,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Китай і СОТ – десятилітня історія успіху
  • 15 декабря 2011 |
  • 14:12 |
  • brauerei |
  • Просмотров: 1411
  • |
  • Комментарии: 8
  • |
-3
Ще 1986-го року Китай подав заявку на членство в GATT - попередниці Світової організації торгівлі (СОТ). Однак великої підтримки тоді не здобув, тому Пекін припинив подальші зусилля. Лише 1998-го року тодішній прем'єр-міністр Чжу Жунцзи дав справі новий поштовх. Країна тоді боролася з великими економічними проблемами, стагнація реформ загрожувала лише ускладненням ситуації. «Було дуже багато реформ, які потрібно було здійснювати, але це не вдавалося», - відзначає Доріс Фішер з Німецького інституту з політики розвитку. Своєю сміливою ініціативою Чжу Жунцзи намагався знайти зовнішню силу. «Ми повинні здійснювати ці реформи, оскільки СОТ вимагає. І це надало всьому зовсім іншу динаміку», - пояснює Фішер.

Специфіка Китаю полягає в тому, що країна володіє величезними резервами дешевої робочої сили. Ще тоді американців та європейців непокоїло, що світові ринки може завалити китайською продукцією. Вони вимагали від Пекіна гарантій та поступок. Йшлося про певні можливості втручання, каже Рольф Лангхаммер, віце-президент Кільського інституту світової економіки (IfW). Все це призвело до того, що тоді можна було сказати: «Це дуже важливий та великий постачальник. Але ми теж хочемо доступу до китайського ринку, а для цього нам потрібне членство Китаю в СОТ», - зазначає Лангхаммер.

11 грудня 2001-го року Китай став 142 членом СОТ. «Ми заплатили високу ціну за вступ», - згадує міністр з питань торгівлі Чен Демінг. Насамперед йдеться про адаптаційний тиск, що стосувався переважно китайських селян та багатьох працівників слабких державних підприємств.

Більшість китайців виграли

«У підсумку Китай з усім добре впорався. Виникла надзвичайна динаміка зростання в інших галузях», - зауважує Доріс Фішер. Армія заробітчан хлинула в міста, щоб знайти роботу в приватному секторі. Крім того, є ще дві групи населення, котрі однозначно виграли від вступу Китаю до СОТ, переконаний Рольф Лангхаммер. «Споживачі, які мали зиск від низьких цін. Це дуже позитивно, якщо враховувати те, що Китай загалом мав більшу схильність до інфляції, ніж інші країни». Також, за його словами, це стосується переробників продукції, яка імпортувалася.

Пекін виконав свої обіцянки, знизивши мита на імпортну продукцію. «Ми тоді зменшили мита в середньому з 15,3% до 9,8%, відкрили сотні галузей для закордонних постачальників, ухвалили понад три тисячі законів та інструкцій», - резюмує міністр з питань торгівлі Чен Демінг. Зокрема, йшлося і про закон про захист інтелектуальної власності. Успіхи в цій сфері є, переконаний експерт Лангхаммер. Інакше виглядають справи у сфері боротьби з демпінгом. Пекіну доводиться відбиватися від численних скарг, антидемпінгових розслідувань і штрафного мита. «Той факт, що Китай нині використовує інструменти СОТ для захисту власних інтересів, це неймовірний успіх», - вважає боннський експерт Доріс Фішер.

У суперечці з ЄС щодо штрафного мита на китайське взуття та гвинти СОТ двічі ставала на бік Пекіна. Однак на початку 2011 року Китай зазнав поразки. Квоти на експорт, запроваджені Пекіном для деяких видів сировини, якої обмаль, суперечать міжнародній угоді про торгівлю, вирішив Арбітражний суд у Женеві. Скаржниками тоді виступили ЄС, США та Мексика.

Економічний розквіт

Але китайська історія відносин з СОТ не зводиться лише до потоку скарг та зустрічних звинувачень. Вступ до цієї організації десять років тому уможливив країні економічний бум. З 2002 до 2008 року показник зростання китайської економіки становив у середньому 11,4% на рік. Станом на 2000 рік Китай був сьомим завбільшки експортером у світі та восьмим імпортером. Торік китайці стали чемпіонами світу з експорту та віце-чемпіонами з імпорту.

Китайська частка в світовій торгівлі з часу вступу до СОТ збільшилася втричі, сягнувши 10,4%. Найбільший ринок зростання в світі за останні десять років залучив понад 700 мільярдів доларів прямих інвестицій. Іноземні підприємці відкрили в Китаї більше 1400 дослідницьких центрів. «Одержані в нас прибутки допомогли їхнім материнським компаніям вистояти під час фінансової кризи», - підбиває підсумки китайський міністр з питань торгівлі.

Автор: Жанг Дангонг



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх