,


Наш опрос
Хотели бы вы жить в Новороссии (ДНР, ЛНР)?
Конечно хотел бы
Боже упаси
Мне все равно где жить


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


КНИГА ГЕРОЙСТВА Й ОСТОРОГИ М. Брадович
  • 5 июня 2011 |
  • 15:06 |
  • bayard |
  • Просмотров: 22378
  • |
  • Комментарии: 1
  • |
0
Титул цієї книги "БРОДИ" (Збірник статтей і нарисів за редакцією Олега Лисяка, Видання Братства кол. вояків І-ої УД УНА, Мюнхен 1951. Ціна, рівновартість - 3 нім. марк.

Про книгу видану торік, рецензії не пишеться. Нелегко було, очевидно, й писати її в свій час, бо значення книги не стільки в ній самій, як навколо неї і понад нею. Тому й писати про неї тепер не запізно, а під деяким оглядом навіть потрібніше, ніж було це безпосередньо по її появі. Події, що сталися в Україні і в цілому світі після її появи, а зокрема й передусім розвиток боротьби вільних і поневолених націй проти московського напасництва, зробили цю книгу особливо актуальною. Її треба не лише читати, а й студіювати, заглибитися серцем і думкою до тих відвічних національних сил, які виявилися в чинах Дивізії та були змальовані щиро й правильно в працях авторів збірника. Потрібне друге, поширене й поглиблене видання цієї книги, доповнене працями покликаних до цього осіб, які б означили й зясували безсумнівну органічну тяглість між славетними чинами Дивізії й сучасною боротьбою української нації на власній землі і на чужині проти московських окупантів. Але для другого видання треба не тільки, щоб кошти першого повернулись Видавництву, - треба зібрати й засоби на збільшене видання.

Автори збірника слушно обмежились, сказати б, зовнішнім представленням подій і чинів Дивізії. Ніхто, як відомо, не є суддею у власній справі, про що українці, на жаль, дуже часто забувають, отже й члени І-ої Дивізії не могли оцінювати ані власного геройства, ані тодішніх українсько-німецьких відносин. І одне й друге потребувало історичної перспективи, яку маємо в деякій мірі вже тепер і яку матимуть в повній мірі лише у вільній самостійній Україні. Зрозуміти величезне значення Дивізії перешкоджає під деяким оглядом те, що збройні та інші матеріяльні основи створили німці. Але це давало тільки змогу українським юнакам вступити до Дивізії, але не було ще спонукою до цього. Автори збірника вказують головно на зусилля здобути зброю та військову вправу для дальшої боротьби проти Москви, як на переважну спонуку до зголошення до Дивізії. Але ці, практично-утилітарні причини походили очевидно з відвічних сил у глибинах української нації, що витворилися в ній в давні і нові часи боротьби проти московського напасництва й загарбництва, сил, що творили саму основу геройства Дивізії.

Щоб зрозуміти й оцінити його як слід для дальшої визвольної боротьби, треба мати на увазі, що Дивізію створено вже тоді, коли щодо остаточної поразки Німеччини ледви чи міг бути якийсь сумнів. Треба пригадати те політичне божевілля в таборі західних держав, яке допровадило пізніше до опанування величезних просторів Евразії Москвою. В таких часах кільканадцять тисяч Українців, які зголосилися до бою проти зростаючої невпинно московської навали, заслуговують на признання. Відвага й витривалість, з якою Українці боролися, не зважаючи на найтяжчі втрати, прориваючи оточення десятикратно більших числом московських сил, здобули блискучу перемогу відвічній національній засаді виступати разом з кожним ворогом Москви, проти московського напасництва й загарбництва. Не Українці відповідальні за те, що ця геройська Дивізія була першою, та що по ній не прийшло до утворення другої, бо німці не мали змоги в кінці війни озброїти належно й власні дивізії. Українці боролися на фронті до останнього стрілу в другій світовій війні, чим не лише скріплено високу національну ідеологію УПА, а створено й нові збройні традиції спільної боротьби вільних і поневолених націй проти Москви.

Збірник "БРОДИ" це не тільки книга збройного геройства, а й національно-політичної остороги. В ньому не бракує виявів дуже гірких почувань українців щодо німців та докорів і українців на їх адресу, але в тім полягала між іншим велич геройства членів Дивізії, що вони стали понад власними почуваннями, понад самим собою. Чин значив для них більше, ніж власне огірчення, ніж образливе часом ставлення до них німців та очевидно схиблені пляни останніх "перемогти русских русскими" головно власовщиною. Геройство Дивізії перемогло принаймні почасти історичне прокляття і наскрізь хибну українську концепцію одночасної боротьби на два фронти. Очевидно СССР був би розбитий на складові національні частини, коли б усі поневолені нації від самого початку й до кінця війни вжили всі свої сили в цілій мірі й виключно проти Москви.

Не можна позбутися гнітучого вражіння й поминути без уваги той факт, що в сучасній холодній війні є у відносинах української спільноти на чужині до західних держав, чи то пак у відносинах між вільними та поневоленими націями взагалі, дещо з тих сумних відносин, які існували між Україною та Німеччиною протягом другої світової війни. Під цим оглядом збірник "Броди" є джерелом не лише дуже поважних осторог, але й національно-політичних дороговказів. Стара засада, разом з кожним ворогом Москви проти московського загарбництва піднесена геройством Дивізії на небувалу височінь, має тепер ще більше значення ніж, наприклад, в кінці другої світової війни, бо тоді були три світові потуги, тепер же стоять вільні й поневолені нації в одному таборі, а московська деспотія - в другому. Отже про якусь "третю силу" не може бути й мови. Тим часом і вільні нації і поневолені обтяжені політичною спадщиною минулого, і в одних і в других мертве стримує живе. Українська спільнота не позбулася ще цілком елементів пасивного москвофільства, які не приймають засади, що нема ворога, крім ворога, ним же є Москва. Існують і в ЗДА, які стоять на чолі вільних і поневолених націй у боротьбі проти московського напасництва, політичні кола, які роблять хибні висновки з того, що московський імперіялізм тримається на московському народі, і гадають, головно з огляду на невистарчальне озброєння західньої Европи, як Німці колись, що "без русских Росії перемогти неможна". Про хибні висновки, які роблять деякі українські організації з такого "проросійського" наставлення цих американських кол як і про українсько-американські відносини взагалі, доведеться писати окремо. Тим часом досить звернути увагу цілої української спільноти на чужині на дороговкази, полишені Дивізією на її славетньому шляху до вершин національної Ґолґоти. Вона дала приклад, гідний загального наслідування, ставляти чин понад слово, а збройний чин, спрямований проти Москви, понад усіми іншими чинами. Члени Дивізії не зважали на те, що Німеччина не обіцяла нічого Україні, бо й не могла обіцяти, стоячи перед поразкою і провадячи війну з останніх сил. Вони довершували святу покуту за Переяславську ганьбу, яку готуються тепер святкувати урочисто Москвини та українські зрадники, та за всі інші акти федералістичного та автономістичного холопства супроти Москви й тих, що не пішли до Дивізії, за тих, що вважали вибір зброї проти Москви в Німеччині "каторжною роботою" а потім тікали вглиб Німеччини перед московською навалою і таборами примусової праці, за всіх тих, які не розуміли, що проти Москви треба виступати разом з кожним її ворогом, в кожній ділянці визвольної боротьби.
My Webpage
Отредактировал irenasem (5 июня 2011)
Причина: Перенесла в рубрику "История"



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх