,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Тігіпко: завтра можеш стати президентом. А хіба це те, за що ти боровся?
  • 22 февраля 2010 |
  • 14:02 |
  • bayard |
  • Просмотров: 15555
  • |
  • Комментарии: 6
  • |
0
Тігіпеко: завтра можеш стати президентом. А хіба це те, за що ти боровся?

До Сергія Тігіпка зараз довга черга охочих потрапити до його політичної команди. Зустрічі він проводить у цій кімнаті у своєму офісі на п’ятому поверсі Swedbank на вулиці Комінтерна, 30 у Києві

Людину місяця обирають українці. Щодня українці роблять гідні поваги речі. Самотужки чи гуртом, свідомо чи мимохідь ловлять злодіїв, виграють складні конкурси, рятують чиїсь життя. Редакція "Країни" щомісяця обирає п'ять таких учинків. Із них соціологічна компанія "Перша рейтингова система" пропонує 1300 українцям віком від 18 років із Києва, усіх обласних центрів та Сімферополя проголосувати за найдостойнішу людину місяця. Опитування відбувається методом телефонного інтерв'ю. Статистична похибка не перевищує 2,9%. Опитування відбувалося 1-5 лютого 2010 року


У січні людиною місяця, на думку редакції "Країни", могли стати:

Сергій Балацький, 17 років, 6 січня, на Святвечір, витягнув конем із кюветів і снігових заметів п'ять легковиків. Грошей не брав. Хлопець живе в селі Малий Ржавець Канівського району на Черкащині.


Віталій Воробей, 21 рік, 12 січня в Луцьку затримав на місці злочину рецидивіста, який пограбував і задушив двох жінок.


Сергій Тігіпко, якому 13 лютого виповнилося 50, посів третє місце на президентських виборах. Досягнув 13% із нуля за півроку кампанії.


Сіту Тібюр, 41 рік, що народився в Конго, вступив до козацтва 19 січня. До України приїхав 1991-го. Живе у Хмельницькому.


Віктор Ющенко, 55 років, 22 січня присвоїв Степанові Бандері звання Героя України.


Результати, %:

1. Сергій Тігіпко - 39,7

2. Віталій Воробей - 31,9

3. Сергій Балацький - 19,3

4. Віктор Ющенко - 7,7

5. Сіту Тібюр - 1,4


- Це добре - бути героєм хоча б один місяць! - сміється Сергій Тігіпко, коли чує про вибір українців.

Як ви плануєте рік, щоб стати протягом нього кращим, сильнішим?

- По роках не працюю. Працюю по проектах, які сам собі задаю. Зараз це так звана політика. Я вирішив, що буду серйозним політиком, будуватиму партію з новою ідеологією. Намагатимуся вести її на всі можливі вибори. Увійду до влади і змінюватиму країну.
Я люблю займатися стратегіями. Із крісла не встану без стратегії! Інакше ви весь час вирішуєте поточні справи, а результату нема. Основні проблеми в нашій країні від того, що немає стратегій. От, скажімо, партія. Ви хочете піти в політику. Із якою ідеологією? Який сегмент населення ви візьмете? Потім: що їм говорити, які гасла пропонувати, якими каналами їх доставити? Країна - це теж проект. Усі успішні країни - це гарні проекти. Кимось задумані й утілені в життя. Якщо так підходити до справи, то ти завжди будеш цікавим.
Друге - я завжди працював і працюю з консультантами.

Як ви їх відбираєте?

- Тендери. Треба поспілкуватися - що робив, який досвід. От, скажімо, у бізнесі я завжди брав консультантів, які працювали в Росії чи Польщі. Бажано в Польщі. Тому що ця країна по бізнесу мала 7-8 років тому те, що ми проходили торік. Дивлюся по підходах, ментальності, динаміці.

Багато спеціалістів берете?

- Деколи по п'ять-шість груп фахівців проходять таку співбесіду. Торгуюся по грошах. Так я починаю справу з найкращого. Не збираю свого велосипеда, а отримую наймодерніший досвід.

Що читаєте?

- Зараз саме перечитую "Государя" (трактат флорентійця Нікколо Макіавеллі про принципи державного управління, написаний 1513 року. - "Країна"). Ще матеріали, напрацьовані McKinsey (міжнародна консалтингова компанія, яка є радником в управлінні для провідних світових організацій, урядів та бізнесменів. - "Країна") для Ріната Ахметова - "Проект розвитку України".

Яке кіно дивитеся?

- Я сам сприяю, щоб у нас відбувалися чотири фестивалі арт-хаусного кіно.

Який ваш улюблений режисер?

- Ой, усе, що стосується арт-хаусу - Кустуріца, Вонґ Карвай і Альмадовар.

У кого вчитеся нового?

- Гарний принцип - атакувати в першу чергу свої слабкі місця. Коли боїшся проблем, вони тільки збільшуються. Відчуваю, що в чомусь недосконалий - одразу шукаю людей, які могли б увести в тему, підказати літературу. Але найкраще навчання, хоч і дуже дороге, - з консультантами. Це люди з колосальним досвідом і доступом до інформації по всьому світу.

Як спілкуєтеся з іноземними фахівцями?

- Через перекладачів.

Це не обмежує?

- У жодному разі.

Чи є у вас метод, за яким приймаєте рішення?

- Кардинальні приймаю довго. Метод такий: я починаю обговорювати, провокую інших, щоб вони мені давали якусь інформацію. Коли хотів іти в політику, говорив із 10 людьми, які мені цікаві. Уважаю їх достатньо розумними й аналітично підготовленими. Вони кажуть різне, я ж це перетравлюю й перетравлюю. Потрібно деколи два місяці, щоб я прийняв кардинальне рішення. Скажімо, іти з політики в бізнес чи з бізнесу повертатися в політику. Менш стратегічні рішення приймаю надзвичайно швидко - прямо на місці.

Як ви переживаєте свої перемоги?

- Мені пощастило ще молодим побувати на якихось посадах. І в Радянському Союзі до успіхів система змушувала ставитися критично. Коли я став першим секретарем обкому комсомолу, то там уважно слідкували, щоб не надто високо носа задирав.
А зараз я точно знаю, що кожен успіх - це тільки початок. Ти набрав 13 відсотків? А тепер далі. Завтра можеш стати президентом. А хіба це те, за що ти боровся? Ти ж прийшов боротися за нову країну. І починай знову і знову. Я це добре розумію, і це допомагає залишатися робочою людиною.

Як ви переживаєте свої поразки?

- У мене їх було не так багато. Можу день, максимум два посумувати. Можу випити добряче. Але на третій день я вже беруся до діла. Аналізую, що не спрацювало. Розкладаю це. Думаю, яких людей поставлю на які позиції. Тобто треба якомога швидше повернутися в роботу. Вона мене лікує.

Кажуть, чим розумніша людина, тим глибші її помилки й важчі поразки.

- Безумовно, деколи ти повинен робити серйозні ставки. Той самий 2004 рік. Я вважаю, що для мене це була досить серйозна поразка. Я втягнув свою партію в непрогресивну кампанію, яку до того ж було програно. Вважав, що не можу більше очолювати партію.

У листопаді 2004-го був момент, коли ви переживали за власне життя?

- Був. Але я не хотів би про це говорити. Щоб не спекулювати. Тоді всі знали, що міг бути арешт. Тобто, чекали. Їздив я із зібраною сумкою, з документами, щоб могти довше десь пожити. І такі настрої були з обох сторін. Не тільки в мене. Погано, коли політика доводить будь-кого до такого стану.

Які висновки ви зробили з тих часів?

- Головне - максимально уникати ситуації, на яку ти не впливаєш. Я не міг змінити становища, бо не впливав на нього. Незважаючи на те, що був керівником штабу. Тож сам собі сказав: "Сергію, не йди другим номером. Якщо йдеш на якусь позицію, то ти повинен бути лідером і завжди залишати остаточне рішення за собою".

Сьогодні жоден із політиків в Україні не зможе одноосібно керувати ситуацією. Потрібні об'єднання, союзи. Ви могли б увійти до якоїсь коаліції й узяти на себе певну зону відповідальності?

- Легко. Але для цього потрібна відповідна структура. Об'єднуватися треба під певну роботу. І необхідно все прописати. Я сам можу написати таку стратегію. І для Ющенка програму писали під моїм керівництвом, і для Пустовойтенка так само.

Є якась вузька зона, де ви можете проявити себе найкраще?

- Це економіка. Мені цікаве прем'єрство.

Але прем'єр керує усіма напрямками роботи уряду.

- Якщо запропонують не прем'єрство, то щоби входити до більш секторних проектів, потрібно мати за собою фракцію й більшість.

У цій Верховній Раді це можливо?

- Ні. Тут мені можна створити лише позафракційну групу "Сильної України".

Кажуть, що в Раді чимало депутатів із блоків НУ-НС, БЮТ і навіть Партії регіонів готові під певні гарантії з вашого боку створити таку групу. Вона могла б нараховувати 50-70 депутатів.

- Але наскільки ці люди будуть однодумцями? Чи підтримуватимуть тебе в будь-якій ситуації? Ейфорія швидко минає, і свої 13 відсотків треба відпрацьовувати. Я знаю, за що голосували люди, коли мене підтримували. А це через тих же депутатів треба проводити. Не всі вони витримають.
Крім того, якщо йти під керівництво когось іншого, то це має бути розумна людина. Бо керувати проектами, де зібралися сильні, дуже важко. Це повинен бути теж вольовий чоловік, який міг би делегувати повноваження, який прислухався б. Я вже працював із людьми, які не дотягували до рівня проекту. Це біда - усе стоїть. Особливо, якщо ця людина ще й концентрує владу. Виходить, ти маєш якийсь сектор, але тебе ніхто не слухає.

Тобто ви готові залишатися в опозиції і чекати наступних виборів?

- Легко. При цьому обіцяю бути абсолютно конструктивним.

Вас за цей час не забудуть?

- Це залежить від мене. Я вважаю, що ні. Бо якщо захочуть займатися реформами, то мене покличуть. Тому що реформи - це часто складна і непопулярна справа. А 13 відсотків - це серйозно. Коли починаєш реформувати, то тобі потрібна підтримка всього суспільства. Якщо її не буде, нічого не вдасться.

Які зони економіки зараз у найтяжчому стані і як це можна виправити?

- Ми почали вибудовувати ринкову економіку, але дуже її "зарегулювали". Увесь сенс існування малого бізнесу в тому, щоб він швидко рухався. Виникла нова ніша - одразу він її займає.
Також у нас дуже погане податкове законодавство. Ми стали країною фіскалів - маємо 85 організацій із перевірки. Тільки бізнес починає трішки голову підіймати - одразу всі туди. І не допомогти, а щось знайти й оштрафувати або вимагати хабара.
Банківський сектор уже рік не дає кредитування. Сільське господарство - колосальний резерв. Транзит - резерв. Комунальне господарство так само. Треба домовитися з однією місцевою владою й показати на її прикладі всій країні, як воно має працювати. Отже, резервів багато - потрібна політична воля.

Що може довести вас до сліз?

- Перед святом визволення України від фашистських загарбників ми зібрали ветеранів у палаці "Україна". Співали пісень, показували кадри, де ці люди зовсім молоді під час війни. Поруч сиділи бабки в орденах і плакали. Я дивився на них і ледве-ледве себе стримував.

Що у вашому розумінні "вкрай тяжке становище"?

- Коли немає перспективи. Коли ти не бачиш, куди рухатися.

Яку здатність, або дар ви хотіли б мати?

- Мені дуже подобаються люди, які вміють підніматися над ситуацією, робити узагальнення.

Які якості цінуєте в чоловіках?

- Чоловік має бути професіоналом, багато працювати, давати результат. Іще ціную почуття гумору. Обов'язково!

А в жінках?

- Дуже важливо, щоб була розумна. Щоб було про що говорити, щоб було цікаво. Безумовно, красива й обов'язково - мила! Бо краса може бути "скляною".

Із ким із мертвих ви хотіли б зустрітися, якщо мали б можливість?

- Коли був молодшим, багато читав про Наполеона. Серед політиків іще був дуже колоритним Черчилль.

Якби ви могли поставити запитання Богові, то що запитали б?

Тігіпко довго думає. Урешті-решт швидко й чітко вимовляє:

- Розумієте, якщо я знав би, що він є, то цього було б достатньо. Я не ставив би запитань.

Встає й додає з усмішкою:

- Зникли б усі запитання!



Тігіпко отримав спадкоємця у 48 років

Після поразки Віктора Януковича у президентських виборах 2004 року керівник його штабу Сергій Тігіпко пішов із політики. Повернувся за п'ять років як самостійний кандидат на посаду голови держави. За півроку кампанії посів третє місце з результатом 13,06%.

Тігіпко народився 13 лютого 1960 року в селі Драгонешти Лазовського району Молдавської РСР. 1981-го одружився зі старшою на два роки Наталею. 1982-го закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. За шість років став першим секретарем Дніпропетровського обкому комсомолу. Із проголошенням незалежності пішов у банківський бізнес, очолював "Приватбанк". 1997-го президент Леонід Кучма забрав Сергія Тігіпка до Києва. Поставив віце-прем'єром, міністром економіки та головою Нацбанку.

Після відходу з політики Тігіпко розлучився із дружиною й побрався вдруге - з Вікторією Лопатецькою. Вона народила йому доньку Асю, 4 роки, і сина Леонтія, 1 рік. Від першого шлюбу Сергій Леонідович має 25-річну доньку Анну. Вона є його молодшим партнером в управлінні мережею аптек "ТАС". 2007-го Тігіпко продав свої "ТАС-Інвестбанк" і "ТАС-Комерцбанк" шведському Swedbank за $735 млн.

Підтримали Схід і Південь

За Сергія Тігіпка віддали голос 44% жінок і 34,3% чоловіків, які брали участь в опитуванні.
Особливо популярний він серед тих, кому за 40. А молодь проголосувала за Віталія Вороб'я, який затримав убивцю двох дівчат.
На Сході та Півдні майже кожен другий назвав Тігіпка "Людиною січня 2010" - відповідно 46,3% та 46,2% опитаних. У західних областях перше місце посів Віталій Воробей – 37,1%. Тігіпкові віддав перевагу кожен четвертий опитаний.

My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх