,


Наш опрос
Насколько Вас заебали посты Нейро_Социум о дегенерате Шарие?
Убрать нахер посты о Шарие!
Разрешить один пост в день
Забанить Нейро_Социум нахуй!


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


27-29 вересня 1941 р., комендант Києва Курт Еберхард скористався підпалом Хрещатика загонами НКДБ як формальним приводом для знищення євреїв Києва
  • 17 января 2019 |
  • 19:01 |
  • polvic |
  • Просмотров: 360
  • |
  • Комментарии: 3
  • |
0
Інженерні частини Червоної Армії і загони НКГБ перед відступом у вересні 1941 року замінували Хрещатик і стратегічні об'єкти столиці. Вперше у Другій світовій війні були масово використані радіокеровані (на відстані до 400 км) фугаси. 24 вересня 1941 р., через кілька днів після заняття Києва німецькими військами на Хрещатику почалася серія вибухів (боєприпаси були закладені НКВС при відступі з міста). Першим вибухнув " Дитячий світ "(архітектор В. В. Городецький) на розі Хрещатика і Прорізної, від вибухової хвилі здетонували боєзапаси і в інших будівлях. Вибухи і дальші пожежі були настільки потужними, що центр міста вигорів повністю і під час війни не відновлювався. Через кілька днів, 27-29 вересня 1941 р., комендант Києва Курт Еберхард скористався підпалом Хрещатика як формальним приводом для знищення євреїв Києва в Бабиному Яру.

П'ятдесят тисяч киян залишилося тоді без даху над головою і майна. Кількість жертв серед мирного населення та окупантів досі невідома.
Так, за спогадами старожилів, у підвали відомого київського «хмарочоса» — будинку Гінзбурга на вул. Інститутській, 16-18 (тепер на цьому місці знаходиться готель «Україна» (ще недавно «Москва» — Ред.) вибухівку в дерев'яних ящиках носили енкаведисти з свого будинку навпроти (пізніше Жовтневий палац, Міжнародний центр культури і мистецтв, а тепер Кінопалац — Ред.), пояснюючи, що це вони ніби перепрятывают архіви. Керував операцією по мінування полковник Олександр Голдович (начальник інженерних військ 37-ї армії, що обороняла Київ. Після війни генерал-лейтенант, проживав у Москві — Ред.).
Вибухівка була закладена під всі електростанції, водопровід, об'єкти залізничного транспорту, зв'язку (поштамт, телеграф, АТС), мости через Дніпро і підступи до них, всі важливі адміністративні будівлі: Раднарком (нині — вулиця Грушевського, 12), Верховна Рада, ЦК КП/б/у (нині — вулиця Десятинна, 2), штаб КОВО (вулиця Банківська, 11), НКГБ (Володимирська, 33). А також Успенський собор, оперний театр, музей Леніна (нині - Будинок вчителя), окремі великі житлові будинки. «Софійський собор врятував від руйнування тодішній директор заповідника архітектор Олекса Повстенко, — розповідає Дмитро Малаков, заступник директора Музею історії Києва. — Мінерам, які приїхали з вибухівкою в «підвали Софії», він сказав, що таких підвалів не існує».

http://spilka.uaweb.org/library/kreschatik.html

-->


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх