,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Вітя і Вітя.
0
Одного разу Віктор Чивокуня вийшов на вулицю Банкову, без охорони, щоб купити газету "Сегодня". Тільки ступив на бруківку, і зразу зіткнувся з паном Ущенко, який мав на голові раритетного капелюха, від пасічника 18-го сторіччя.

- Привіт - сказав Вітя Віті - а що ти тут робиш?

- Ностальгію вгамовую. П'ять років все ж таки тут просидів. - чесно сказав попередній президент змахуючи з ока діоксинову сльозу.

- Ну, гаразд. Тільки всередину не заходь - по-доброму порадив нинішній гарант.

Та й покрокував собі далі, до кіоску. Підійшов, бачить, все в порядку - потрібна газета є. Поліз в кишеню за копійками, а кишеня - пуста.

"От же ж шльопер" - із злістю подумав Вітя, і подивився назад, туди, звідкіля прийшов. Але там нікого вже не було.

А у цей самий час Ущенко вже нісся до Хрещатика. Потім захекався, забіг до під'їзду і перерахував поцуплені мідяки. Вийшло рівно 30 серебряників, якщо перевести на старі гроші. Але раптом чує, щось у потилицю дує. Мац, мац, за голову, а історичний солом'яний капелюх зник. Він і не помітив, коли майстер свого діла, Чівокуня, зняв з нього його трублаїнське сомбреро.

І заплакав тоді Ущенко гірко, по-нашому, і подумав рядками Шевченка:

"Нам тільки плакать, плакать, плакать
І хліб насущний замісить
Кривавим потом і сльозами.
Кати знущаються над нами,
А правда наша п'яна спить.
Коли вона прокинеться?"

А потім пішов до шинку, напився на вкрадені гроші і все забув.
anyword



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх