,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Обзор 17 березня 2017
-2
Дід давно не писав, бо времені не було, хоча дуже кортіло – тиждень таки видався яскравий і насичений, хотя театральний сезон лише починається. Правда деякі актори грають якось ізлішнє серйозно, але це від неопитності. Ця вистава має гратися як фарс і буфонада, а не як висока трагедія. Через те трагічні ноти, які брали деякі з начинающих майстрів сцени, лунали нєсколько фальшиво, псуючи в глядачів загальне приємне враження від постановки.

Дідусь одразу попереджає, що я не фанат акторського мистецтва жодного з наших теперішніх артистів. Взагалі, в мене до всіх без виключення політиків ставлення чисто утилітарне і єслі вони не придатні для чогось корисного, то принаймні посміяться над ними нам ніхто заборонити не може. Ітак.

Ага... каву-чай заварили? Ну й чудово. Тепер можемо зручно відкинутися на спинки крісел і пройтися по головних подіях тижня. Шо ми імеєм? Ми імеєм хунту, котора керуючись лункими заповідями Отто фон Бісмарка, щиро полагає, що народу не варто знати як робляться дві речі – сосиски і велика політика. І тому хунта, преспокійно сховавшись за широку спину Бісмарка, постійно шото там мутить за лаштунками, публіка в залі переглядаєтся, но нічого понять не може. І виникають різні нехароші підозри. Тим більше, шо представники хунти час від часу виходять на сцену і загадочно витираючи уста від чогось смачного, розказують залу, шо времена тяжолі, треба згуртуватися, зберігати спокій і всьо такоє прочеє.

Тим часом, група заінтригованих глядачів, подозревая неладноє, пробралася за лаштунки і таки застукала коло пожарного входу хунту, котора відрами носить уголь. Шо за уголь? Оказалося з ОРДЛО. Ага! Зрада! – радісно перезирнулися глядачі і устроїли чергування на воротах, шоб поймать хунту з полічним. З гримуборної тим часом вийшли покурити клоуни, которі побачили чергуючих на воротах граждан і сообразили, шо це прекрасний сюжет для чергової буфонади. Бо дирекція цирку веде себе по-свинськи і ставиться до гордих клоунів, як до шутів горохових. “От ми їм щас покажем!” – змовницьки перезирнулися клоуни і повдягали камуфляжі.

На сцені тим часом ішов трагіфарс “Судьба Насірова ілі Медицина тут безсильна”, розрахована в основному на західного телеглядача, з якого режисери усілєнно видавлювали фінансову сльозу, натужно переконуючи МВФ, шо боротьба з корупцією іде серйозна й безкомпромісна. Українська публіка в залі, однако, кожну репліку акторів зустрічала дружним реготом, ламаючи задум постановників і справа вже йшла до гнилих помідорів, аж тут на сцену з лементом вискочили клоуни в камуфляжі. Укутаного плєдом Насірова нємедлєнно відвезли на каталці за лаштунки, звільнивши сцену для клоунів, які картино дриґаючи ногами і розмахуючи руками розіграли сценку “Одним махом сімох побивахом”. Публіка збадьорилася, почулися свист і несміливі аплодисменти.

Дирекція цирку тим часом уважно спостерігала за кривляннями клоунів, судорожно соображая як поступити. Ізначально планувалося, шо після сценки до мікрофону вийде улибающийся конферансьє, подякує акторам, і оголосить, шо все це була шутка йумора, а глядачам пропонується переглянути продовження детективного серіалу “Пригоди сміттєвозів у степах України”. Але прислухавшись, шо зал якось слішком погрозливо гуде, Порох на ходу змінив рішення і постукавши у мікрофон пальцем, прокашлявся й обіженим тенором оголосив, шо дирекція цирку, ідучи назустріч побажанням глядачів, припиняє програму “Уголь в обмін на кодітєрські іздєлія”. Але пеняйте потім на себе! Зал зустрів це оголошення обуреним тупотом ніг, оплесками, веселим заливистим реготом, прокльонами, свистом та безсвязним белькотінням підсажених у зал порохоботів. Розгублений вигляд яких у ту мить був откровенно жалкий.

Тим часом нєкая Йуля, котора досі наївно полагає, шо все ще находиться в амплуа інженю, мотнулася в Америку, шоб улучить момент і попастися на глаза Трампу. Це їй вдалося коли Трамп пробігав повз неї у касці й бронєжілєті та ухилявся від прицельного снайперського огня, який хладнокровно ведуть по ньому головні редактори солідних американських ізданій по наводці разведслужб США. Побачивши, шо Трамп плюхнувся у воронку рядом, Йуля кокетліво помахала йому ладошкою і гукнула “Хеллоу!”. Нєсколько контужений Трамп тряхнув головою, збиваючи з каски ком’я глини й не глядя на Йулю автоматично буркнув “Хай”. Та, улучивши момент, рвонув перебежками далі, до входа в бліжайший бункер. Йуля, поправивши йубку, повернулася в Київ і бодрой, слєгка вихляющей походкой пройшлася над сценою по канату, загадочно улибаясь, та намекаючи всім і кожному, шо вона в Америці все порішала, Трамп її кандідатуру на должность директриси українського шапіто одобрив, Пороху хана.

Її усілія, однако, оказалися напрасні, цирк на дроті остався глядачами непомічений, бо на сцену знову вискочили клоуни в камуфляжі. Которі гупаючи об підлогу обутими в берци ногами і сосредоточено танцючи канкан пообіцяли, шо в наступних серіях вони виступатимуть тільки гуртом, всім ансамблем. Ще й озброяться ядєрним оружієм та помісною церквою і покажуть всім такоє... Шо іменно вони покажуть, клоуни ще не придумали, бо в них времені не було, та й фантазія уже іссякла.

І коли втомлені клоуни перестали дригати ногами та кланяючись зникли за лаштунками, у встановившійся тиші раптом почулися приглушені стони, плач і стєнанія. Опитні театрали понімающе улибнулися і в один голос утверждають, шо то Ахметов. Которого Порох нєжно зажав коло пожарного щита і методично превращає в тєрпілу.

І точно,одразу після цього глядачам почали роздавати наспіх надруковані зміни до лібретто, мета яких неопровержимо запевнити публіку, шо припинення торговлі з ОРДЛО означає втрату українських підприємств, які платили податки в бюджет України і блокада – це закриття заводів, скорочення робочих місць, удар серпом по фінансовій спроможності України. І вообще - насувається полний коллапс в полном соответствії з прогнозами Захарченка, який ще 1 марта утверждав, шо Україні осталося жити якихось 60 днів. Значить осталося ще 43 дні, а у всьому винуваті клоуни і публіка в залі. Котора проявила блізорукость і преступне непоніманіє, шо програма “Уголь в обмін на кондітєрські іздєлія” була організована для нас же, дурачків неблагодарних.

Такі об’яснєнія не зустрічають в залі одобренія, глядачі вирішили, шо це наспіх вигадана отмазка. І указують хунті, шо єслі це так, то нєфіг було брехати, треба було сразу все чесно пояснити. Бо маленька брехня породжує велику недовіру і нема чого тепер хунті обіжаться.

Водночас, єдінства мнєній у залі нема, зрітєлі в бельєтажі глубокомислєнно блискають театральними біноклями і виносять непопулярне в гальорці суждєніє, що все це – тонко продумана і розіграна главрежем Порохом хитромудра п’єса. Мета якої, як це не смішно звучить, деолігархізація України. І аналітіки в бельєтажі загинають пухлі пальці – Коломойський всьо, Фірташ всьо, Ахметов скоро всьо, остальні олігархи торохтять зубами і дивляться на Пороха з німим ужасом. При чому як тонко розіграно – захоплено цокають язиками бельєтажні експерти – Ахметова роздягають, но він уверен, шо Порох за нього стоїть горою, тільки вот обстоятєльства сільнєє. Крім того, бельєтаж туда же присовокупляє філігранну роботу хунти по виходу України з-під енергозавісімості! Бо не случайно ж клоунів для блокування ОРДЛО випустили не в листопаді, напередодні зими. А в березні, коли зима пройдена, нужди в углє більше нема. “Віртуозная ігра” - , довольно кивають головами в бельєтажі і дивляться на Пороха з нескриваємим уваженієм.

Дід не такий умний, як аналітіки в бельєтажі, тому висловить свою сільську думку – це велике щастя хунти, шо виразниками об’єктивно існуючого в суспільстві невдоволення, виступають відверті клоуни і фріки. І нада віддать Пороху должне – він таки сообразив, шо клоуни клоунами, але ж зал погрозливо гуде. Тому, хоть і з недовольним видом, але пішов на уступку. Но це не означає, шо хунта – цяця. Була б хунта цяця, то вона б давно пояснила людям, шо от такі діла, мусимо забезпечити ТЕЦи вугіллям і вугілля будемо брати в ОРДЛО, бо нема іншого виходу. І якби це робилося прозоро та відкрито, то невдоволених би було багато. Але не стільки як зараз. Так шо фейковий цитатник Бісмарка хунта може спалити в ТЕЦі, як повний непотріб.

Крім того, питання з блокуванням ОРДЛО – лише вершина айсберга. Бо на несподіване й неприємне відкриття про торгівлю з сєпарами в людей наклалися одразу і біль за жертвами, які щодня несе Україна на фронті, і розчарування від невиконаних хунтою обіцянок, і картина того, що хунта замість роботи займається натхненним мордобоєм із усякими Коломойськими, Сєнями, Садовими, Саакашвілі, Йулями і ще бозна з ким. Вдаючи (а може й щиро вірячи), що прищучуючи чергового політичного опонента чи конкурента хунта займається політичним процесом. Ні, шановна, хунто. Політичний процес – це управління державою на благо народу. А не склоки на печерських пагорбах і поза ними.

В хунти взагалі якась дурацька хронічна звичка повідомляти про важливі для народу події между дєлом і постфактум. Як наприклад про націоналізацію Приватбанку, коли всю країну кілька днів теліпало. Зате про такі суперважливі новини, як вартість і розмір квартири в якогось невдобного народного діпутата та які в нього взаємини з дружиною нам регулярно і завчасно повідомляють, турбуючись, щоб ми ту новину навіть випадково не пропустили.

Лічно мені такі новини нецікаві. Людям важливіше знати, що і як хунта робить з ОРДЛО. І Армії це знати важливо, і добробатам. І навіть тим поліцейським, які змушені тримати оборону від навіжених діпутатів теж інтєресно довідатися – для чого вони мають терпіти наругу і знущання? Невже лише тому, що якісь олігархи десь там гроші не поділили?

Ось то нємногоє, шо дід має сказать относітєльно проісходящого на сцені, принаймні, те, що мені видно. Хоча цілком допускаю, шо я чогось не бачу, бо сиджу від сцени далеко, а за лаштунки заглядати й не збираюся.

Бо чесно вам скажу, друзі, від теперішніх політиків я ніяких проривів не чекаю. Задача хунти була не допустити розвалу країни, дати народу перевести подих і огледітися. З цією задачею хунта худо-бідно впоралася, але на більше вони скоріше за все не спроможні. І вже тим паче на конструктивну созідатєльну роботу не здатні їхні опоненти. Ніхто з них. І мені оті клоуни та фріки взагалі нецікаві, бо що би вони не робили, нічого крім галасу в пресі добитися не спроможні. Зараз період деструкторів, на сцені гарцюють дєятєлі, які вміють лише громити і ламати. Нічого створити вони від природи не здатні і вимагати від них того було б наївно.

В діда сподівання хіба що на наступний політичний цикл, мають же нарешті прийти конструктивні люди, які будуть будувати, а не руйнувати. І тут я маю свій маркер –сучасні швидкісні автобани. Я їх замовляв у хунти три роки тому, але хунта мене не почула, бо зайнята більш важливими справами. Окей. Все одно дід чесно сплачує всі податки, заправляє машину бензином і сплатив уже дорожнього збору на дуже пристойну суму. І разом зі мною платять кілька мільйонів українських водіїв, яких теж дуже хвилює питання – шо там із дорогами?

Проте цих голосів не чути. Зате голосно лунають лише голоси, які вимагають від хунти запровадження воєнного стану. І ніхто з тих требувальщиків не задумується, що якби в країні було воєнне положення, то вони би до блок-посту ближче, ніж на 150 метрів і не підійшли. А ми би зараз і з ними прощалися, намагаючись згадати про них щось хороше.

Тому можливо справа в тому, щоб правильно формулювати вимоги? Лічно мені потрібне не воєнне положення. Бо в такій країні, як Україна, перехід на воєнне положення означало б лише появу купи незручностей та обмежень, від яких страждали б рядові громадяни. І в плані свободи слова, і в плані пересування, та ще в купі різних планів – державу хлібом не годуй, а дай можливість вигадати якісь інструкції, обмеження, комендатські години, патрулі і перевірки, які поступово перетворюються на станціонарні пункти збирання хабарів, яке лише ускладнить життя рядових громадян. Дідові потрібні не додаткові трудності, мені потрібні хороші дороги. Бажано – автобани. І вони обов’язково будуть.

Пока тут дід по-стариковськи моралізаторствує, через сцену урочисто провезли вишеньку на торті – сто мільйонів гривень. То викуп за бідного Насірова, якого випускають відпочити до наступної серії – коли прийде пора получать черговий транш від МВФ. Ну шо ж, ще один мільярд доларів за прілічно поюзаного Насірова хунта вже не вициганить, але може хоть шось. Втім, чиновників з непоганими акторськими даними в нас і без Насірова чимало, будемо сподіватися, шо хунта придумає, як їх убедітєльнєє подать в нових серіях лєдєнящого кров серіалу “Файтінг каррапшн ін Юкрейн”.

Тим часом, у сусідньому балагані, над яким рекламними неоновими лампочками миготить напис “Цирк дядюшкі Хуйла”, аншлагу не наблюдається, даже самовіддане кривляння якоїсь женщини з мироточащим бюстом касовим успехом у публіки не обернулося. І роздача направо-наліво паспортів з двоглавим орлом глядачів не прівлєкає, в очередь до російського балагану ніхто особо не вистраюється. Хуйлу откровенно обідно.

Єсть там, правда, один режисьорський замисєл об’явить балаган монархією і устроїть прямо на арені торжественне коронування Хуйла з присовокуплєнієм до його імені титулу царь-амператор. Кримський пудєль Аксьонов, якого ось-сь мають уволити і отобрати в нього сахарну косточку, рішив іспользовать ці слухи в своїх кар’єрних інтєресах. Та приноровившись, коли Хуйло обернувся до нього спиною, верноподданічеськи припав до його мохнатой промежності. Почулося приглушене чавкання, шо от би було харашо, єслі би Хуйло став монархом. Слова Аксьонова, однако, прозвучало настільки нє ко времені, шо многим даже в Кремлі стало якось невдобно. І навіть шут Піськов почервонів та подивився на облізлого кримського пудєля с нескриваємим омерзєнієм.

Водночас Хуйло давно вже поняв, шо ЛДНР тяжким бременєм повис на його шиї і втюхать її в Україну обратно не получилося. Розова мечта Суркова, шоб під куполом Верховного Шапіто України, помимо тамошніх клоунів, розгулювали ще й Моторола і Ґіві не осуществилася по причині єстєственной убилі послєдніх і шо тепер робити, совершенно неясно. Приходиться брати ЛДНР на содєржаніє і пакостить Україні іншими способами. І в цей час на українській сцені і розігралася реприза з розгромом в центрі Києва російських банків, Хуйло застиг в німом восхіщенії: значить скоро Майдан, розвал, колапс, хунта в еміґрації, Парасюк з битою громить магазіни “Рошен”, бізнес розбігається, Запад отворачується, Україна падає на коліна і просить у Хуйла пробачення.

Пока Хуйло в очередний раз багатіє думкою, пакостить Хуйлу якраз притомна Україна. Яка дуже воврем’я започаткувала процес в Гаазі і судячи з усього це лише початок. Питання малазійського боїнга зараз розглядається активніше, тут Кремль уже дав слабину і адвокати РФ вже не дуже отріцають причасность російського Бука до катастрофи. – Ага, - сказали слєдоватєлі і начали давить на російських адвокатів сильніше. Тут же збадьорилися поляки, которі тоже впевнені, шо і їхній президентський літак під Смоленськом не просто так впав. В общем, треба би госдурі РФ поспішити і дарувати титул імператора Хуйлу пока не началося. Імператори на скам'ї подсудімих в Гаазі ще не сиділи, було б прикольно.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених, всіляко підтримуємо Армію і спонукаємо нормальних людей іти в політику.

Та слєдім, щоб віздж був порядок. А не то, шо січас ☺
My Webpage

-->


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх