,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Не душіть нас у братських обіймах!
-2
Не душіть нас у братських обіймах!


Патріарх Кирил підміняє поняття єдності церкви у Христі єдністю церкви
під владою Московського Патріарха

Третій день триває візит Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Україну. Чи має візит політичний аспект? Чи готова сьогоднішня Російська православна церква до діалогу із так званими «розкольниками» - Українською православною церквою Київського Патріархату? На які поступки готова піти УПЦ КП заради подолання розділення Церкви? Яких поступок УПЦ КП чекає у відповідь?

На ці запитання у прес-центрі «Обозревателя» відповів голова Інформаційного управління Київської Патріархії єпископ Євстратій (Зоря).

«Обозреватель»: Наскільки глибоким сьогодні є розділення українського православ’я?

Єпископ Євстратій: На це питання можна відповісти подвійно. З одного боку, розділення видається глибоким, але, з іншого боку, тут немає проблеми у віровченні. Найважчі розділення церкви ставалися тоді, коли відбувалося розділення у віровченні у основних поглядах чи то на догмати віри, чи то на богослужіння тощо. Такі розділення можуть тривати довго – в РПЦ розділення із старообрядцями триває від кінця XVII століття.

Розділення в Україні сталося не з причин віровчення, а з причин, які знаходяться поза межами догматів і канонів. Головна причина розділення – ставлення до державної незалежності України. Згідно з 34-м Апостольським правилом, кожен народ має право на свого першого єпископа. Тому український народ, маючи свою державну незалежність, древню історію християнства, маючи високий рівень релігійності, маючи монастирі, духовні навчальні заклади тощо, безперечно, має право на свою помісну православну церкву.

Коли нам закидають, що ви вносите у церкву розділення за національною ознакою, насправді, це не так. Якби ми говорили, що до УПЦ КП мають належати лише українці, а нехай росіяни ходять в УПЦ МП – це було б розділення за національною ознакою. Ми такого ніколи не говорили і ми категорично проти цього. До УПЦ КП можуть належати всі, хто живе в Україні, незалежно від нації.

Церква як Тіло Христове – єдина і неподільна, вона не може бути поділена, тому що Христос єдиний. Але це в духовному вимірі. А у вимірі земному вона існує як родина помісних православних церков. Ми можемо збиратися у різних храмах, але це не розриває нашої єдності. Так само ми як народ будуємо свою помісну церкву, не розриваючи своєї єдності у Христі, тому що ми сповідуємо ту саму віру, виконуємо ті самі канони, живемо за тими самими правилами, за якими живе вся Православна церква.

Я переконаний, що розділення можна подолати не в такому вже віддаленому часі, тому що це питання не знаходиться власне у площині віровчення, а знаходиться лише в площині земного буття церкви.

«Обозреватель»: На які поступки готова піти Українська православна церква Київського патріархату заради подолання розділення?

Єпископ Євстратій: Ми бачимо нашу головну мету: утворення в Україні єдиної помісної православної церкви – церкви автокефальної, адміністративно незалежної від інших православних церков, але єдиної з ними у своєму віровчення, богослужінні і такої, яка перебуватиме у молитовному, канонічному спілкуванні із усіма іншими помісними церквами. Все те, що сприятиме досягненню цієї мети, ми можемо прийняти і на це можемо піти.

Дуже часто за дипломатичним формулюванням криється одне-єдине питання: чи готовий Патріарх Філарет поступитися своїм патріаршим місцем для того, щоб в Україні була єдина помісна церква. Патріарх неодноразово заявляв і говорив, що коли церква об’єднається, для нього абсолютно не важливо, хто буде стояти на чолі цієї церкви. Церква сама обере собі предстоятеля. Але до того часу, як це об’єднання станеться, безперечно, йти на поступки, які б руйнували нашу церкву і послаблювали її мине можемо. Тут ми можемо тільки дивитися на пропозиції, які нам будуть висувати.

Поки що ніяких конструктивних пропозицій, які б можна було обговорювати, ми не побачили. Якщо йдеться про шлях досягнення нашої мети, то ми бачимо перед собою різні історичні прецеденти. Коли нам говорять, що ми повинні повернутися під владу Московського Патріарха, а потім очікувати, чи не дасть він нам автокефалії, це є неправда. Таких канонів, які б зобов’язували нас це робити, немає. Навпаки, є багато історичних прецедентів, зокрема, набагато важчою була проблема так званої Болгарської схизми. Так само було визнано Грузинську церкву. Те саме було із Румунською церквою і церквою Еллади.

Тому ми не бачимо ніяких підстав для того, щоб єднати церкву через відмову від того, що ми вже здобули, заради того, щоб хтось нам надав якісь свої нібито благословення чи визнання тощо.

Ще один важливий момент – питання єдності. Ми говоримо про єдність церкви. В Україну приїхав Московський Патріарх – він теж говорить про єдність церкви. Але ми і він розуміє під цим словом абсолютно різні речі. Ми говоримо про те, що в Україні повинна бути єдина церква – помісна, автокефальна. Тобто всі православні в Україні повинні об’єднатися навколо Київського престолу – так, як це було протягом багатьох століть з часу хрещення Київської Русі. Коли Патріарх Московський говорить про єдність церкви, він говорить про те, щоби Україна була єдиною з московським престолом і щоб всі ті, хто знаходяться зараз не під його владою, були під його владою. Він підміняє поняття єдності церкви у Христі єдністю церкви під владою Московського Патріарха. Це різні речі.

Ми – за єдність церкви в Україні і духовну єдність усіх православних церков між собою, але ми проти підпорядкування Української церкви Московському Патріарху. Для нас це неприйнятно в силу багатьох обставин. Ми вважаємо, що для православ’я в Україні найкращий шлях – бути дружньою, братньою, але незалежною від Москви церквою.

«Обозреватель»: Які поступки ви очікуєте від Московського Патріархату?

Єпископ Євстратій: Це предмет для переговорів, для діалогу. Наше бажання – щоб представники УПЦ МП погодилися з тим, що в Україні має бути єдина помісна православна церква, щоб вони відмовилися від жорсткої, а часто агресивної риторики щоо Київського Патріархату.

Нас ніхто ніколи не зміг аргументовано звинуватити в тому, що ми порушуємо віровчення православної церкви, що ми є єретиками. В той же час в храмах УПЦ МП говорять про те, що хрещення у храмах Київського Патріархату недійсне – їх треба заново хрестити. Так церква ставилася до язичників або до найзапекліших єретиків.

Московський Патріархат визнає хрещення католицької церкви, визнає хрещення деяких протестантських церков, Вірменської церкви. Чому не визнається наше хрещення? Ми тричі писали листи до Московського Патріархату – ніякої відповіді ми не отримали. я думаю, з однієї простої причини: тому що аргументовано підтвердити свою практику вони не можуть, а відмовитися від неї не хочуть.

Які можуть бути поступки? Почути нас. Як можна вести діалог з тими, хто навіть не вірить у те, що ми є. Але ми хочемо і ми бажаємо цього. Багато разів ми зверталися до МП з листами і зверненнями. Нарешті, 2 жовтня минулого року відбулася перша зустріч робочих груп, метою якої була підготовка до діалогу. Але, на жаль, після цього відбулися події, зокрема, з боку Московської Патріархії, які загальмували цей процес, зробили його невиразним і малоплідним. Ми сподіваємося, що цей процес зрештою «розморозиться» і активізується. Офіційно від діалогу ніхто не відмовляється, але брати на себе відповідальність поки що мало хто готовий. Можливо, за наслідками Патріарха Кирила щось зміниться.

«Обозреватель»: З приходом нового Патріарха Московського і всієї Русі перспектива порозуміння православних конфесій наблизилась чи віддалилась?

Єпископ Євстратій: Тут багато чого залежить від особи самого Московського Патріарха. Поки що він діяв так, що, з одного боку, нібито перспектива і наближалася, а з іншого боку, ми бачимо, що вона нібито і віддаляється. Ми не можемо до кінця зрозуміти позицію Московського Патріархату: чи він за діалог з Київським Патріархатом, чи проти.

Якщо ж говорити про УПЦ Московського Патріархату, то вона почала наближатися до такого діалогу. За останні три роки ставлення УПЦ МП до УПЦ КП почало змінюватися. І якщо раніше з нами навіть не хотіли зустрічатися і говорити, то нещодавно ми начали підготовку до офіційного діалогу. Це дуже важливі зрушення. Ми розуміємо, що це відбулося не без певної згоди Московського Патріарха. Але ми бачимо, що процес цей триває невиразно і малоплідно. Тому, я думаю, тут теж є певна воля Московського Патріарху.

Зрештою, я думаю, все буде залежати не від Московського Патріарху, тому що церква – чи то Київського Патріархату, чи то Московського, чи будь-якого іншого – це церква Христова, а Патріархи і Митрополити є лише тимчасовими керівниками тої чи іншої церкви, а єдиним главою церкви є Христос, і Він спрямую Свою церкву таким шляхом, який буде для неї найкращим. Цей шлях може нам видаватися і болісним, і важким, але я вірю в те, що він зрештою приведе нас до єдності – єдності не під владою Москви, а до справжньої єдності у Христі.

«Обозреватель»: Чи вбачаєте Ви у візиті Патріарха Кирила в Україну політичний підтекст?

Єпископ Євстратій: Безперечно, політичний підтекст є. в минулому році Патріарх публічно висунув концепцію «Русского мира». Це є геополітична концепція. Це щось на зразок славянофільства XIX століття, тільки тоді йшлося про єдність слов’янських народів, а сьогодні цю концепцію замінили концепцією «Русского мира», яка насправді є перелицьованою концепцією «Москва – третій Рим» - політичний, духовний центр для всіх православних народів.

Безперечно, ця концепція є політичною. Більше того, вона в своїх основах є ворожою до державної незалежності України. ми бачимо, що з Москви дивляться на державну незалежність України як на перешкоду для відтворення колишньої Російської імперії у нових формах XXI століття.

В цьому році Патріарх приїхав тоді, коли при владі є симпатики Московського Патріархату. Тому я думаю, що основна частина політичного візиту буде проходити за закритими дверима і буде прихована від телекамер і публічних виступів. Я переконаний, що під час зустрічей із керівництвом держави, політиками він буде говорити на політичні теми, тому що в Росії століттями звикли до того, що найголовніше – домовитися з владою.

Наскільки це вдасться Патріарху Кирилу – покаже час. Його попередні візити не були вдалими з точки зору досягнення політичних інтересів, тому що чим більше він говорить про ці речі, тим менше стає прихильників цих ідей.

Нас не лякає цей візит, тому що ми переконані: наші прихильники від нас не підуть, а ті, хто були прихильниками Московського Патріархату, зрозуміють, що їх використовують певні сили для досягнення своїх політичних інтересів, які не відповідають інтересам української незалежної держави.

«Обозреватель»: Владико, ви знаєте про те, що вчора прес-аташе Одеської єпархії УПЦ МП отець Сергій (Лебедєв) заявив про те, що українська влада може за місяць вирішити проблему розколу в українському православ’ї – просто ліквідувати реєстрацію УПЦ КП. Як Ви ставитеся до таких заяв?

Єпископ Євстратій: Як до дуже сміливих, але агресивних фантазій. Напевно, це залишки радянського мислення, коли вважалося, що для того, щоб вирішити якусь проблему, треба видати якийсь наказ чи написати якусь прокламацію.

Ті, хто так думають, навіть не уявляють собі масштабів тих проблем, які вони можуть породити своїми діями. За роки незалежності нас двічі намагалися зняти з реєстрації, і двічі протест був відхилений як необґрунтований. Тому ніяких підстав знімати Київський Патріархат з реєстрації у законний спосіб немає. Зняти КП з реєстрації у незаконний спосіб – це кинути виклик не тільки нашій церкві, а й всієї релігійній спільноті. Тому що тоді кожна інша конфесія – велика чи маленька – замислиться над тим, а чи завтра їх не знімуть з реєстрації.

Вже був такий спосіб вирішення проблем, коли в 1946 році Сталін організував у Львові собор і ліквідував греко-католицьку церкву. Зникла вона? Вона не зникла – вона пішла у підпілля, в коли радянська влада почала хитатися, вона відродилася.

Тільки великий фантазер може уявити собі, щоби держава за допомогою репресивних органів пішла на те, щоби ліквідувати Київський Патріархат. Вони навіть собі не уявляють ні міжнародного резонансу, ні внутрішнього резонансу. Історія показала: за свою віру люди готові віддавати навіть своє життя.

Такі заяви вказують лише на те, що є певна група діячів Московського Патріархату, яка поводить себе агресивно, яка провокує ворожнечу, міжконфесійне протистояння, штовхає державу на порушення Конституції і законів, які надають церквам і релігійним організаціям право на існування, а віруючим – право на свободу совісті і віросповідання. Фактично такі заяви штовхають державу на злочин, розпалюючи релігійну ворожнечу. Тому я переконаний, що держава до таких безумних проектів прислухатися не буде.

«Обозреватель»: Наближається свято Хрещення Київської Русі. Як відомо, свої заходи на Володимирській гірці запланував і Київський Патріархат, і РПЦ на чолі з Патріархом Кирилом. Ви не очікуєте провокацій?

Єпископ Євстратій: Наскільки я знаю із повідомлень ЗМІ, українські національно-патріотичні організації вже заявили про те, що вони будуть проводити акції протесту. Ми закликаємо тих, хто братиме участь у цих акціях, щоб вони проходили мирно, без будь-яких провокацій.

Разом з тим ми вважаємо, раз Патріарх Кирил виступає тут в якості провідника певних політичних ідей, то політики можуть проти нього протестувати як проти політика. Київський Патріархат як церква ніякої участі в жодних акціях протесту брати не буде. Всі ті заходи, які ми плануємо провести з нагоди дня Хрещення Київської Русі-України, ніяким чином не пересікаються ні в часі, ні в просторі із заходами за участю Московського Патріарха.

Ніяких підстав для протистояння між віруючими Московського і Київського Патріархату ми не бачимо. А якщо будуть якісь акції протесту, то вони будуть проводитися політичними партіями і громадськими організаціями. Ми не можемо їм заборонити, але закликаємо, щоб акції проходили мирно, спокійно, не агресивно і в рамках діючого законодавства.

Джерело

Не душіть нас у братських обіймах!



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх