомих журналістів як Сергій Андрушко, Юлія Банкова, Роман Вінтонів, Дмитро Гнап, Наталія Гуменюк, Мустафа Найєм, Роман Скрипін, Анастасія Станко та Данило Яневський. В один голос вони запевняють, що мета їхнього проекту — експертно пояснити те, що відбувається в країні. «У нас у країні ніхто нічого не пояснює, у нас просто мовлять. Ми хочемо не висловлювати суб'єктивну точку зору того чи іншого журналіста, а брати коментарі в експертів, яких ви, можливо, ніколи не побачите на ТБ», — каже Мустафа Найєм.

«Спільнобачення» за 1 гривню на день

На відміну від Мустафи Найєма, творці «Спільнобачення» вірять у платоспроможність інтернет-аудиторії. «Одна гривня на день — цілком можлива абонплата. Це стимулюватиме нас робити хороший контент. До того ж таким чином ми отримаємо гарантованого глядача. «Спільнобачення» пропонуватиме контент на вибір. Ми пропонуватимемо три теми, і люди рейтинговим голосуванням обиратимуть ту, яку хочуть дивитися. Ми спробуємо розворушити нашу публіку», — пояснює одна з засновників проекту Богдана Бабич. Водночас її колега Світлана Тараненко трохи завищує планку для спонсорів: «Мінімальна сума $100 на рік, що складає 67 гривень на місяць». Як би там не було, важко уявити, що назбирається достатня кількість українців, які свідомо фінансуватимуть роботу журналістів, щоб почути саме те, за що вони заплатили.

До спільнокоманди окрім Світлани Тараненко та Богдани Бабич увійшли віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Валерій Пекар та продюсер Ліна Клебанова. За їхніми словами, проект має бути не лише окремим каналом, а своєрідною медіаплатформою для вирішення суспільних проблем. «ЗМІ зараз говорять, кричать, показують викривальні сюжети — і всі мовчать. Тому не достатньо просто зробити телебачення з проблемною картинкою, потрібно ще активувати суспільство. Тому спільнодія — це спроба залучення громадських активістів та громадських організацій до спільного вирішення питань», — наголошує Богдана Бабич.

«ГромТВ» для Мельниченка


В свою чергу інтернет-телебачення «ГромТВ» вже знайшло кошти на свій запуск. Одна з його засновників Ірма Крат в інтерв’ю «Телекритиці» особисто зізналася в тому, що гроші на проект, 100 тисяч доларів, їй дав Микола Мельниченко. Однак, дивлячись на неадекватність згаданої жіночки (не кожен собі дозволить облити помиями мера Ніжина), не дивно, що згодом їм вдалося «кинути» майора міліції. Та традиції лишилися – ходять чутки, що нині «ГромТВ» активно співпрацює з силовими структурами. Хоча на сайті проекту окремий розділ для спонсорів рекламує взаємовигідне співробітництво. Тож, говорити про об’єктивність і прозорість тут точно не варто.

Серед учасників проекту також називають журналістів-розслідувальників і правозахисників Андрія Павловського, Василя Крутчака та Богдана Хмельницького. Останній активно засвітився на темі Врадієвської ходи – його звинувачували у провокаціях та продажності.

Як би там не було, за форматом «ГромТВ» кардинально відрізняється від інших інтернет-телепроектів, оскільки має більш вузьку нішу: викривальні розслідування. «Звичайне телебачення загнало людей у певний формат — що є так, і інакше бути не може, але це неправда. Ми хочемо все називати своїм ім'ям», — стверджує Василь Крутчак.

Громадське радіо: чесно, ретельно і збалансовано

Таким же громадським, але не телевізійним обіцяє стати і «Громадське радіо», що має намір стартувати разом з «Громадським телебаченням». Проект вже існував в Україні в 2002—2005 роках в інтернеті та на хвилях «Радіо Ера». Тепер же засновники планують працювати в інтернеті, хоча і шукатимуть партнерів серед FM-станцій. Неформальним лідером радіо називають Андрія Куликова. Серед ключових співробітників можна побачити Вахтанга Кіпіані, Наталю Соколенко, Кирила Лукеренка, Сергія Андрушко та інших.

Засновники стверджують, що Громадське радіо буде класичним розмовним радіо, де висвітлюватимуться «головні питання сьогодення та обговорюватимуться з усім українським народом». “Громадське радіо” бере на себе зобов'язання бути максимально незалежним від влади, політиків і власників мас-медіа. Щоби створювати для вас, своїх слухачів картину подій, не спотворену свідомо на догоду іншому інтересу, ніж ретельне, структуроване і максимально повне інформування», – пише у своєму блозі Лукеренко. Втім, за рахунок чого радіо існуватиме та працюватимуть журналісти, невідомо.

Хто буде у фаворі?

Всі згадані персони дійсно є професійними журналістами з величезним досвідом роботи. Втім, чи не кожен з них, незважаючи на заклики та обіцянки бути незалежним і прозорим, симпатизує опозиційним політикам, а дехто й відкрито працював на опозицію. Частенько можна побачити Мустафу Найєма, Наталю Соколенко, Богдана Хмельницького та інших на заходах проти «злочинної влади». Це лише професійна діяльність, скажете ви і матимете рацію. Однак, ймовірно, що всі їхні статті та судження зводитимуться до критики діючого режиму та підбурення опозиції до більш рішучих дій. Очевидним це стане за півтора-два роки, коли Україна житиме президентськими виборами.

Наш прогноз: тоді ці медіа-проекти в силу своєї редакційної політики активно «з’їдуть» у бік опозиції та будуть просто опонувати владі. А оскільки «закон є закон», то і зароблятимуть на цьому чималі гроші. Тим паче спонсорство, яке прописано у програмі кожного проекту, навряд чи хтось відмінить, особливо політичне.

І кожен з перерахованих проектів об’єднує не лише бажання бути незалежними та об’єктивними, а й власний скелет у шафі.

Шкода, однак напередодні виборів президента ми знову почуємо виправдання, чому ж в Україні так і не вдалося створити по-справжньому незалежне ТБ.


Юрій Діденко



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх