,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Злочини Радянської армії у Німеччині у 1945 році: нова книга британського історика
  • 19 августа 2009 |
  • 09:08 |
  • YaruariY |
  • Просмотров: 238080
  • |
  • Комментарии: 21
  • |
0
На Заході з’являються нові дані про масові злочини Червоної армії у Європі в останні місяці Другої світової війни. Автор нової книги на цю тему, відомий британський історик Ентоні Бівор (Beevor) стверджує, що всього було зґвалтовано 2 мільйони німок. Немало з них після цього наклали на себе руки. Але радянські солдати переконували себе у тому, що насилля є справедливою помстою.

З-під пера британського дослідника Ентоні Бівора вийшло вже кілька бестселерів про історію Другої світової війни, серед яких "Сталінград" – книга, що отримала ледь не кожну можливу літературну премію на Заході. Останній доробок Бівора -"Падіння Берліна" - щойно опубліковано у Великій Британії. Уже готуються переклади, а 10-го травня документальний фільм про роботу над книгою збирається показати британський телеканал Бі-бі-сі-2. Одна з головних тем, яку порушує Бівор, це доля жінок, які були жертвами насилля Червоної армії.

Британський історик цитує спогади Наталі Ґессе, соратниці Андрія Сахарова, яка в часи війни була фронтовим кореспондентом. "Радянські солдати ґвалтували кожну німку віком від 8-ми до 80-ти, це була армія ґвалтівників," - стверджує вона. Радянський майор в інтерв’ю британському журналістові у ті часи зізнався: "Наші солдати настільки скучили за сексом, що ґвалтували і жінок 60-70-ти років, на здивування бабусь, якщо не на радість." А один із російських ветеранів не приховує і задоволення: "Там у Німеччині мільйони наших. "

Статистику про зґвалтування збирали німецькі лікарні. За даними двох головних госпіталів Берліна, кількість жертв у німецькій столиці становила від 95 до 130 тисяч. Один із лікарів припускає, що кожна десята жінка згодом померла, переважно наклавши на себе руки. Усього ж, як підрахував британський історик, трагедію пережили 2 мільйони німецьких жінок, немало з них, якщо не більшість, зазнали групових зґвалтувань. Є документальні докази і про те, що жертвами насилля були не лише німки, а польки, українки, білоруски – жінки, яких вивезли до Німеччини на рабську працю. В інтерв’ю радіо "Свобода" британський історик Ентоні Бівор зазначив: "Мабуть, найбільше вражає з того, що потрапило нам до рук, так це дуже детальний рапорт заступника начальника політичного відділу Першого Українського фронту, який повідомляє Центральному Комітетові комсомолу про поширені зґвалтування російських, українських та білоруських жінок і дівчат - тих, кого насильно забрали до Німеччини сили Вермахту і змусили до рабської праці. Всі ці молоді жінки кілька років молилися, щоб їх визволила Червона армія, а червоноармійці їх ґвалтували й знущалися з них."

Тим часом український історик, автор 12 книг про Другу світову війну Віктор Коваль каже радіо "Свобода," що радянське командування не заохочувало таких учинків, але дивилося на них крізь пальці. Відома і реакція Сталіна. Далі Віктор Коваль:

"Він казав, що червоноармійці ґвалтівники не чинили злочинів, а просто, як він висловлювався, "шалили," тобто невинно пустували. Про це розповів у 61-му році югославський комуніст-дисидент Мілован Джілас, у якого були про це дуже неприємні розмови зі Сталіним, тому, що він десь згадав про ці казуси, Сталін про це дізнався і страшно розлютував, що Джілас ганьбить Радянську армію. А історики, ясне діло, цим не займалися взагалі у нас."

Віктор Коваль вважає, що радянських солдат на насилля штовхала сталінська пропаганда, яка постійно твердила про масові зґвалтування німців на окупованих територіях.

Це було розпалювання одного з найсильніших подразників, здатних впливати на чоловічий склад армії, посилювати його завзяття у війні з ворогом. Насправді, як каже український історик, нічого подібного німці не робили:

"Я сам був на окупованій території. Можу це потвердити: мені було від 16 до 18 років і я жив у Києві і бродив по селах Київської і Черкаської області за харчами, так що є у мене досвід. Чому не було цього насправді, бо тут діяла загальна вимога Гітлера до командного складу німецької армії. Вона полягала ось у чому: забороняти сексуальні контакти німецьких солдатів та офіцерів із місцевими жінками. Мета заборони була расистська – не сіяти німецькі гени серед слов’янського населення. Німецьке військо було дисципліноване і про сексуальне насильство на окупованій території розмов не було взагалі. Звичайно, у містах сексуальні зв’язки між німецькими солдатами чи офіцерами та місцевими жінками були, тому що не важко було знайти таких жінок серед бідуючого міського населення. На селах німців узагалі не було, тому там було чисто. До того ж кожен німецький солдат, на відміну від військовослужбовців Червоної армії, щороку отримував місячну відпустку додому."

За свідченням Віктора Коваля, українських істориків мало цікавить тема насилля Червоної армії у Західній Європі. За радянських часів існувала цензура, а сьогодні згас інтерес суспільства до війни загалом. Про цю ганебну сторінку історії зате дізнаються сотні тисяч людей на Заході, яким потрапить до рук книга британського автора. Зґвалтування це не просто побутова драма і, як стверджує Ентоні Бівор, чоловіче самозадоволення не має виправдання. Події 1945-го року, на його думку, ще раз доводять, наскільки нетривким може бути зовнішній блиск цивілізації, якщо немає страху покарання.



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх