,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


На Буковині вперше пройшлися "Cтежками героїв"
  • 9 августа 2010 |
  • 16:08 |
  • bayard |
  • Просмотров: 34025
  • |
  • Комментарии: 9
  • |
0
Травень – традиційний час для проведення Всеукраїнських туристичних змагань «Стежками Героїв». Цього року це свято українського духу та пішохідного туризму відбулося у Буковинських Карпатах. За всю свою історію «Стежками Героїв» проводилися у різних куточках Українських Карпат – на території Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Цього року змагання вперше проходили у межах Чернівецької області. А саме у Вижницькому та Путильському районах. Урочисте відкриття одинадцятих за рахунком всеукраїнських змагань пройшло на центральній площі міста Вижниця. Маленька буковинська Вижниця вщент наповнилася пластунами. Всюди було чути вітання “Слава Україні!” і запитання: звідкіля, хто приїхав.

Цьогоріч “Стежками Героїв” ходили майже 300 молодих людей – представників Пласту та інших молодіжних громадських організацій, з різних регіонів України. Окрім, власне, Буковини свої команди представили Львівщина, Івано-Франківщина, Тернопільщина, Рівненщина, Волинь, Черкащина, Київщина, Закарпаття, Житомирщина і навіть Одещина. Серед основних завдань змагань, окрім залучення молоді до спортивного туризму і краєзнавчої роботи, значиться вшанування геройського чину борців за незалежність Української держави. Відтак усі, хто поділяв цю головну мету заходу, могли обирати з-поміж походів трьох рівнів кваліфікації: похід ІІІ категорії складності (загальна протяжність 75 км), ІI категорії складності – 130 км та I категорії складності – 160 км. Підготовку маршруту здійснювала всеукраїнська молодіжна організація «Пласт – НСОУ» за підтримки Федерації спортивного туризму України та Державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді при Міністерстві освіти і науки України, – розповів чернівецький пластун Ігор.

Більшість команд стартували у м. Вижниця спокійно, без суєти. Кожна – згідно з обраним маршрутом. Один з яких мав, наприклад, такий вигляд: база «Черемош» – музей Назарія Яремчука – печера Довбуша – перевал Німчин – урочище Протяте Каміння – гора Кінашка – гора Павлюкова – скеля Кам’яна Багачка – гора Ракова – гора Плєша – перевал Шурдин – смт. Путила. Офіційно – це похід ІІІ категорії складності протяжністю 75 км, проти насправді ходити доводилося значно більше. Здолати такий маршрут цілком можливо було за два з половиною дні. На довші маршрути доводилося витрачати по 4 – 5 днів. Єдина обов’язкова умова – необхідність реєструватися на спеціальних КП (контрольних пунктах). На деяких проміжних етапах на учасників маршрутів чекали судді, які ставили їм питання з картографії та змушували виконувати різні практичні завдання. Наприклад, зав’язати кілька вузлів, засвідчити базові знання з якоїсь дисципліни, історії визвольних змагань на Буковині, перейти річку вбрід тощо.

І все це – на тлі неперевершених карпатських краєвидів. Карпати! Зелені, старі та квітучі! То – краса. Вдихаєш чисте повітря, сонце нагріває шкіру, скоро вона підгорить та ультрафіолет осяде засмагою. Добре що на шиї у кожного хустка: за шию можна не хвилюватися. Подекуди видно купи снігу. Зовсім трохи та все одно – сніг! Періодично поливає дощик. Маршрут проходить біля кордону Румунії: вона за парканом. Погода справді була хороша, команди привітні, настрій бойовий. Всі готові були рватися вперед ще і ще. Обов’язки у кожній команді розділяли на всіх, а відтак діяли злагоджено. Наприклад, у хлопців з черкаського клубу “Щезники” справ вистачало для керівника, двох штурманів та інтендантів, лікарів, оператора та журналіста–хронікера. Харчі розподіляли так само: сало, сир, чай, хліб, цибулю, лимони, мівіну, мішанину меду з горіхами та по 8 снікерсів кожному. Усе – винятково з точки зору енергоцінності продуктів харчування. Деякі учасники змагань, наприклад, музичний гурт “Атмосфера” з Бродів окрім важкезних рюкзаків потягнув за собою у гори також барабан та гітару. Справжні відчайдухи та й годі! Ночували, звісно, в дорозі: у маленьких наметових містечках, які складалися з наметів суддів, а також наметів кількох команд, які одночасно долали дистанцію. Спали по кілька чоловік в одному наметі. Щоб випередити сусідів і прийти до фінішу першими вставати доводилося навіть о четвертій ранку. Рушати в дорогу за правилами можна було о 5:30. Їсти варили собі самі, хоча часто перебивалися сухофруктами, шоколадом. Заплічники також тягли на собі, самостійно. І то не тільки вниз, але в гору…

“Дістатися до деяких КП місія була не з легких. Купа скелястого каміння, різкі підйоми з великими амплітудами. Біль у ногах, мозолі, – діляться враженнями члени команди “Купчинці” зі Львова. Попри все, набрали шалений темп – 7км/год. Ноги горіли, сил не залишалось, але ми витискали максимум. Учасники луцької команди «Фаворит», яких ми весь час наздоганяли – практично всі ці 14 км – БІГЛИ, невпинно та невтомно. Принаймні до фінішу. А ми намагались не відставати, з надією на те, що вони не витримають такого темпу. На превеликий подив вони так і добігли до фінішу (смт. Путила). Всю дорогу ми програвали їм 1,5-3 хвилини. ВСЮ дорогу!!! Але так і не дісталися до них. Аж ось на пластовому порталі з’явилася інформація, що до фінішу добрались вже дві команди, Навіть судді не очікували такого швидкого фінішу, бо не встигли прийти на останню точку”.

Після всіх випробувань похідного життя повернення у Чернівці видається миттєвим. Навіть ніч, яку деяким командам в очікувані потягу додому довелося провести на чернівецькому вокзалі, видається. Принаймні тут можна випити заслужену скляну пляшку Пепсі. Адже попереду ще стільки не пройдених стежок…

steger.com.ua



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх