,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


УПА В БОРОТЬБІ ПРОТИ НІМЕЦЬКИХ І БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ПРОВОКАЦІЙ
  • 29 января 2010 |
  • 15:01 |
  • ALEXANDR |
  • Просмотров: 91712
  • |
  • Комментарии: 15
  • |
УПА В БОРОТЬБІ ПРОТИ НІМЕЦЬКИХ І БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ПРОВОКАЦІЙ

Зима 1943-44 позначається щораз більшим пересуванням фронту на захід. Червона армія переходить Дніпро й давній кордон на Збручі. Німці у відвороті стають ще жорстокіші. Палять цілі села, нищать усе народне майно, забирають насильно кого тільки можуть зловити при шляхах відвороту, і женуть на захід до праці при окопах або в Німеччину.


Одначе у відвороті бракує їм обезпеченого запілля і транспортових засобів. Вони перестають панувати над положенням у запіллі. Тепер уже часто й більші німецькі відділи складають майже без бою зброю розставленим при шляхах українським відділам самооборони, що мають завдання боронити населення перед відступаючим вояцтвом, збирати всякого роду зброю, сортувати її і частину заховувати, а решту передавати відділам УПА. Найбільше зброї дістається тоді в руки українського народу на полях боїв; безпосередньо після бою визбирували зброю часто й малі діти.

УПА вирішує, як їй ставитися до нового окупанта — большевицької Москви, так добре знаної українському народові. Приймаючи в основі, що бійці Червоної армії є мобілізовані на фронт насильно і що вони не відповідають за терор, насильства й політику партії, що їх гонить сьогодні Сталін на фронт за здійснення виключно завдань комуністично-большевицької кліки, що вони є так само тероризовані, як і ввесь народ, УПА звертається до них у закликах і листівках, у яких вияснює, за що Сталін провадить сьогодні цю криваву різню, хто їх ворог і які їх завдання. УПА, згідно з своєю політикою і тактичною постановою, не встряває в бої з ЧА, тільки з відділами НКВД і його адміністраційним апаратом. Проти наступів ЧА лиш борониться, вияснюючи червоноармійцям, за що й проти кого бореться та хто наш спільний ворог. Листівки й заклики видає УПА українською і російською мовами. Подаємо тут тільки короткі витяги з них для ілюстрації.

З листівки російською мовою, зверненій до червоноармійців:

Війну почали берлінська й московська кліки. В союзі із Сталіном Гітлер пішов проти народів Західньої Европи і затопив у крові Бельгію, Голландію, Францію. Подібно як Гітлер, Сталін почав бандитський напад на Фінляндію. Нема на світі дурня, який повірив би, що Фінляндія могла чимнебудь загрожувати Совєтському Союзу. За що згинули тоді найкращі дивізії Червоної армії? — Склавши розбійницький союз з гітлерівцями, кремлівські імперіялісти забезпечили німецьку армію хлібом, вугіллям, нафтою й іншою сировиною. В 41р. проти народів СРСР рушила німецька армія, забезпечена хлібом, що його кремлівські кати вирвали з уст свого народу. — Боротьбу українського народу організує й веде УПА. В УПА ведуть боротьбу національні відділи поневолених народів Азії й Европи за знищення німецького й большевицького рабства, за новий справедливий лад, за самостійні держави вільних народів. УПА родилася і виросла в затяжній боротьбі з німецьким наїзником. Вона буде продовжувати свою священну боротьбу й проти большевицьких підпалювачів. — Красноармійці! Не йдіть проти народу! Не помагайте кремлівським тиранам подавляти революцію. Єднайтеся з народом. — Смерть воєнним підпалювачам Берліну й Москви. Воля народам і людині! (жовтень 1943)

В дальших листівках читаємо:



« — Ми, українські повстанці, признаємо Ваш героїзм у боротьбі з німецьким окупантом. УПА в окупованих частинах України також вела жорстокі бої з німецькими бандами, відстоювала право України на самостійне життя». — «Український народ ніколи не продався і ніколи не падав на коліна перед ворогом. Український народ боровся за свою незалежність з білими царями, з польською шляхтою, з німецькими імперіялістами і буде боротись з большевицькими окупантами. Бо всі вони приносять українцям смерть, голод, Сибір, тюрми і страшний грабіж». «Українські повстанці, бандерівці, не воюють проти синів трудового народу — насильно мобілізованих красноармійців і командирів. Українські повстанці ліквідують большевицький терористичний апарат — НКВД, партійних заправил, червоних губернаторів, городоначальників і інших сталінських мерзотників».



Ці звернення мали досить значний успіх. Большевики скоро зорієнтувалися в вислідах пропаганди і старалися по змозі вилучити Червону армію з участи в поборюванні відділів УПА. Запрягли до цього відділи НКВД, НКҐБ, червоних партизан і т.зв. «істребітєльніє отряди».



Німці в тому часі вже ствердили, що їм УПА не розбити самою зброєю, тому й починають вони масову пропагандивну акцію, що своїм змістом вказує на їх слабість. Свої заклики і листівки адресують німці до українського народу й до людей у лісі. Одночасно провадять подвійну пропаганду з одного боку, звертаються до народу, щоб протиставився УПА, — з другого, і то одночасно, звертаються до УПА, щоб вийшла з лісу й приступила до спільної боротьби з большевиками. Ось вирізки з 16 листівок. Коментарі вважаємо зайвими:



«Українські Націоналісти! Схаменіться! Покиньте безглузду боротьбу. Ми врятували вас від червоної зарази! Ми не хочемо вас поневолити! Ми хочемо тільки вашої співпраці. Тільки сприяння в боротьбі проти нашого спільного ворога! Ваша доля лежить у ваших руках». — «Українці й Українки!.. німецька влада повернула вам церкви, пограбоване большевиками майно, повернула присадиби і землі. Вашим дітям дозволяється поїхати в Німеччину і займати місця на виробництві. Це повинно бути для ваших дітей щастям і честю. Ви і ваші діти за свободу своєї батьківщини інших жертв не повинні давати, крім зразкової праці». (Ціле речення розстрілене) — «Ви не йдете на поля, не слухаєте колгоспних керівників і старост, тому що цього від вас вимагають ваші кати, партизани. Ви замовчуєте перед нами ті місця, де ми можемо знайти ваших ворогів, партизан і бандитів. Ви ставитесь до диявольських післанців як до своїх братів і сестер. — Ви все краще й добре, що Німеччина вам принесла, забули. Ви — найневдячніші люди, яких я стрічав у світі. — Ви обов'язані неодмінно виконувати всі розпорядження моїх крайсляндвіртів і штіцпунктляйтерів. — Від нас, німців, іде свобода і щасливе майбутнє. Від нас також іде будівництво вашої країни (підписав: окружний комісар Шондра)». — «В українському народі є такі люди, які все наново захоплюються гаслами визволення. Це так звані національні організації і групи, які одним оком дивляться на Москву, а другим на Лондон. Хто ще надіється на Англію і на совєтів, той копає собі власну могилу».



А в листівках «До людей у лісі» німці пишуть:

Брати Українці! Як відомо, нині провадяться суворі контрзаходи німецьких військ, скеровані проти членів і симпатиків ОУН і УПА, в тих теренах, де вони зробили напад на німецькі війська. Засліплені проводирі тих організацій змальовують справу так, ніби німці намагаються тут винищити всіх українців, які люблять свій народ. -- А до чого сходить діяльність УПА сьогодні на ділі? Повстанці сидять по лісах, терплять холод і голод. Нападають на німецьких вояків, думаючи в своєму засліпленні, що вони допомагають порятункові Батьківщини. Але цим допомагають тільки червоній Москві. Єдиною реальною силою, що може розгромити Москву, є Німеччина. Українському народу, який знає, що його по большевицькій перемозі чекає повна загибель, не залишається ніщо інше, як закликати всю ідейну молодь, щоб вийшла з лісу і стала нарешті до відкритої боротьби й чесного бою проти большевиків разом з німецькою армією. Це становище може зрозуміти і вшанувати ввесь світ, що вшановує кожну чесну боротьбу. — Хто ховається в лісі, той втікає, як дезертир. Поки Німеччина б'є нашого смертельного ворога — большевиків — вона ваш природний союзник... Треба вкінці зліквідувати «ліс» і тайні, ніби військові, організації, бо вони ніякої військової користи не приносять.

СС і поліцайфюрер на Люблінський дистрикт видає ось таку листівку за своїм підписом:

Польську терористичну банду під проводом Басая, яка від довшого часу непокоїла й тероризувала українське населення Грубешівського повіту, знищено німецькими збройними силами.

(Ця банда, як і інші т. зв. дивізії з Люблінських лісів, під назвами: «Єще Польська нє зґінела», «Емілія Плятер», «Травґут», були до того часу толеровані, а навіть під охороною тих же поліцайфюрерів — М. Л.).

Закликаємо українські збройні відділи з Галичини й Волині опустити ці терени... Їхнє поле до попису по тамтім боці Буга на теренах, де тимчасово вдерлись большевики та де панує терор НКВД.

(Ця відозва зверталася до одного рейдуючого відділу УПА — Гамалія, який перекинено на Холмщину, щоб охоронити населення перед терором польських боївок, що одночасно були під впливами большевицької Москви).

Коли підписи різних СС-фюрерів не приносили жадного для них успіху, то відозви почали ще підписувати іменами українських національних героїв. Появилися листівки з підписом «Іван Богун». У них читаємо:

Численні німецькі дивізії боряться знову на Вашій рідній землі проти нахабного наїзника. Німецький вояк кривавиться і вмирає також за Вас, за Вашу Рідню, за Вашу землю... Де ж Ви є? — Зведена на манівці українська молоде! Люди в лісі! Заверніть, доки ще не пізно!

В другій листівці п. н. «Тарас Бульба» читаємо:

Тарас Бульба бився з ворогами українського народу в відкритому бою. Тарас Бульба виступив із зброєю проти узброєних, бився аж до загину проти ворожої переваги і згинув як герой. — Тарас Бульба гідний за те пошани й вічної слави. Він герой. Світ шанує націю, що має таких героїв.

А дальше:

Кожний свідомий і боєздатний українець повинен стати на бій з тим ворогом (большевиком) поруч з німецьким союзником-вояком, що вже три роки ставить чоло большевицькій навалі». Підписаний: «Іван Богун».



Не бракує і віршових закликів та відповідних ілюстрацій-рисунків. На листівках, виданих т. зв. «Українським визвольним військом» (так звали німці допоміжні відділи, створені з українців — колишніх полонених ЧА) є вже тризуб та ілюстрації, що хочуть представити безцільне борсання УПА між німцями і большевиками.

Не трощи чоло даремно, Як ти будеш між двома,

Батьківщину не ганьби! Зроблять з тебе киселя!

Бач, радіють з того Сталін, Ось як треба воювати,

Плютократи і жиди! Батьківщину визволяти!

(Ілюстрація: Спільно з німцями проти большевиків)

Краще нам побратись, Як приємно мундур мати,

Із німцями об'єднатись. Скоростріли і гармати.


І заклик: «Приходь до нас і за допомогою німців проженем большевицького диявола з української землі».



Листівка під н. «Вірний шлях» — «Як українські націоналісти боряться в німецькій армії», німець подає, як то при кінці жовтня в руки німецького офіцера та теперішнього опікуна і «любимця легіону», потрапив зв'язковий одної партизанської групи на Волині:

Переговори вдалися. Бойова група дістала підтримку зброєю 19 грудня переїхати з лісу автами до Луцька, а в січні дістала однострої.

Далі німець вихвалює геройство українських вояків, що в боях, щоб не здатися в руки червоних і поляків, самі стрілялися. Кінчить:

Я серед своїх молодих солдатів із задоволенням і гордістю дивлюся у вічі молодим українцям, які найшли єдино правильний шлях: вони допомагають своїй батьківщині тим, що пліч-о-пліч з німецькими з'єднаннями в рамках німецьких збройних сил боряться проти Сталіна.

(Пояснення: ця група — це «Український легіон самооборони», що, як попередньо подано, перейшов під німецьку команду).

Коли ж усі цього роду заходи не дали жадного успіху, німці, також під натиском большевицького фронту, пробують ще тактики підшиватися під УПА і видають заклики до червоноармійців, напр.:



«Українці! — Чому боретеся на боці большевиків? Большевики — це вороги українського народу. Опускайте ряди ваших гнобителів. Ідіть додому і долучуйтеся до українських повстанців. Слава Україні! Український Визвольний Рух». — Або: «...Вас примусили вступити до Червоної Армії. Ідіть до лісу, до Ваших братів, які ведуть боротьбу проти большевизму, та візміть, як це можливо, Вашу зброю. Українці! Ви народилися вільними. — Смерть большевикам!»



В наступних листівках уже автор не ховається. Німці пишуть

...Ми не хочемо стріляти в українців, ми хочемо волі для української землі. Ви добре знаєте, що ми не людоїди... Сотні тисяч з Ваших людей добровільно тепер працюють в Европі в порядних та чесних умовах... Беріть приклад з численних національних груп, що містяться в лісах та ведуть героїчну боротьбу в запіллі проти червоних насильників. Ідіть до лісів! Єднайтесь з групами вільних українців! — Найкраще переходіть до нас.

Не залишаються позаду й большевики. Видають листівки проти УПА, закликаючи народ до боротьби з «прихвоснями Гітлера» та до переходу на бік червоних партизан. Завершує цю пропаганду в той час офіційна листівка т. зв. уряду УРСР «До населення тимчасово окупованих районів України». У ній, між іншим, читаємо:

Дорогі товариші селяни, робітники й інтелігенти! Ваш ворог не тільки німецькі розбійники. Ваш ворог — зграя німецько-українських націоналістів. Всілякі оці бандерівці, що, запродавшись Гітлеру, допомагають йому уярмлювати наш народ, нашу Україну. Їх руки в крові наших дітей, матерей, сестер. Українсько-німецькі націоналісти, зрадники й гітлерівські прихвосні, допомагають німцям грабувати український народ. Ці запроданці прикидаються, начебто й вони боряться проти німців. Змовились з Гітлером, вони підлабузнюються до народу, вдаючи, начебто й вони — проти гітлерівців. Вони створюють уже партизанські озброєні загони, заманюючи до них людей тим, що ці загони, мовляв, будуть боротися проти німців. Не вірте їм! Спитайте, що вони зробили для загальної справи визволення українського народу з-під німецького ярма? Чи вбили вони хоч одного німця, чи пустили в укіс хоч один німецький ешелон? Не вірте їм! — До своїх загонів вони втягнули людей, які чесно хотіли боротися з лютим ворогом народу — гітлеризмом. Таким чином українсько-німецькі націоналісти хотіли послабити наш народ у боротьбі, роз'єднати наші сили, нацькувати брата на брата. — Українсько-німецькі націоналісти насправді є спільниками Гітлера. Вони хочуть розірвати братні кровні зв'язки українського народу з російським, вирвати Радянську Україну з сім'ї радянських народів... [Підкр. — М. Л].

12 січня 1944

Київ

Підписано:

Голова Президії Верховної Ради УРСР М. Гречуха

Голова Ради Народніх Комісарів УРСР О. Корнієць

Секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов

Одну тільки правду, болючу для совєтських людей, стверджує ця листівка, а саме, що український народ хоче вирвати т. зв. Радянську Україну з сім'ї «радянських народів». Це правда, і через те така лють большевицьких запроданців і агентів, губернаторів Кремля. І через те така вбогість отих «офіційних звернень» «уряду», отої брудної аргументації, що свідомі її й ті, що підписували, коли мусіли ствердити правду.

Український народ не потребували питати, що зробила УПА для його визволення з-під німецького терору, бо український народ був не тільки свідком, але й живим учасником цієї боротьби. Натомість український народ має повне право запитати: яке «визволення» приніс для України т. зв. уряд УРСР?



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх