,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


З чим Янукович приїхав від Меркель
  • 5 сентября 2010 |
  • 00:09 |
  • norman orx |
  • Просмотров: 31334
  • |
  • Комментарии: 2
  • |
-1
З чим Янукович приїхав від Меркель


Президент України Віктор Янукович відвідав з державним візитом Німеччину. Підсумки візиту підбивають політичні експерти.

Вадим Карасьов, політолог:

НА ЗАХОДІ ЧЕКАЮТЬ, ЯКИЙ ВИБІР ЗРОБИТЬ УКРАЇНА

Вадим КарасьовВізит до Берліна для України і для самого Януковича можна оцінити такою формулою – краще, ніж могло б бути, але гірше, ніж має бути. Це стосується як підсумків візиту, так і іміджу Януковича. Чому краще, ніж могло бути? Тому що Янукович, можливо, розвіяв у багатьох сумніви щодо здатності бодай на мінімальному рівні утримувати стабільність управління Україною. А саме зацікавленість ЄС і ключової єесівської країни Німеччини в стабільності на території між ЄС і РФ конкретно пов’язувалася з приходом до влади Партії регіонів і самого Віктора Януковича. Бо вже дуже великою була втома від політичної нестабільності й турбулентності попереднього політичного режиму, незважаючи на його демократичні, прозахідні ідентифікації.

На Заході вирішили, що краще стабільний, хоч і квазієвропейський політичний режим, ніж нестабільний, хай і щиро прозахідний.

Звісно, жодних завищених очікувань і тим більше жодної ейфорії від Януковича чи української влади, від української політики на Заході, у тому числі й у Німеччині, не мають. Ці очікування не завищені, а обережні. Вони пов’язані з необхідністю зрозуміти, куди все-таки рухатиметься Україна.

Отже, західні лідери залишаються в режимі очікування, оцінювання, ознайомлення і з Януковичем, і з його політикою.

Але загалом ставлення західних лідерів до України – як до безнадійного трієчника. Добре, що не двієчника. До попередньої влади було ставлення як до незручного, балуваного, але перспективного учня, який у майбутньому може стати повноправним випускником єесівської цивілізаційної школи.

На зміну цьому балуваному, але перспективному випускникові прийшов безнадійний трієчник, який узагалі не бажає закінчувати цивілізаційну школу Європи. Але й на тому спасибі.

Візит не депресивний, але й не дружній. Прагматичний. Як і самі зустрічі прагматичні. Очікування від України теж прагматичні, прицінювальні, принаймні доти, доки в Україні не вирішиться, де вона буде: зависне в сірій зоні між демократією і тоталітаризмом, тобто між ЄС і Росією, чи нарешті зуміє зробити остаточний цивілізаційний вибір. Європейські лідери вважають, що це має бути європейський вибір, а ось як скаже Україна, - залежатиме від багатьох факторів.

Григорій Перепелиця, експерт з міжнародних питань:

УКРАЇНА ВТРАЧАЄ СУБ’ЄКТНІСТЬ, НІМЕЧЧИНА ЗАПЛЮЩУЄ ОЧІ НА ЗГОРТАННЯ ДЕМОКРАТІЇ

Григорій ПерепелицяЯк зазначають оглядачі, обидві сторони залишилися задоволеними результатами цього візиту, але кожен, очевидно, задоволений по-своєму.

Чим, власне, задоволена німецька сторона? По-перше, як зазначила сама Меркель, тими відносинами, які складаються між Україною і НАТО. Як ми знаємо, Німеччина на Бухарестському саміті була основним опонентом перспективи членства України в Альянсі. І та політика, яка проводиться сьогодні президентом Януковичем, цілком відповідає позиції Німеччини – не бачити України в складі НАТО. Гадаю, інтереси тут збігаються, бо в цьому контексті завданням президентської команди Януковича було добитися, щоб у новий стратегічній концепції не було жодної згадки про перспективу членства України в НАТО.

Гадаю, у цьому контексті обидві сторони виявилися задоволеними.

Другий момент «задоволеності» полягає в російському чиннику. Очевидно, Меркель побажала, щоб Україна знайшла баланс між Росією і ЄС, який би зняв проблему конфліктності між двома державами, і щоб це не було головним болем для ЄС, і Німеччини зокрема. Янукович дав усі для цього підстави – повернення України в зону російського впливу знімає проблематику конфліктності. Факт повернення України в зону російського домінування адекватно сприймається західними країнами, особливо Німеччиною. Враховуючи вибудовування нею тісних партнерських відносин з Росією в геополітичному плані і щодо російського газу... Тобто вісь Берлін – Москва продовжує й далі вибудовуватися. Відповідно, російськоцентричній політиці Німеччини не суперечить повернення України в зону домінування Росії.

Щодо економічних питань… Янукович запропонував Німеччині взяти участь у модернізації української ГТС. Тут теж відчувається певна зміна акцентів. Якщо раніше Київ вів безпосередні переговори з Брюсселем, тобто з ЄС, то нині український зовнішньополітичний вектор у цьому питанні повертається в бік Берліну.

Меркель висловила готовність узяти участь у модернізації, але постає питання, у якому статусі – на тлі переговорів між Україною та Росією про об’єднання Нафтогазу з Газпромом? Тож де тут місце Німеччини проглядається?

Якщо говорити про інвестиційний клімат, то він теж залишається вкрай незадовільний для німецьких інвесторів. Це питання, на жаль, не знайшло свого вирішення під час візиту.

Щодо енергетичної сфери… Якщо й були якісь домовленості, ми їх не побачили, окрім намірів провести восени в Україні конференцію з питань енергетики.

Щодо візового режиму… І тут ми не побачили конкретних результатів. Виходячи з положення України, вона не отримає безвізового режиму раніше, ніж такий режим нададуть Росії.

Тобто вага Москви в Українсько-німецьких відносинах є майже головною, якщо глянути на контекст офіційних заяв. Це сумно, бо ми втрачаємо свою суб’єктність навіть у двосторонніх відносинах.

Ну, з практичних результатів можна назвати повернення німецькою стороною картини Караваджіо. Це принаймні конкретний результат.

На жаль, нічого не було сказано про демократію в Україні. І це теж дуже серйозний знак і симптом. Свідчення того, що Німеччина готова заплющити очі на процеси згортання демократії в Україні. Україна в зоні впливу Росії позбавляє Німеччину права впливати на процеси з демократією в нашій країні.

Чи усвідомлює Німеччина ці проблеми?

Гадаю, це все наслідок того, що переживає сам ЄС. Під впливом глибокої фінансово-економічної кризи Євросоюз починає підміняти цінності конкретними економічними, геоекономічними інтересами. При такій підміні роль Росії стає майже визначальною.

На жаль, жертвування цінностями на користь інтересів може стати фатальним і для самого ЄС, оскільки він створювався саме на цінностях, а не на інтересах конкретних країн. Якщо інтереси таких держав, як Німеччина, Італія, Франція переможуть європейські цінності, то можна вважати, що ЄС прийде кінець.

Леонід Кожара, дипломат, народний депутат (ПР):

НІМЕЦЬКІ ПОЛІТИКИ І БІЗНЕСМЕНИ ОТРИМАЛИ ГАРАНТІЮ

Я не вдаватимуся до персональних оцінок, але загалом візит пройшов надзвичайно успішно. Гадаю, і українська, і німецька сторони мають бути задоволені. Ми досягли своєї мети.

Перше – відновлено контакти на найвищому рівні, бо вони певною мірою були розгублені за останні п’ять років. Ви ж знаєте, що в Ющенка не склалося з керівництвом Німеччини. Більше того, Німеччина була опонентом України в кількох питаннях, зокрема щодо газових домовленостей України й Росії і НАТО… Сьогодні всі ці питання зняті. Тобто на політичному рівні відновлено повноцінний міждержавний діалог.

Друге – досягнуто стратегічних домовленостей у співпраці в газотранспортній сфері. Формалізуватиметься інтерес Німеччини до нашої газотранспортної системи. Як на мене, буде відроджено ідею залучення ЄС до її розбудови.

Прозвучало кілька політичних заяв щодо активізації німецького бізнесу в Україні. Гадаю, те, що німецькі політики і бізнесмени почули від Януковича, слугує політичною гарантією: німці мають інвестувати в Україну.

Янукович є уособленням стабільності. І німцям добре зрозуміло, з ким мати справу тут, тобто який лідер і що вирішує. Це і є запорука подальших відносин.

Тарас Чорновіл, заступник голови комітету ВР у закордонних справах:

ЯКБИ СУД НАД ТЕЛЕКАНАЛАМИ ВІДБУВСЯ ДВА ТИЖНІ ТОМУ, ВІЗИТ БИ СКАСУВАЛИ

Тарас Чорновіл Питання підсумків ще відкрите, бо результатів закритої частини переговорів ще ніхто не бачив. Склад учасників візиту, орієнтація на енергетичний сектор у закритій частині переговорів породжує більше питань, ніж відповідей.

Проте державний візит до однієї з ключових країн ЄС усе-таки відбувся, і це позитив. Його не було зірвано, хоча багато подій, які організувалися в Україні, зокрема з подачі глави СБУ (щодо недопуску в Україну громадянина Німеччини Ланге), серед них і ситуація з телеканалами, - поставили візит на грань зриву.

Позитивом вважаю те, що відбулися переговори про Асоціацію з ЄС. Гадаю, перспективи виходу на Асоціацію є доволі високі.

Як на мене, цей візит не виправдовує надій щодо ключової для нас теми – безвізового режиму до 2012 року.

Наскільки мені відомо, німецька сторона уникала чітких відповідей щодо дати й навіть формули, що має зробити Україна для розв’язання цієї проблеми.

Щодо участі Німеччини в модернізації української ГТС і щодо можливості створення газотранспортного консорціуму на тристоронній основі... Тут поки що є декларативні позиції: Німеччина підтвердила, що зацікавленість у неї є, ресурси – теж, але питання політичної волі ще не вирішене.

Перед візитом німецькі аналітики наголошували, що для Німеччини більше значення має співпраця не так з Україною, як з Росією. Прагне виходу на формат, коли Росія прийме норми енергетичної хартії, згідно з якими вона має допустити до розвідки своїх родовищ та їх експлуатації кінцевих споживачів. Тобто ті самі країни ЄС. І в Німеччині декілька аналітиків розглядають можливість консорціуму, у якому Україна стає підрядною Росії. Німеччина перестає нас серйозно бачити, зате, віддаючи перевагу Росії, отримає від неї певні бонуси у вигляді доступу до її родовищ.

Якщо такий варіант розглядатиметься, то, як на мене, він для України не дуже добрий. Це м’яко кажучи.

Побачимо наскільки це вдасться, оскільки самій Німеччині нелегко демонструвати подвійні стандарти, оскільки там над цим є свій контроль…

Головний негатив візиту – те, що він відбувався на тлі дуже неприємних подій в Україні: маю на увазі судовий процес проти «5 каналу» й ТВі, протестних акцій у Німеччині, доброї поінформованість Бундестагу про події в Україні. Тобто до нас ставилися як до, скажемо так, не зовсім потенційного майбутнього члена ЄС. Наскільки мені відомо, після інциденту з Ланге Німеччина готувала демарш Україні. Це мало звучати так: «Просимо перенести дату візиту на невизначений термін». Тому те, що відбувається зараз в Україні, може дуже нам зашкодити. Гадаю, якби судовий розгляд відбувся два тижні тому, то візит би не відбувся. Для ЄС це дуже показові речі.

Опитала Оксана Климончук

постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/ukr/news/news-393519.html



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх