,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Дети Романа Шухевича признали нацистский статус отца
  • 14 марта 2010 |
  • 22:03 |
  • нах... |
  • Просмотров: 24142
  • |
  • Комментарии: 3
  • |
0
30 мая 2007 г., выступая с трибуны парламента, лидер коммунистов Петр Симоненко традиционно посвятил одну из речей критике деятельности президента Ющенко. В этом контексте Петр Николаевич не обошел стороной и вопрос о героизации воинов УПА и ее идейных руководителей: «Разве нельзя, так скажем, сегодня с пониманием отнестись к тому, что президент у нас переступил черту, и всем обществом выступить против подобных действий, ибо фашизация общества через реабилитацию Шухевича, Шухевич — гауптман Абвера, два железных креста из рук Гитлера получил, а он его сегодня в святые выводит, на государственном уровне указом столетие отмечать Шухевича (стенограмма ВР Украины)».

Спустя три года на блоге Моисея Фишбейна, позиционирующего себя как «визначний український поет і перекладач», появилось сообщение:

«НЕДІЛЯ, 7 БЕРЕЗНЯ 2010 Р. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ. Позов дітей Головного командира УПА Романа Шухевича до першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка ЗАДОВОЛЕНО. Суд вирішив: «Зобов'язати Симоненка Петра Миколайовича на найближчому з моменту набрання законної сили рішення суду пленарному засіданні Верховної Ради України спростувати поширену ним недостовірну інформацію про Романа Шухевича». Рішення суду не оскаржене. Воно набрало чинності».

Была выставлена и фотокопия решения суда. Чтобы понять смысл произошедшего, целесообразно привести текст полностью:

«Справа № 2-30/2010 р. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2010 року. Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого — судді Волкової С. Я. при секретарі Соловей Л. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Шухевича Юрія-Богдана Романовича, Трильовської Марії-Софії Романівни до Симоненка Петра Миколайовича про спростування недостовірної інформації,

встановив:

Позивачі Шухевич Ю.-Б. Р., Трильовська М.-С. Р. звернулися до суду із зазначеними вимогами, які під час розгляду справи скорегували і остаточно просили визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем Симоненком П. М 30.05.2007 р. на пленарному засіданні Верховної Ради України, про одержання Шухевичем Р. двох «Залізних хрестів» з рук Гітлера, та такою, що принижує їх честь і гідність, зобов'язати відповідача на найближчому з моменту набрання законної сили рішення суду пленарному засіданні Верховної Ради України спростувати поширену ним недостовірну інформацію. В заяві позивачі Шухевич Ю.-Б. Р., Трильовська М.-С. Р. зазначили, що є дітьми Шухевича Р. О., головного командарма Української повстанської армії у 1942—1950 рр., а поширена відповідачем інформація про одержання їх батьком двох «Залізних хрестів» з рук Гітлера не має під собою щонайменшої підстави, водночас є такою, що принижує честь і гідність членів його сім'ї, оскільки покладає на них клеймо дітей людини, яка одержувала нагороди із рук Гітлера. Шухевич Р. ніколи не зраджував українському народу, на вірність Радянському Союзу не присягав, керована ним Українська повстанська армія боролася як проти більшовицького бандитизму на теренах Західної України, так і проти німецьких завойовників.

В судовому засіданні представник позивачів Зейкан Я. П. підтримав позовні вимоги Шухевича Ю.-Б. Р., Трильовської М.-С. Р., просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача Симоненка П. М. Голубенко Л. П. позов Шухевича Ю.-Б. Р., Трильовської М.-С. Р. не визнала, посилаючись на безпідставність їх вимог.

Встановлено, що відповідач Симоненко П. М., народний депутат України, публічно поширив недостовірну інформацію про Шухевича Р. О. Так, 30.05.2007 р. на пленарному засіданні Верховної Ради України відповідач у своєму виступі заявив: «Шухевич два «Железных креста» из рук Гитлера получил». При цьому ані відповідач, ані його представник не надали жодного доказу, що поширена інформація про одержання Шухевичем Р. О. двох «Залізних хрестів» з рук Гітлера, відповідає дійсності, як це передбачено ч.4 ст.277 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до ч.2,3 ст.277 ЦК України право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.

Позивачі Шухевич Ю.-Б. Р., Трильовська М.-С. Р. є дітьми Шухевича Р. О., що підтверджується наданими суду копіями: запису акту про народження, свідоцтва про народження, свідоцтва про укладення шлюбу, тобто є близькими родичами Шухевича Р. О., а тому на підставі ст.32 Конституції України та ч.2 ст.277 ЦК України мають право на спростування інформації. Недостовірна інформація про їх батька Шухевича Р. О. порочить ім'я сім'ї, і, зокрема, сина Шухевича Ю.-Б. Р., Героя України, якому за громадську мужність, багаторічну громадсько-політичну і правозахисну діяльність в ім'я здобуття незалежності України вручено орден Держави, та дочки Трильовської М.-С. Р.

Відповідно до ч.7 ст.277 ЦПК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Суд, вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права, враховує спосіб, у який була поширена інформація, враховує позовні вимоги, вважає необхідним зобов'язати відповідача на найближчому з моменту набрання законної сили рішення суду пленарному засіданні Верховної Ради України спростувати поширену ним недостовірну інформацію про Шухевича Р. О.

На підставі ст.88 ЦПК України з Симоненка П. М. на користь позивача Шухевича Ю.-Б. Р. слід присудити понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 14,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.32 Конституції України, ст.277 ЦК України, ст. ст.3, 4, 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов — задовольнити.

Визнати інформацію, поширену 30.05.2007 р. на пленарному засіданні Верховної Ради України Симоненком Петром Михайловичем (так в документе — «2000») про одержання Романом Шухевичем двох «Залізних хрестів» з рук Гитлера, такою, що є недостовірною, принижує честь і гідність дітей Романа Шухевича Шухевича Юрія-Богдана Романовича, Трильовської Марії-Софії Романівни.

Зобов'язати Симоненка Петра Миколайовича на найближчому з моменту набрання законної сили рішення суду пленарному засіданні Верховної Ради України спростувати поширену ним недостовірну інформацію про Романа Шухевича.

Стягнути з Симоненка Петра Миколайовича на користь Шухевича Юрія-Богдана Романовича 14,50 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ».


Да, все имеют право на защиту чести и достоинства — своих и своих родственников. В том числе и дети Романа Шухевича. Однако поразило стремление Ю. Шухевича и М. Трилевской опротестовать лишь одну фразу, вырванную из контекста выступления Петра Симоненко с трибуны ВР. Обратим внимание: сын и дочь Шухевича предъявили претензии к Симоненко лишь в части фразы «два железных креста из рук Гитлера получил», но почему-то не стали опротестовывать слова «Шухевич — гауптман Абвера». Почему оскорбительными оказались только слова о наградах, полученных из рук Гитлера, а вот информация о наличии у отца офицерского звания гитлеровской армии осталась вне иска? Действительно, четко задокументированных фактов получения фашистских наград Романом Шухевичем лично из рук Адольфа Гитлера в настоящее время не существует.

В то же время существует ряд документов, подтверждающих нацистский офицерский статус предводителя УПА. Таким образом, рассматриваемый иск убедительно показал, что в этом не сомневаются и дети Романа Шухевича. Вот только странновато выглядит это их мировоззренческое деление на нормальность, скажем, службы отца в армии Гитлера и ненормальность получения наград из рук фюрера.

В принципе данный иск изначально был беспроигрышным для истцов по причине невозможности предъявить свидетелей, подтверждающих вручение Гитлером железных крестов Роману Шухевичу. Тем не менее поразило или излишне мягкое поведение представителя ответчика в суде, или же позиция самого суда, не отразившего в своем решении мнения и доводов ответчика. Еще раз обратим внимание: в речи Петра Симоненко звучало: «Шухевич — гауптман Абвера, два железных креста из рук Гитлера получил», а вот в решении суда эта фраза оказалось урезанной: «Шухевич два «Железных креста» из рук Гитлера получил». Каким образом из контекста пропали слова «гауптман Абвера»? Конечно, истцы сделали это осознанно, но, с моей точки зрения, представитель Симоненко в суде мог настоять на рассмотрении и анализе всей фразы. Конечно, это мое мнение, но мы имеем дело, по журналистской терминологии, с передергиванием фактов и смещением акцентов.

Если все-таки Петр Симоненко сочтет целесообразным обозначить свою позицию в отношении решения суда, то с парламентской трибуны он может высказать свою точку зрения на место и роль Романа Шухевича в истории Украины. Перечислить все его «подвиги», отразить мнение Западной Европы и России о присвоении командующему УПА звания Героя Украины, а также отметить, что свидетелей и документов, говорящих о личном «наградном» контакте Гитлера и Шухевича, пока не обнаружено и задача историков — дальнейшее исследование неизвестных страниц украинского коллаборационизма.

Ведь решение суда не обязывает Петра Николаевича извиняться перед истцами, а предлагает «спростувати поширену ним недостовірну інформацію про Романа Шухевича» в части всего лишь семи слов.

Данное решение нельзя оставлять без ответной реакции. Но при этом нужно обязательно напомнить общественности и о решениях другого — более известного суда — Нюрнбергского трибунала, давшего однозначную юридическую оценку фашизму в целом и «деятельности» фашистских коллаборационистов — в частности, невзирая на различие в национальных одеждах и масштабах заслуг перед гитлеровской Германией.
КСТАТИ

Когда верстался номер, стало известно, что сын и дочь главнокомандующего Романа Шухевича — Юрий Шухевич и Мария Шухевич — проиграли судебный процесс по гражданскому иску к народному депутату Дмитрию Табачнику.

10 марта Табачник сообщил «Интерфаксу», что Шевченковский районный суд Киева признал соответствующими действительности его утверждения о том, что «Шухевич был гитлеровским офицером, которого фюрер отметил высшими наградами рейха». По его словам, суд не удовлетворил требования истцов о публичных извинениях со стороны депутата, а также о запрете продажи и изъятии из торговой сети его книги «Утиный суп по-украински», где были отображены вышеуказанные утверждения. Cудебный процесс тянулся с июля 2008 года.

Константин ВАСИЛЬКЕВИЧ

источник



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх