,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Текст виступу Ігоря Швайки на сесії Харківської облради під час розгляду питання про погодження видобутку сланцевого газу в краї
  • 17 января 2013 |
  • 20:01 |
  • Batman |
  • Просмотров: 684
  • |
  • Комментарии: 9
  • |
-7
Уряд України планує розпочати видобування сланцевого газу. Водночас, на відміну від європейських країн, урядовці намагаються йти шляхом силового продавлювання рішення, без урахування думки місцевих громад, їхніх представницьких органів, а також ігнорують застереження науковців-екологів та переважної більшості природоохоронних громадських організацій.

На думку експертів, екологічні ризики від видобування сланцевого газу з використанням технології гідророзриву (hydrofracking) є значними у близькій і загрозливими – у довгостроковій перспективі.

Технологія гідророзриву передбачає створення системи свердловин (8-15 на 1 км2). Спочатку відбувається вертикальне буріння, далі свердловину бурять відповідно до нахилу пласта. Після закінчення у свердловину під величезним тиском (до 1500 атм.) закачують технологічний розчин – суміш води, піску та хімічних речовин, що спричиняє гідророзрив (утворення великої кількості тріщин) пласта та вивільнення газу.

Після зниження тиску більша частина води з утворених тріщин піднімається на поверхню, а пісок, не даючи тріщинам закриватися, забезпечує витік газу. Як свідчить практика, у зоні гідророзриву залишається 10-20 % початкового об'єму технологічних розчинів.

Основними екологічними загрозами та недоліками розвідки й видобування сланцевого газу є:

1. Значне порушення поверхні, втрата природних ландшафтів, вилучення великих земельних площ із ризиком незворотної втрати родючих ґрунтів.

2. Вилучення значних об'ємів води (від 5 до 20 тис. м3 на одну свердловину), якої в Україні нині не вистачає навіть для питних потреб. На Олеській площі планованого видобутку зараз розташовані основні водозабори для комунального водопостачання всіх міст північної частини Львівської області, зокрема й міста Львова. Є загроза втрати стратегічних запасів підземних вод Харківської та Донецької областей у межах Юзівської площі, а також можливого забруднення річки Сіверський Донець.

3. Застосування технології гідророзриву з використанням хімічних речовин, небезпечних для довкілля, може призвести до забруднення водоносних горизонтів і втрати підземних питних джерел. Очевидними є технологічні проблеми зберігання й очищення сотень тисяч тонн забруднених вод за відсутності підприємств, що можуть знешкоджувати такі відходи. В Україні не розроблено екологічні нормативи для частини хімічних речовин, які застосовують у процесі буріння, випробування та експлуатації свердловин, та приховується інформація про те, які саме хімічні речовини будуть використані.

4. Існує велика ймовірність виникнення деформацій поверхні, підвищення сейсмострушуваності (так звані техногенні землетруси). Як свідчать дослідження українських геологів, геологічне середовище планованих для видобування площ має значну кількість розломів, воно техногенно порушене вугільними шахтами та нафтогазовими свердловинами. Тому застосування гідророзриву в таких умовах може призвести до неконтрольованого поширення технологічних рідин та газів у геологічному середовищі.

5. Межі Олеської та Юзівської площ накладаються на об'єкти природно-заповідного фонду, де виявлено рідкісні види флори й фауни, занесені не лише до Червоної книги України, а й до Європейських списків. Цінні рекреаційні території мають потужний оздоровчий потенціал, тут є також родовища цілющих мінеральних вод.

Слід наголосити, що на територіях, запланованих для розробки сланцевого газу, густота населених пунктів є надзвичайно високою. На Юзівській площі живе майже 2,9 млн. осіб, безпосередньо на газодобувних територіях – понад 714 тис. осіб. Населеність Олеської площі перевищує 2,3 млн. осіб, безпосередньо в зоні видобування живе близько 750 тис. осіб.

Сумнівними є й економічні вигоди для нашої держави від видобування сланцевого газу. Українські урядовці аргументують необхідність розробки родовищ прагненням позбавитися енергетичної залежності. Але свідомо замовчують, що значно більший потенціал для досягнення енергетичної незалежності України зосереджено в енергозбереженні та підвищенні енергоефективності економіки. Сьогодні в Україні на виробництво однієї одиниці ВВП витрачається енергоносіїв у 4-5 разів більше, ніж у європейських країнах. Скорочення витрат енергії лише у комунальній сфері та промисловості може призвести до зменшення споживання газу на 30-40 %. Крім того, Україна може використовувати газ метан, прогнозні запаси якого становлять 5-10 трлн м3, водночас значна кількість його викидається в атмосферу і зумовлює процес глобального потепління. Україна також має значні нерозроблені поклади природного газу, що залягає на великих глибинах. І, нарешті, державі необхідно стимулювати розвиток відновлюваної енергетики, зокрема сонячної, вітрової та біоенергетики.

Процедури, технології видобування та спеціальні вимоги щодо сланцевого газу не регламентуються правовими нормами. Натомість активно лобіюються новації в законодавстві, які спрощують процедуру відведення земельних ділянок для видобування корисних копалин, ліквідовано процедуру держаної екологічної експертизи, обмежено участь громадськості в ухваленні екологічно важливих рішень, скорочуються повноваження місцевих органів влади.

За останні місяці відбулися події, які демонструють силові підходи урядових структур щодо інформування громадян України про плановане видобування та залучення громадськості до ухвалення екологічно важливих рішень. У серпні 2012 року міністр екології та природних ресурсів України незаконно ліквідував Громадську раду всеукраїнських природоохоронних організацій, яка висловила своє негативне ставлення до видобування сланцевого газу в Україні. Дуже швидко за наказом міністра було створено іншу "конструктивну до міністерства" громадську раду, яка слухняно вирішила підтримати дії уряду та Мінприроди щодо збільшення видобутку нетрадиційного газу та укладання угод про розподіл продукції. Тепер у планах міністерства – ліквідація Оргуського інформаційно-тренінгового центру, створеного на виконання міжнародних зобов'язань України, зокрема Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в ухваленні рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція). Ці приклади підтверджують, що ухвалення рішення про початок видобування сланцевого газу в Україні відбувається недемократично, з обмеженням у правах громадських організацій, без ґрунтовних наукових досліджень та інформування про екологічні ризики для довкілля.

Позиція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" така:

1. Розпочати національну кампанію "Ні видобуванню сланцевого газу в Україні!".

2. Звернутися до уряду та Верховної Ради України з вимогою оголосити мораторій і не дозволяти розвідку та видобування сланцевого газу на території України.

3. Зобов'язати уряд і Верховну Раду України:

- забезпечити проведення повного комплексу наукових досліджень щодо можливих ризиків та негативних наслідків видобутку сланцевого газу;

- ухвалити дієві нормативно-правові акти щодо стимулювання енергозбереження та підвищення енергоефективності усіх секторів економіки;

- стимулювати розвиток української енергетики в напрямку підтримки відновлюваної енергетики, зокрема сонячної, вітрової, біоенергетики, використання шахтного метану.

4. Вимагати від Кабінету Міністрів України оприлюднення тексту угод із компаніями "Chevron" і "Shell" про розподіл продукції на видобуток вуглеводнів на Олеській і Юзівській площах.

5. Закликати всі громадські організації активізувати інформаційну роботу з місцевими громадами, органами місцевого самоврядування, ЗМІ з метою роз'яснення негативних наслідків видобутку сланцевого газу в Україні.

6. Звернутися з пропозицією щодо координації зусиль до лідерів світових та європейських протестних кампаній, зокрема всесвітньої акції "Global Frackdown".
Повний текст виступу Ігоря Швайки
на сесії Харківської обласної ради 17 січня 2013 року




Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх