,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


“Є така професія: захищати Батьківщину”?
0
Звернення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України до особового складу Збройних Сил України


Товариші генерали і адмірали, офіцери, прапорщики і мічмани, курсанти,
сержанти і старшини, солдати і матроси, працівники Збройних Сил України!
Шановні члени родин військовослужбовців!

Президент України звернувся з посланням до Українського народу. Він визначив напрями розвитку нашої країни і, як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, не залишив поза увагою питання армії, дав оцінку стану оборонного сектору та висловив занепокоєність долею військових та членів їх родин.

Уперше за останні роки тема безпеки країни та людини в погонах пройшла червоною ниткою через всю доповідь Глави держави. Вирішення проблем Збройних Сил визначено, як нагальне та невідкладне завдання.

Нарешті держава повертається обличчям до своєї армії, її проблем і, що найважливіше, спрямовує свої дії та цільову допомогу на зупинення процесу руйнування національного війська і запобігання падінню престижу військової професії. Нове керівництво країни усвідомлює, що армія потрібна не лише для парадів і показових навчань. Кожен громадянин має бути впевнений, що українські військові зможуть надійно захистити свій народ у мирний час і в разі загрози.

Приймаючи посаду начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, я усвідомлював ступінь особистої відповідальності за той важливий напрямок, який мені доручено.

Для нас, як професійних військових, вислів “є така професія: захищати Батьківщину” – не лише гасло, а й принципова життєва позиція. Служіння Українському народові, зразкове виконання службових обов’язків є для офіцерів найбільшою честю.

Вік повноліття Збройних Сил України ми пройшли разом із вами. Багато було зроблено, але й чимало важливих справ залишилися не реалізованими. На жаль, минулі роки принесли також розчарування і втрати.

Прикро, що нині Збройні Сили України обмежено готові до виконання завдань за призначенням. Через відсутність достатньої кількості засобів матеріально-технічного забезпечення, повноцінних навчань та тренувань з кожним роком знижується рівень навченості військ і сил. Має місце негативна тенденція до плинності офіцерських кадрів та військовослужбовців військової служби за контрактом, яка ускладнилася внаслідок незабезпечення у попередні роки задекларованих соціальних гарантій для військовослужбовців і членів їх сімей, зокрема, щодо підвищення грошового забезпечення і вирішення житлової проблеми. Однак ті втрати, що понесли Збройні Сили, не є безповоротними.

Президентом України – Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України поставлені чіткі та зрозумілі завдання щодо проведення глибоких реформ у Збройних Силах, які мають на меті суттєве підвищення рівня національної безпеки, соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їх сімей. Сьогодення вимагає конструктивних рішень і практичних рішучих дій.

Міністром оборони України і мною прийняті відповідні рішення щодо стабілізації ситуації у Збройних Силах України, зокрема, щодо покращення соціального статусу військовослужбовців та членів їх сімей, забезпечення їм гідного рівня життя та належних умов проходження військової служби:

з травня 2010 року підвищено рівень преміювання військовослужбовців військової служби за контрактом до 35 відсотків посадового окладу;

прийнято рішення щодо погашення протягом червня – листопада поточного року заборгованості за минулі роки перед особовим складом Збройних Сил України за не отримані належні види одноразового грошового забезпечення на загальну суму близько 200 мільйонів гривень;

у цьому році отримано кошти на добудову 4 будинків на 270 квартир, а до кінця року плануємо отримати близько 2.000 квартир за рахунок добудови будинків з високим ступенем готовності, що значно покращить забезпечення військовослужбовців житлом;

з 1 липня розглядаються питання щодо забезпечення харчуванням військовослужбовців за контрактом у службовий час та виплати безквартирним військовослужбовцям компенсації за піднайом житла;

з 1 жовтня цього року передбачається підвищення на 55 відсотків розмірів посадових окладів військовослужбовців. Так, за первинною офіцерською посадою (командира взводу) розмір грошового забезпечення буде становити близько 2.600 гривень, а військовослужбовця за контрактом першого року служби – 1.300-1.700 гривень.

Товариші захисники Вітчизни, Міністр оборони України і я відчуваємо розуміння і підтримку з боку Президента та Уряду України і розраховуємо на вашу підтримку.

Кожен з нас розуміє, що виведення Збройних Сил України із ситуації, у якій вони опинилися, може виявитися марним, якщо не поєднати зусилля всіх військовослужбовців. Саме тому я покладаю надію на плідну співпрацю, у першу чергу, на офіцерський корпус, який завжди у важку хвилину стає для країни надійною опорою.

Питання збереження кадрового потенціалу Збройних Сил України на сьогодні залишається головним. Кожен командир повинен пам’ятати, що його підлеглий – офіцер, сержант, солдат, матрос – насамперед, є особистістю. Системна індивідуальна робота з особовим складом є найважливішим кроком у подоланні плинності кадрів.

Товариші офіцери!


Підлеглі бачать у вас військових професіоналів і досвідчених вихователів. На навчаннях і у походах, у повсякденному житті й службі проявляйте свої кращі командирські, професійні й людські якості!

Саме від вас залежить упровадження в армійське життя духу братерства, взаєморозуміння, поваги до традицій українського війська.

Суспільству потрібен сучасний офіцер – щирий патріот своєї Батьківщини, фахівець військової справи, турботливий наставник і вихователь для підлеглих, носій і продовжувач кращих традицій воїнства.

Будьте прикладом для особового складу на службі й у побуті. Пам’ятайте, що індивідуальна виховна робота з підлеглим та особистий приклад – гаранти успішного виконання поставлених завдань.

Воїни Збройних Сил!


Справа безпеки Батьківщини перебуває у ваших руках і залежить від особистого внеску кожного. Ситуація, як ніколи, вимагає згуртованості, взаємоповаги, допомоги й підтримки, культури взаємин, принципової реакції на негативні явища, які, на превеликий жаль, ще наявні у військових колективах.

Великі сподівання покладаю сьогодні на сержантський та старшинський склад. У питаннях відновлення боєздатності військ, підвищення рівня військової дисципліни, формування у військових колективах взаємовідносин, в основу яких покладено турботу і повагу до підлеглих, – це ваше головне завдання.

Окремо звертаюся до родин військовослужбовців. Знаю про труднощі, з якими щодня зіштовхуються ваші сім’ї. Я зроблю все, що від мене залежить, щоб статус військового набув гідного рівня. Роботу в цьому напрямі вже розпочато. Сподіваюся на вашу витримку, порозуміння та підтримку близьких вам людей, які присвятили себе служінню Батьківщині.

На сьогодні авторитет нашої армії не втрачений. Збройні Сили України і надалі повинні демонструвати організованість, дисципліну, патріотизм, залишатися гарантом стабільності, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України.

Мені потрібна ваша підтримка та довіра. Я вам вірю і дякую за службу.

Успіхів вам і нових досягнень у шляхетній справі служіння Українському народові!

Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України

генерал-лейтенант Г.М.ПЕДЧЕНКО


Это была "лирика", а теперь немного "физики"...


Під час свого першого брифінгу для ЗМІ новий міністр оборони Михайло Ежель постарався коротко позначити основні проблеми, які стоять перед Збройними Силами України. Звичайно, в першу чергу, йшлося про хронічне недофінансування ЗСУ, не зважаючи на яке військові мають удосконалювати свою бойову виучку. На думку нового міністра, перемога в бою залежить не від суперсучасної зброї, а від майстерності солдатів і офіцерів у використанні тих озброєнь і техніки, які має в своєму розпорядженні армія. Призвавши армію до жорсткої економії у всьому, М.Ежель, правда, пообіцяв поліпшити умови життя самих військовослужбовців.

У принципі, нічого нового, щось подібне говорили після свого приходу на пост глави Міноборони і попередники Михайла Броніславовіча. Але були в його виступі несподівані пасажі. Так, М.Ежель повідомив, що одержав від Президента доручення повернутися до військової структури держави – згадати про те, що таке мобілізаційний запас і резервісти. Хоча міністр і не став розвивати цю тему, проте найближчим часом саме це питання може затьмарити за своєю значущістю решту всіх проблем української армії. Річ у тому, що в 2011 році ЗСУ чекає масовий відтік офіцерів, і армія буде просто змушена оголосити мобілізацію на службу кадрових військових з резерву.

Усім надіти комбінезони і провертати уручну....


На брифінгу М.Ежель нагадав, що ще в 1996 році в Україні була прийнята програма розвитку Збройних Сил на наступні 15 років, термін виконання якої закінчується в 2011-му році. Також була прийнята і програма розвитку озброєнь і військової техніки (ОВТ). Оскільки міністр констатував повний провал обидвох, то немає сенсу зупинятися на їх складових. Разом з тим, глава оборонного відомства з помірним оптимізмом дивиться на перспективи фінансування ЗСУ в 2010 році. За його словами, Міноборони розраховує на бюджет в 13 млрд. грн. «Хоча Міноборони і Збройні сили потребують фінансування на рівні, як мінімум, 19 млрд. грн. в 2010 році, але 13 млрд. грн. - це той рівень фінансування армії, який може дозволити собі держава», - заявив міністр. Він також відзначив, що в поточному році Міноборони розрахується з підприємствами оборонно-промислового комплексу за розробку озброєнь і військової техніки, а це - близько 700 млн. грн. Кошти будуть передбачені в оборонному бюджеті-2010.

При цьому міністр підкреслив, що цьогоріч Міноборони планує профінансувати ряд пріоритетних розробок озброєнь і військової техніки, необхідних для переозброєння ЗСУ. “Ми не хочемо сьогодні гнатися за чимось новим. Не від суперсучасної зброї залежить перемога в бою, а від того, наскільки майстрово військовослужбовці володіють наявною зброєю. Наше озброєння дозволяє сьогодні забезпечити гідний рівень боєздатності. Головне сьогодні – це вчитися. У війська пущена директива щодо жорсткого розпорядку дня – ми не повинні бачити військовослужбовців на вулицях, всі повинно працювати на своєму посту з 8 до 18. Нам говорять, що не вистачає палива, немає електроенергії, але іноді можна обійтися і без цього. Є таке поняття як прокручування озброєнь уручну і це слід робити щодня”, - сказав міністр. Мабуть, він мав на увазі прокручування уручну колінчастого валу двигунів військової техніки, що знаходиться на тривалому зберіганні....

М.Ежель переконаний, що комбінезон має стати на найближчі 5 років повсякденною формою одягу українських військовослужбовців. «Комбінезон не тільки для того, щоб працювати, комбінезон - стан душі. Коли командир йде по частині, він повинен знати, що у нього під кожним каналізаційним люком знаходиться, що у нього в щитовій, скільки він повинен одержати води і електроенергії. Командир повинен знати, як забезпечити максимальний режим економії. Інакше бути не може – ми в такій ситуації», - відзначив міністр.

Кажучи про підтримку рівня боєготовності української армії, М.Ежель нарікає на те, що останніми роками практично не було масштабних навчань, в яких можна було би відпрацьовувати злагоджені дії крупних підрозділів. “В основному навчання проводилися на рівні індивідуальної підготовки, як максимум, на рівні взводів. У цьому плані ми маємо намір багато працювати”, - сказав він.

Зі слів М.Ежеля стає ясно, що новий міністр вельми скептично ставиться до переходу на контрактну армію в короткостроковій перспективі. «Колись я питав у командувача Військово-морськими силами США, скільки знадобилося часу для переходу на контрактну армію. 10 років Сполучені Штати переходили на контрактну армію і це при тому фінансуванні, яке вони мали в своєму розпорядженні. Починаючи з 2011 року, ми поступово переходитимемо на контрактну армію, а поки залишається змішаний принцип комплектування. Якщо за п`ять років ми справимося з переходом, означає справимося, але потрібно пам`ятати, що не тільки контрактник дає зобов`язання перед державою, але і держава повинна виконувати зобов`язання перед ним», - підкреслив М.Ежель.

При цьому він нагадав, що на сьогодні місячна зарплата військовослужбовця за контрактом складає близько 1 тис. грн., тоді як на харчування солдата-строковика виділяється 1 тис. 100 грн. «Контрактник не харчується в їдальні особового складу. Тобто, коли солдат йде в їдальню, контрактник дістає свою баночку з кашею. Ви розумієте, що такого бути не повинно, і найближчим часом це ганебне явище буде усунуте. Ті, хто служить державі, мають харчуватися за її рахунок», - вважає М.Ежель.

І ще одне. За словами міністра, 45 тисяч військовослужбовців-контрактників не мають власного житла, при цьому в 2009 році Міноборони одержало тільки 85 квартир.

М.Ежель особливо підкреслив, що армія - не та структура, яка може заробляти гроші для забезпечення власних потреб, а частина державного механізму. За його словами, на сьогодні стоїть питання про підготовку держави в цілому до захисту своєї безпеки. Саме в зв`язку з цим він повідомив про доручення Президента повернутися до військової структури держави і пригадати про мобілізаційний запас і резервістів.

У викладі міністра завдання, що стоять перед армією, виглядають цілком посильними, було б фінансування, ну і, звичайно, найголовніше - щоби ці завдання було, кому реалізовувати.

В очікуванні масового “увалу”


Отже про резервістів. Як відзначив керівник дослідницьких програм Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Сергій Згурець, в 2011 році у багатьох українських офіцерів закінчується термін п`ятирічних контрактів, які вони підписали ще при Анатоліїю Гриценко. Їх умови такі: ті, хто звільняється достроково втрачають ряд пільг і соціальних гарантій. Природно, мали вважали за краще відбути свій термін до кінця. Але наступного року, якщо, звичайно, нічого не зміниться на краще, вони будуть готові піти без особливих сумнівів. Та і звідки узятися цим сумнівам, якщо зарплата підполковника з 14-ти роками вислуги складає 2,5 тис. грн., а старші лейтенанти за п`ять років можуть вислужити собі аж 1,7 тис. грн. у місяць.

За словами С.Згурця, в 2011 році термін контрактів закінчується більш ніж у 11 тисяч українських офіцерів, половина з яких дістане можливість піти на пенсію. Що ж до інших, то для продовження контракту мають з`явитися вагомі причини. Експерт висловив сумнів щодо істотної зміни ситуації з матеріальними благами до кінця року. За його оцінкою, для забезпечення української армії в режимі “життя в казармі” в рік буде потрібно близько 7 млрд. грн., на бойову підготовку - ще близько 3 млрд. грн. При цьому, як ми пам`ятаємо, міністр пообіцяв погасити борги перед підприємствами ОПК і своєчасно оплачувати їх поточні роботи. Таким чином, грошей, навіть якщо оборонний бюджет цього року і буде профінансований в повному обсязі, у армії в обріз. Зрозуміло, що для підвищення зарплат офіцерам і контрактникам фактично нічого не залишається.

У висловах міністра оборони щодо резервістів С.Згурець бачить відгомін пропонованих раніше варіантів по задоволенню кадрового голоду в українській армії. За словами експерта, як тимчасовий захід Міноборони може розглядати можливість призову на військову службу офіцерів із запасу строком на 16-18 місяців.

Як відзначає експерт, загострення ситуації з комплектуванням армії офіцерським складом відсуває на задній план навіть таке найважливіше питання, як переозброєння ЗСУ новим виглядом ОВТ. “Якщо у війська і надходитиме нове озброєння, обслуговувати його буде просто нікому, оскільки солдату-строковику сучасний танк або зенітний-ракетний комплекс ніхто не довірить”, - переконаний С.Згурець.

За даними ЦДАКР, на сьогодні у ЗСУ 9 тисяч вакантних офіцерських посад, тоді як загальна кількість офіцерів в 200-тисячній українській армії складає близько 50 тис. Половина вакансій доводиться на посади командирів взводів, рот і батальйонів.

Якщо до цієї кількості в 2011 році додасться ще 3-4 тисячі вакансій, ситуація стане дійсно катастрофічною, оскільки займатися навчанням і бойовою підготовкою рядових солдатів стане просто нікому. І тут новому міністрові оборони можна тільки поспівчувати, спадщина йому дісталася дійсно важка, далі нікуди. При цьому заповнення вакууму в офіцерському складі за рахунок резервістів бачиться навіть суто цивільній людині вельми малореальним варіантом, хоч би з чисто організаційної точки зору. Навряд чи хтось з офіцерів запасу легко погодиться кинути своє цивільне життя і на півтора роки повернутися в ряди Збройних Сил. Навіть не зважаючи заяви, які стали звучати в останній рік, про різко збільшену популярність призову в армію у зв`язку з фінансовою кризою і безробіттям. Утім, така "популярність" має місце бути серед призовників після шкільної лави, які дійсно, не маючи ні спеціальності, ні досвіду роботи, практично нікуди не можуть влаштуватися. Ситуація ж у офіцерів-резервістів, швидше за все, зовсім не така плачевна, вони, як правило, непогано працевлаштовані, навіть на нинішній кризовий момент. Офіцерський призов загрожує перетворитися на такі ж “наздоганялки”, як і заклик на термінову службу.

Залишається одне – знайти аргументи, які переконають офіцерів залишитися в армії. Простіше кажучи, потрібно терміново знаходити кошти для підвищення офіцерських зарплат і активізувати програму будівництва житла для військовослужбовців. Можливо, сьогодні це варто робити навіть в збиток іншим статтям витрат армії, інакше у нас її просто не залишиться. І армії, що так і не встигла стати "контрактною", загрожує перспектива повернення в "суцільний призов" - від рядового до генерала. Хоч би не докотитися до повної "партизанщини"...

Антон Лосєв (УНІАН)




Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх