,


Наш опрос
Как поступить с Трибуном SERGANT888?
Забанить нах...
Лишить права комментировать
Пусть живёт-мне он не мешает


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Життя з Путіним – знову. Захід займає жорсткішу позицію стосовно Росії - і недаремно
  • 17 июня 2012 |
  • 19:06 |
  • Alive |
  • Просмотров: 1059
  • |
  • Комментарии: 6
  • |
-22
Коли Обама прийшов до влади, його адміністрація говорила про «перезавантаження» відносин з Росією. Такий новий більш дружній підхід не забарився з позитивними результатами. Так, Америці вдалося обговорити і ратифікувати угоду про скорочення наступальних стратегічних озброєнь. Він підштовхнув Росію до дещо конструктивнішого сприйняття ядерних амбіцій Ірану, а ще забезпечив вступ Росії до СОТ. Як і у випадку з Китаєм десять років тому, членство у СОТ має спонукати Росію до більш відкритої і чесної конкуренції на світових ринках і ретельнішого дотримання міжнародних правил торгівлі.

Але перезавантаження частково ґрунтувалося на двох нездійснених сподіваннях. Одне полягало в тому, що Дмітрій Мєдвєдєв, якому Путін у 2008 році «позичив» президентське крісло на один термін, справді керуватиме країною, а інше в тому, що його уряд демонструватиме ліберальні та прозахідні настрої. Сподівання ці розвіялися, коли у вересні минулого року Путін відсунув Мєдвєдєва, аби самому повернутися до Кремля, а також після фальсифікації виборів, наступу на протестувальників у Москві та нової стратегії «проти».

Відтак повністю розривати відносини з Росією не слід. Необхідно продовжувати конструктивну співпрацю на економічному фронті. Оскільки ціни на нафту падають, міцніші економічні зв’язки з Заходом могли б сприяти становленню в Росії бізнес-середовища, яке відчуває необхідність більшої лібералізації, аби забезпечити подальше зростання економіки. Захід, безперечно, має розглядати можливість запровадження адекватного візового режиму для російських бізнесменів (правила в’їзду до Британії для них, наприклад, невиправдано суворі). Мають зникнути й інші пережитки часів холодної війни, такі як поправка Джексона-Веніка щодо обмеження торгівлі з країнами соціалістичного блоку. І чому б не потішити Путіна, ласого на такі дрібниці, перспективою вступу Росії до ОЕСР, клубу заможних країн? Або угодою про зону вільної торгівлі з ЄС?

Але варто не тільки підтримувати економічну співпрацю, а й засуджувати путінську неліберальну автократію. Обама має різко критикувати недотримання в Росії прав людини і демократичних цінностей. Західні посли не повинні уникати спілкування з опозиційними протестувальниками в Москві, тільки тому що це не подобається Кремлю.

Захід має зайняти жорстку позицію і в зовнішній політиці. Росії не можна дозволяти блокувати плани Америки щодо протиракетної оборони в Європі. Крім того, слід перестати зважати на постійне блокування Путіним резолюцій Ради Безпеки ООН, що дозволяють інтервенцію в Сирії, як нездоланну перешкоду для дій. Лідери Великої двадцятки мають докласти всіх зусиль, аби присоромити Путіна за підтримку Ассада. Цього тижня показово жорстко виступила держсекретар США Гіллірі Клінтон, засудивши продаж Росією зброї до Сирії.

Війна з корупцією, війна з її причинами

Путін поважає жорстку силу, а не слабкість. Саме нею варто послуговуватися, коли йдеться про взагалі неприйнятну поведінку його уряду, зокрема ув’язнення колишнього очільника нафтової компанії «Юкос» Міхаїла Ходорковского, вбивство Сєрґєя Маґнітского – адвоката іноземного інвестора Вільяма Браудера, чи колишнього працівника спецслужб Алєксандра Літвінєнка в Лондоні. У таких випадках слід ідентифікувати людей, причетних до злочинів, і відмовляти їм у видачі візи та заморожувати їх активи, як пропонує закон про «список Маґнітского», а також боротися з відмиванням коштів через західні фінансові центри. Росію не треба ізолювати, але ставитися до неї слід так само, як до інших автократичних і корумпованих держав.
Путін культивує образ популярного та обожнюваного в народі сильного лідера, але хвиля протестів з дня його повернення до Кремля свідчить про його слабкість і втрату підтримки. Фундамент його могутності потроху розсипається. Оптимальною відповіддю на такий розвиток подій є економічна співпраця з Заходом у поєднанні з жорсткою критикою зловживання демократією і правами людини в Росії та закордоном.

My Webpage
Отредактировал irenasem (17 июня 2012)

-->


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх