,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Хто руйнував Київ у період Другої світової?
  • 11 ноября 2013 |
  • 06:11 |
  • polvic |
  • Просмотров: 543
  • |
  • Комментарии: 1
  • |
-2
Столиця України входить до списку тих європейських міст, архітектурне обличчя котрих зазнало разючого удару в період Другої світової війни.
Найбільші культурні і промислові центри Європейського континенту нищили у різний спосіб.

Одні стали жертвами бомбардувань з повітря, як то Дрезден чи Роттердам. Інші постраждали від навмисно спланованих акцій, коли висаджували в повітря весь історичний центр (така доля спіткала Варшаву).

Але в усіх цих випадках руйнівниками були війська армії противника. І лише Київ – єдине європейське місто, яке постраждало від своїх захисників.
Радянська історіографія, звичайно ж, стверджувала, що центр міста був спалений військами вермахту після їхнього вступу до Києва 19 вересня 1941-го року.
Але офіційні архівні документи спростовують це і свідчать, що влітку 1941 року був створений штаб оборони Києва під керівництвом якого і відбувалося масштабне мінування промислових підприємств, урядових і житлових будинків.

Збереглася копія довідки начальника інженерної служби штабу оборони майора Чукарєва, де повідомляється, що "мінування проводилося силами взводу армійського інженерного батальйону і все здійснювалося в тісному контакті з міським комітетом партії.

Мінні поля створювалися в середині міста, на кладовищах, заводських дворах, площах, у парках і садах. Секретар міському партії Шамрило координував ці дії, а також брав участь у формуванні підпільних і диверсійних груп".

Радянські мінери перетворили центр Києва у руїни

Радянське командування логічно припустило, що після взяття Києва німці займатимуть кращі з помешкань і розпорядилося замінувати майже всі споруди в центрі міста.
Розрахунок виправдався на всі сто. Зайшовши у місто 19 вересня 1941-го року, німці дійсно розташувалися у найвишуканіших будинках на Хрещатику, Прорізній, Інститутській та Пушкінській.
А вже 24 вересня 1941-го року пролунав перший потужний вибух, який розколов навпіл великий чотириповерховий будинок з мансардами і вежами, споруджений 1903-го року за проектом архітектора Городецького.


Документальные хроники Третьего Рейха. 1941 Киев

Ця монументальна споруда за своїми пропорціями і якістю виконання не поступалася кращим зразкам архітектури європейських столиць.
Слідом за цим у повітря злетіли споруди поштамту, Радіотеатру, "Гранд-готелю", біржі, кількох особняків, серед яких зведений у мавританському стилі унікальної краси будинок Зайцева, і розкішна будівля найбільшого цирку в Європі – цирку Крутикова.

Страшної сили вибух зруйнував найпрестижніший житловий будинок Києва – так званий дім Ґінзбурга. Це був перший київський хмарочос – 12-поверхова споруда на 90 квартир і 500 кімнат.
Потужні вибухи спричинили великі пожежі, які тривали у центрі міста від 24 по 29 вересня і понищили майже всю забудову Хрещатика, наполовину вулиці Прорізної, Городецького і частково Лютеранської, Інститутської, Заньковецької та Грушевського.
Такими чином, центр міста перетворився у суцільне згарище з руїнами будівель, які до цього представляли в архітектурному лику Києва кращі зразки модерну, неоренесансу, класицизму і необароко-рококо.
Загалом восени 1941-го року вибухами та пожежами було знищено 324 споруди, під руїнами яких загинуло кілька сот нацистів. Через неспроможність зупинити вибухи та ліквідувати пожежі, окупаційна влада розпочала масові розстріли киян-заручників.
Першими жертвами стали євреї міста. Тридцять п‘ять тисяч з яких розстріляли вже 29-30 вересня у Бабиному Яру. Сотні киян страчували після кожного випадку підпалу або диверсії підпільників.

Тож за смерть кількох сотень окупантів червоні командири розрахувалися десятками тисяч життів співвітчизників, при цьому перетворивши в руїни одне з найкрасивіших міст Європи.
Успенський собор Лаври знищили радянські підпільники

Трагедію, яка стала апофеозом терористичної діяльності радянських мінерів, офіційна історіографія також тривалий час списувала на гітлерівців.
Йдеться про знищення унікальної пам‘ятки українського зодчества 11-18 ст., головний храм Києво-Печерської Лаври – собор Успіння Пресвятої Богородиці.
Це була українська святиня світового культурного значення, під руїнами котрої загинуло безліч безцінних мистецьких скарбів.

Потужним вибухом також було повністю знищено пантеон найбільших достойників української землі – київських князів, митрополитів та архімандритів, похованих в соборі.

Впродовж останніх років вийшло чимало публікацій зі свідченнями очевидців та архівними документами, які однозначно стверджують, що знищення Успенського собору – це справа рук радянських підпільників та агентів НКВС.

Робилося це з метою вбивства президента Словаччини Тісо та високопосадовців окупаційної влади. Перебуваючи у Києві 1941-го року Тіссо мав оглянути Печерську Лавру.
Урочисті відвідини відбулися 3 листопада. Але щось не склалося у розрахунках червоних саперів і потужний вибух стався на мить пізніше, коли президент маріонеткової країни з почтом німецьких та словацьких офіцерів полишили територію монастиря.

Руйнування Успенського собору стало найбільшою втратою Києва від рук радянських мінерів. [науковий співробітник відділу історії Лаври Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Євген Кабанець вважає, що вибух здійснили німці - ІП]

Німецькі війська також нищили древнє місто. Але це почалося вже 1943 року, коли відступаючи, нацисти приступили до масового руйнування промислових та культурних об‘єктів на окупованих територіях.

І цілком можливо, що якби восени 1941-го року радянські підпільники не висадили у повітря Хрещатик та прилеглі до нього вулиці, то їхню справу зробили б німці 1943-го.
Але це припущення. Реальна історія свідчить про інше – Київ у період Другої світової війни був зруйнований під перехресним вогнем двох диктаторських режимів.
Однаково страшних і однаково ненависних до України.

My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх