,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Другий бар`єр на шляху до Європи
0
Другий бар`єр на шляху до Європи

Для мене прикладами Справжніх Націоналістів є генерал де-Голль у Франції, Манергейм у Фінляндії й Лукашенко у Білорусії. Справжній Націоналіст не підіймає національну істерію і не створює своїй нації зайвих ворогів. Він займається реальною справою. Він реаліст. У нього нема за кордоном ні постійних ворогів, ні постійних друзів. Він веде себе дуже раціонально, і завжди відповідно до ситуації. Коли треба – дружить, а коли треба то й свариться з тими країнами, з якими має справу.

Розглянемо це на прикладах.

Усі знають, що генерал де-Голль домовився з американцями й англійцями та звільнив з їхньою допомогою Францію від гітлерівців. Проте широкий загал мало знає про те що США, користуючись повоєнною розрухою у Франції, повели себе, по відношенню до неї, по-свинськи. Під час війни, уряд Франції вивіз до США і свій золотий запас, і ядерні матеріали і фізиків-ядерщиків. На основі розробок котрих і була створена в Америці атомна зброя. Але після війни, США не захотіли поділитися з європейцями ядерною технологією. І фактично генерал де-Голль відвоював у США можливість для Франції й Англії отримати ядерну зброю. Така ж історія склалася і з золотим запасом Франції.

Подивіться на нашу північну сусідку Фінляндію. Країна боліт, озер та вічної мерзлоти. Край що не має економічних передумов для процвітання. Але люди там живуть досить багато. А дякувати вони мають за це Манергейму. Саме він добився у Леніна права Фінляндії на незалежність. Саме він відвоював у більшовиків чималий шмат Карелії. Саме він захищав потім Фінляндію від сталінської навали. А після війни саме Манергейм заклав основи радянсько-фінського добросусідства. І фінський народ, який завжди ненавидів росіян, отримав можливість збувати в СРСР свій товар. Котрий через величезну собівартість виробництва в холодному регіоні, продати було більше нікуди. За рахунок цього збуту Фінляндія і по цей день процвітає.

А подивіться но на Лукашенка! Білорусія надзвичайно убога у сенсі мінеральних копалин, та грунтів, живе у двоє багатше за Україну. Оце вам приклад Справжнього Націоналіста.

Коли ж ми почнемо порівнювати наших «націоналістів» зі Справжніми Націоналістами, то складається дуже тяжке видовище.

Першою економічною ініціативою наших «націоналістів» була замануха із Золотом Полуботка. Це була саме замануха для олухів. Бо якби це золото й справді існувало, ніяка країна його, без великої війни, не віддала б. Та доводити до кінця почате «націоналісти» не збиралися. Їм було потрібно вияснити, чи не встануть на диби прості українці від такої наглої брехні. Вияснили. Українці з`їли цю замануху з апетитом. Це наглядно показало, що українцю можна безпечно вішати на вуха любу локшину. І пішло-поїхало.

Далі ми мали вийти зі складу СРСР і заробити на цьому за рахунок:

1. Припинення платежів України до Москви.

2. Переходу на міжнародні ціни у розрахунках з Росією.

3. Отримання омріяної ВАЛЮТИ !!! Від власних зовнішньоторгових операцій. І т. д. і т. п.

Розповідали, що наші цукор, м`ясо, кольорові телевізори і т. д. є стратегічними товарами. Що за них «москалі із себе останні штани знімуть».

Та не так сталося як обіцялося. Лише після виходу із СРСР виявилось, що Москва давала Україні набагато більше ніж брала. Це ще Сталін постановив, що території, які постраждали від німецької окупації, мають отримати допомогу від тих територій, які не були окуповані. Але зі смертю Сталіна, до влади прийшли вихідці з України, які не збиралися припиняти цю «братскую помощь». І Росія надавала в рік на 50 мільярдів доларів допомоги територіям, що вже давно відновилися. Як проговорився на своїх останніх виборах Кучма, Україна мала від`ємне сальдо на п`ятнадцять мільярдів доларів в рік. Тобто саме стільки ми втратили на одному від`єднанні своїх фінансів від московських.

І зі світовими цінами затія не склалася. Панове «націоналісти» зеленого поняття не мали, які ж вони ті світові ціни.

Чи знаєте Ви шановні читачі, яка світова ціна на м`ясо? Осінню 2007го року, панове «націоналісти», підняли вереск з приводу «спекуляції м`ясом регіоналів». Суть звинувачень зводилась до того, що хтось із регіоналів, закупив у Бразилії велику партію свинини. А в Аргентині – велику партію яловичини. І продав його на Україні. До якості того м`яса нарікань не було. Воно першокласне. Нарікали на ціну. Бо після перевозу м`яса через Атлантику й Середземне море, після оподаткування, й торгових націнок оптова ціна свинини складала 4 гривні 50 копійок за кілограм, а яловичини – 4 гривні 30 копійок за кілограм. От і підняли «націоналісти» вереск за те, що при такій малій собівартості регіонали продають його людям за повну ціну у 40 гривень. Ото вже наживаються!!!

І за цим вереском ніхто не помітив другу сторону питання. По-перше, якщо Ви економічно грамотна людина, то розумієте, що ціна від собівартості не залежить. Товари з рівною якістю мають однакову ціну. А по-друге. Хто то нам обіцяв величезні прибутки від торгівлі з Росією по світовим цінам? Про які прибутки могла бути мова, якщо на осінь 2007го року оптова ціна української яловичини складала 22 гривні за кілограм?!!! Не дивуйтесь люди добрі, що наша м`ясна промисловість загинула. З нашою собівартістю виробництва м`яса, в умовах нашого, холодного клімату, ми на світовому ринку майже нічого продати не можемо. А зданий нами ринок в СРСР, тут же захопили аргентинці з бразильцями. І Росія на відмові від нашого м`яса, добряче виграла. А наші селяни без роботи залишилися.

Така ж ситуація склалася і з українським цукром.

З телевізорами й іншими промтоварами склалася така ж ситуація.

А з сировиною ситуація прямо протилежна. Міжнародні ціни на сировину набагато вищі від внутрішніх цін СРСР. Від міжнародних цін на нафту й газ на стіну лізти хочеться. Тут ми також не виграли а втратили.

Тож не дивуйтеся люди добрі, що в складі СРСР, Україна жила краще Росії. А зараз – навпаки. Бо стараннями наших «націоналістів» ми були зсаджені з російської шиї. На котрій ми сиділи 40 повоєнних років.

З огляду на вище вказане, хочу сказати, що у мене склалося враження, що наші «націоналісти» є потайними російськими провокаторами. І не має ця публіка права носити горду назву НАЦІОНАЛІСТИ. Бо це чистої води самозванство. Справжній Націоналіст такої біди своєму народу не принесе.

Я довго не міг зрозуміти, що це за публіка. Адже люба спроба вказати їм на шкідливість їхніх ініціатив для України, викликає у них істеричну реакцію. Від спілкування з «націоналістами» складається враження, що розмовляєш, тільки не смійтеся, з хворими на голову. Я сказав: «Не смійтеся!». Тут нічого смішного нема. Любий із нас може попасти на їхнє місце. Цей психічний розлад має назву – параноя.

Не буду Вам морочити голову медичними термінами про перебіг цієї хвороби. Скажу коротко. Всяк, хто переніс катування, стає параноїком. А можливостей на те, в нашій країні, більш ніж достатньо. Ви не задумувалися про самопочуття тих, хто був «реабілітований» після відсидки в сталінських таборах? Він що, добровільно туди пішов? А знущання у таборі? А знущання після виходу звідти? Тобі ж дають не компенсацію за страждання, а папірець-довідку. Ходи з нею, й показуй всім, що ти не винен.

І це не одна можливість з`їхати з глузду у нашій країні. А скільки народу перенесло викручування рук при зборі сталінських позик? А така цікава практика радянської міліції, коли хапали того хто був біля місця злочину, й катуванням заставляли брати вину на себе? Скажете брехня? А Ви згадайте історії з маніяками в СРСР! Поки тих виродків виловили, скільки народу в тюрму попало! І усі «зізнались» у вбивствах!!! І до часу відлову справжніх винуватців декого вже й розстріляти встигли!

Я не буду перераховувати усі фактори, через які у нас появляються «націоналісти». Це велика тема. І ця стаття не про це. Скажу лише одне: після Советской Власти їх занадто багато назбиралося. Останній раз таке явище було у нас в 1905 – 1917их роках. Коли люди скалічені царським режимом зробили Жовтневий переворот. Ті революціонери у поведінці нічим не відрізнялись від наших. В них тільки тема ненависті була інша: антицарська.

Вся ця маса «націоналістів» націлена на громадянську війну. І саме ця обставина й змусила мене підняти увесь цей бруд на загальний огляд. Ви що ж думаєте, що європейські уряди не розуміють, у якому передвоєнному становищі ми знаходимось? Що вони не розуміють, що ця маса психічних калік націлена на громадянську війну? Чудово знають. І цей наш вибухонебезпечний регіон їм ні до чого.
Володимир ДЕНИСЮК
My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх